ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2004 Справа N 10/730
Вищий господарський суд України у складі: суддя головуючий, судді
розглянув касаційну скаргу Антимонопольного комітету України, м.
Київ (далі - Антимонопольний комітет)
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
20.01.2004
зі справи № 10/730
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СО", м.
Дніпропетровськ (далі - ТОВ "СО")
до Антимонопольного комітету
про визнання недійсним рішення від 30.09.2003 № 324- р.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача відповідача
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2003, залишеним
без змін постановою Київського апеляційного господарського суду
від 20.01.2004, позов задоволено. Рішення судових інстанцій по
суті спору мотивовано тим, що відповідачем не доведено наявності у
позивача наміру порушити законодавство про захист економічної
конкуренції шляхом створення перешкод працівникам Антимонопольного
комітету України у проведенні перевірки та неподання інформації.
У касаційній скарзі від 11.02.2004 до Вищого господарського суду
України Антимонопольний комітет просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2004 у цій
справі і прийняти нове рішення. Скарга мотивується тим, що судом
апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального
і процесуального права. Скаржник вважає, що судовими інстанціями
помилково не застосовано до спірних правовідносин сторін положення
статей 16 та 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет
України" ( 3659-12 ) (3659-12)
, а також неправильно застосовано вимоги
статті 16, пункту 16 статті 50 Закону України "Про захист
економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
, пунктів 31, 38 Положення про
порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист
економічної конкуренції ( z0139-02 ) (z0139-02)
, затвердженого розпорядженням
Антимонопольного комітету України від 25.12.2001 № 182-р.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК) належним чином
повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
застосування судовими інстанціями норм матеріального та
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги
та скасування судових рішень.
Судовими інстанціями у справі встановлено:
- рішенням Антимонопольного комітету від 30.09.2003 № 324-р "Про
порушення ТОВ "СО" законодавства про захист економічної
конкуренції та накладення штрафу" (далі - оспорюване рішення)
встановлено факт порушення позивачем законодавства про захист
економічної конкуренції у формі створення перешкод працівникам
Антимонопольного комітету України у проведенні перевірки шляхом
недопущення комісії Дніпропетровського територіального відділення
названого Комітету до перевірки та відмови у наданні інформації
(пункт 16 статті 50 Закону України "Про захист економічної
конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
), за що на позивача накладено штраф у
розмірі 550 000 грн.;
- за змістом оспорюваного рішення:
наказом в. о. голови Дніпропетровського територіального відділення
Антимонопольного комітету від 08.09.2003 № 253 було призначено
перевірку ТОВ "СО" та визначено склад комісії для проведення
перевірки;
члени комісії прибули до місця об'єкта перевірки та пред'явили
помічнику директора ТОВ "СО" М-ву В.Є. та юристу товариства С-у
І.А. документи на проведення перевірки;
членам комісії не було надано документів та інформації, необхідних
для проведення перевірки, а також пояснень чи зауважень щодо
підстав ненадання документів та інформації, передбачених планом
перевірки;
в. о. директора ТОВ "СО" Ф-в В.С. у присутності членів комісії
відбув з підприємства і не визначив відповідального працівника для
роботи з комісією;
у зв'язку з викладеними обставинами членами комісії було складено
акт від 09.09.2003 про недопущення перевірки та ненадання
передбачених планом перевірки документів та інформації;
- дані акта від 09.09.2003 та оспорюваного рішення свідчать, що
члени комісії при проведенні перевірки пред'явили документи
неналежним особам ТОВ "СО";
- Антимонопольним комітетом не складено протоколів про пояснення
помічника директора ТОВ "СО" М-ва В.Є. та юриста товариства С-го
І.А.;
- факт перебування директора ТОВ "СО" П-ва С.О. у черговій
відпустці підтверджується наказом від 29.08.2003 № 99/1; цим же
наказом виконуючим обов'язки директора призначено заступника
директора Ф-ва В.С.;
- дані акта від 09.09.2003 та оспорюваного рішення про те, що в.
о. директора ТОВ "СО" Ф-в В.С. у присутності членів комісії відбув
з підприємства, спростовується не лише наказом ТОВ "СО" від
08.09.2003 № 104 про направлення Ф-ва В.С. у відрядження, а й
діями членів комісії, якими документи про перевірку пред'явлено
іншим особам позивача.
Причиною спору зі справи стало питання про наявність підстав для
визнання недійсним оспорюваного рішення Антимонопольного комітету.
У процесі встановлення судовими інстанціями обставин справи ними
порушено правила статті 43 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
про оцінку доказів.
Судовими інстанціями не викладено достатньо обгрунтованих доводів
на користь свого висновку про недостовірність даних акта
тервідділення Антимонопольного комітету від 09.09.2003 та
оспорюваного рішення Антимонопольного комітету про те, що в.о.
директора ТОВ "СО" Ф-в В.С. у присутності членів комісії відбув з
підприємства і не визначив відповідального працівника для роботи з
комісією. Посилання судів на обгрунтування цього висновку лише на
наказ позивача і дії членів комісії, якими документи про перевірку
пред'явлено іншим особам, не можуть бути визнані такими, що
спростовують викладені дані акта від 09.09.2003 та оспорюваного
рішення. У судових рішеннях не зазначено про перевірку даних
наказу ТОВ "СО" від 08.09.2003 № 104 щодо відрядження Ф-ва В.С., а
дії членів комісії територіального відділення Антимонопольного
комітету не можна вважати спростуванням даних оспорюваного
рішення. З огляду на викладене оцінка судами доказів зі справи не
грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а фактичні
дані про дії в.о. директора ТОВ "СО" Ф-в В.С. під час проведення
перевірки не можна вважати встановленими.
Ця обставина входить до предмету доказування у справі з огляду на
вимоги статті 41 Закону України "Про захист економічної
конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
та пункту 37 Положення про порядок
проведення перевірок додержання законодавства про захист
економічної конкуренції ( z0139-02 ) (z0139-02)
, затвердженого розпорядженням
Антимонопольного комітету України від 25.12.2001 № 182-р.
Відповідно до частини 2 статті 41 Закону України "Про захист
економічної конкуренції" ( 2210-14 ) (2210-14)
збір доказів здійснюється
Антимонопольним комітетом України, його територіальними
відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів.
Згідно з вимогою пункту 37 Положення про порядок проведення
перевірок додержання законодавства про захист економічної
конкуренції ( z0139-02 ) (z0139-02)
, затвердженого розпорядженням
Антимонопольного комітету України від 25.12.2001 № 182-р., у
перший день перевірки голова Комісії повідомляє про мету і термін
перевірки, надає керівникові об'єкта перевірки (у разі відсутності
керівника - особі, що його заміщує) документи про склад Комісії,
повноваження її членів; перелік питань, які слід з'ясувати при
проведенні перевірки; а також пропонує керівникові (або особі, що
його заміщує) створити належні умови для забезпечення роботи
Комісії.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про
Антимонопольний комітет України" ( 3659-12 ) (3659-12)
розпорядження,
рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови
територіального відділення Антимонопольного комітету України,
вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету
України, його територіального відділення в межах їх компетенції є
обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не
передбачено законом.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Тому перевірка даних акта тервідділення Антимонопольного комітету
від 09.09.2003 та оспорюваного рішення стосовно дій в.о. директора
ТОВ "СО" Ф-ва В.С. під час проведення перевірки має бути здійснено
судом першої інстанції за новим розглядом справи.
Відповідно до частини другої статті 111-7 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
З огляду на викладене та керуючись статтями 111-9 - 111-12 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України зі справи
№ 10/730 задовольнити.
2. Скасувати рішенням господарського суду міста Києва від
05.12.2003 та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 20.01.2004 з цієї справи.
3. Справу № 10/730 передати на новий розгляд до господарського
суду міста Києва.