ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2004                        Справа N 4/66-21/4

                             м. Київ

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши    касаційну   скаргу   Товариства    з    обмеженою

відповідальністю “ЗК”

на  ухвалу  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від

01.03.2004 р.

у справі № 4/66-21/4

за  позовом Прокурора Львівської області в інтересах  держави  в

особі Державного відкритого акціонерного товариства (ДВАТ)  “П”,

уповноважений орган - Міністерство палива та енергетики

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗК”

про   стягнення 21 233,81 грн.,

                       В С Т А Н О В И В:

Ухвалою  господарського суду Львівської області від 22.01.2004р.

порушено  провадження у справі № 4/66-21/4  за  позовною  заявою

Прокурора Львівської області в інтересах держави в особі ВАТ “П”

до  Товариства  з обмеженою відповідальністю “ЗК” про  стягнення

21233,81 грн.

Не  погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ТОВ “ЗК” звернулося до

суду  апеляційної інстанції з апеляційною скаргою,  у  прийнятті

якої    відповідно    до    ухвали   Львівського    апеляційного

господарського  суду  від 01.03.2004р.  відмовлено  на  підставі

ст.ст. 62, 64, 86, 99, 106 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (а.с.37).

У  поданій  до  Вищого  господарського суду  України  касаційній

скарзі   ТОВ   “ЗК”  просить  ухвалу  Львівського   апеляційного

господарського  суду  від 01.03.2004р. та ухвалу  господарського

суду Львівської області від 22.01.2004р. скасувати.

Скаржник вказує на порушення та неправильне застосування  судами

двох   інстанцій   при   прийнятті   оскаржуваних   ухвал   норм

процесуального права.

Колегія  суддів,  приймаючи до уваги, що в силу  положень  ч.  2

ст.  111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , касаційні скарги на  ухвали

місцевого  або апеляційного господарських судів розглядаються  у

порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на  рішення

місцевого    господарського   суду,    постанови    апеляційного

господарського  суду,  проаналізувавши  на  підставі   фактичних

обставин справи застосування норм матеріального і процесуального

права   при   винесенні  оспорюваних  судових  актів,  знаходить

касацўйну  скаргу такою, що не підлягає задоволенню з  наступних

підстав.

Відповідно до ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (права та обов’язки

сторін),   сторони  мають  право  оскаржувати   судові   рішення

господарського суду в установленому цим кодексом порядку.

В  силу  статті  106  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          ухвали  місцевого

господарського суду можуть бути оскаржені у апеляційному порядку

у  випадках,  передбачених Господарським процесуальним  кодексом

України  та  Законом України “Про відновлення  платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
        .

Колегією  суддів  встановлено, що відповідачем  оскаржувалася  в

апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про  порушення

провадження у справі. Вказана ухвала винесена на підставі ст. 64

ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Оскільки, права сторін на оскарження такої ухвали стаття 64  ГПК

України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         не передбачає, то колегія  суддів  вважає

правильним  висновок суду апеляційної інстанції  про  відмову  у

прийнятті  апеляційної скарги ТОВ “ЗК” на ухвалу місцевого  суду

від 22.01.2004р. до провадження, яка не підлягає оскарженню.

За    таких    обставин,    ухвала   Львівського    апеляційного

господарського суду від 01.03.2004р. прийнята з урахуванням норм

процесуального  права і підстав для її скасування  чи  зміни  не

має.

Що  ж  до  оскарження  у касаційній скарзі безпосередньо  ухвали

місцевого  суду  від  22.01.2004р. про порушення  провадження  у

даній  справі, то чинне процесуальне законодавство не передбачає

право самостійного оскарження ухвал про порушення провадження  у

справі  (ст.  64 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ), що вірно  встановлено

судом апеляційної інстанції.

Поряд  з  цим,  заперечення  щодо ухвал,  які  не  перешкоджають

подальшому   розгляду   справи  і  не  підлягають   самостійному

оскарженню,  можуть  бути включені до  скарги  на  ухвалений  за

результатами  розгляду  судовий  акт  –  рішення,   ухвалу   про

залишення позову без розгляду, ухвалу про припинення провадження

у справі, постанову.

Враховуючи  викладене,  ухвала  господарського  суду  Львівської

області від 22.12.2003р. також не підлягає скасуванню або зміні.

Керуючись  статтями  106, 111-5, 111-7,  111-9,  111-11,  111-13

Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,

колегія суддів

                          ПОСТАНОВИЛА:                               

Касаційну  скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю  “ЗК”

залишити  без  задоволення,  а ухвалу  Львівського  апеляційного

господарського суду від 01.03.2004р. у справі № 4/66-21/4 -  без

змін.