ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2004 Справа N 5/3298-25/308
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченко О.С.,
суддів Бур'янової С.С., Грека Б.М.,
розглянувши
касаційну скаргу ДПІ у H-cькому районі м. Львова
на рішення господарського суду Львівської області
від 18.12.2003 року та постанову від
11.02.2004 року Львівського апеляційного
господарського суду
у справі № 5/3298-25/308
за позовом ТОВ "XXX"
до ДПІ у Н-ському районі м. Львова;
Відділення державного казначейства у P-ському
районі
про стягнення коштів бюджету в сумі 1986988,00грн.
За участю представників сторін
від позивача А.А.А. довір. від 19.04.04р. № 6512/28-0419
від відповідача не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Львівської області від 18.12.2003
року позов задоволено, стягнуто з державного бюджету України через
відділення Державного казначейства України у P-ському районі м.
Львова кошти державного бюджету для отримання бюджетного
відшкодування податку на додану вартість за травень 2003 року в
сумі 1986988 грн.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
11.02.2004 року зазначене рішення залишено без змін, а апеляційна
скарга без задоволення.
Господарські суди при прийнятті судових рвшень застосували п.п.
7.7.1, 7.4.5, 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997 року за № 168\97-ВР
із змінами та доповненнями.
Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляціного
судів, Державна податкова інспекція у H-cькому районі м. Львова
звернулася із касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України в якій просить скасувати рішення господарського суду
Львівської області від 18.12.2003 року та постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 11.02.2004 року, посилаючись
на неправильне застосування судами норм матеріального права, а
саме п.п. 7.4.5, 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Доповідач по справі - суддя Бур'янова С.С.
Заслухавши суддю - доповідача та доводи представника позивача,
проаналізувавши матеріали справи, правильність застосування судами
норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи позивачем була подана до податкового
органу декларація з податку на додану вартість за травень 2003
року з розміром заявленого бюджетного відшкодування у сумі
1986988,00 грн., у зв'язку з чим, працівниками ДПІ у H-cькому
районі м. Львова було проведено тематичну документальну перевірку.
За результатами перевірки був прийнятий акт від 22.07.2003 року №
3729\23-4\32326968.
Господарські суди на підставі встановлених фактичних обставин
справи вірно застосували п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
і дійшли висновку,
що підставою для включення сум податку до податкового кредиту є
наявність податкових накладних, а у разі імпорту товарів є митна
декларація, тому позивачем було підставно включено до складу
податкового кредиту суму податку на додану вартість, відображену в
податкових накладних.
Суди також вірно зазначили, що чинне законодавство не пов'язує
право позивача на отримання з Державного бюджету України коштів у
вигляді відшкодування податку на додану вартість із обов'язковою
сплатою цього податку позивачем.
П.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
наводить загальну норму щодо порядку
зарахування податку на додану вартість до Державного бюджету
України та використання коштів від надходження цього податку.
Суди при прийнятті рішення вірно дійшли висновку, що податок на
додану вартість згідно Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
№ 1251-ХІІ від 25.06.1991 року із змінами та
доповненнями, відноситься до загальнодержавних податків, а тому
цей податок зараховується до Державного бюджету України і
використовується в першу чергу для проведення відшкодування
суб'єктам господарювання - платникам податку на додану вартість, в
яких сума податку за звітний період має від'ємне значення.
Згідно п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість
( z0263-97 ) (z0263-97)
, затвердженого спільним наказом ДПА України та
головного управління Держказначейства України № 209/72 від
02.07.1997р., здійснюється органами Державного казначейства
України за висновками податкових органів або за рішенням суду
шляхом перерахування коштів своїм платіжним дорученням з рахунку
обліку державного бюджету на рахунок платника податку.
За таких обставин, рішення господарського суду Львівської області
від 18.12.2003 року та постанова Львівського апеляційного
господарського суду від 11.02.2004 року відповідають фактичним
обставинам і матеріалам справи, прийняті відповідно до норм
чинного законодавства України, а тому підлягають залишенню без
змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у H-cькому районі м. Львова залишити без
задоволення.
Рішення господарського суду Львівської області від 18.12.2003 року
та постанову від 10-11.02.2004 року Львівського апеляційного
господарського суду залишити без змін.
Головуючий Удовиченко О.С.
Судді Бур'янова С.С.
Грек Б.М.