ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2004 Справа N 14/319
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю “МПМ”
на рішення господарського суду Запорізької області від
19.11.2003р.
у справі № 14/319
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МПМ”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “А”
3-тя особа Товариство з обмеженою відповідальністю “Ц”
про визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ“А” № 16А
від 21.10.2002р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від
19.11.2003р. у задоволенні позовних вимог ТОВ “МПМ” до ТОВ “А”,
3-тя особа ТОВ “Ц” про визнання недійсним рішення зборів
учасників ТОВ “А” № 16/А від 21.10.2002р. відмовлено.
Рішення в апеляційному порядку не переглядалось.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що з 22.10.2002р. позивач є
одним з учасників відповідача (частка у статутному фонді складає
50%). До цього учасником товариства відповідача була третя
особа. Збори учасників з порядком денним, зазначеним у протоколі
№ 16А від 21.10.2002р, не проводились, що підтверджується
відсутністю у відповідача оригіналу вказаного протоколу;
відсутністю здійсненого відповідно до вимог п. 5 ст. 61 Закону
України “Про господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
повідомлення
про місце, час, порядок денний зборів. Представник третьої особи
на збори учасників не направлявся. В силу ст. 60 названого
Закону збори учасників товариства є повноваженими при наявності
учасників, що володіють не менше 60% голосів. Директор третьої
особи – Макарович С.М., спірний протокол не підписував.
Відмову у задоволенні даного позову суд першої інстанції
мотивував тим, що не запрошення третьої особи і відсутність її
представника на зборах учасників 21.10.2002р. спростовується
самим протоколом № 16/А.
Відповідно до оригіналу спірного протоколу, що міститься у
матерўалах справи (а.с.41), у зборах приймали участь: від ТОВ
“Ц” – Макарович С.М. і присутній Демидов А.Д. Вирішили зняти з
посади директора ТОВ “А” П-ку В.В. На протоколі містяться
підписи Д-ва А.Д. і М-ча С.М., скріплені печаткою ТОВ “Ц”.
Клопотання позивача та третьої особи про призначення і
проведення судової почеркознавчої і судово-технічної експертиз
спірного протоколу у зв’язку з його фальсифікацією, судом
відхилено з посиланням на ст. 33 Господарського процесуального
кодексу (ГПК) України і з тих мотивів, що обов’язок надати
докази, що свідчать про фальсифікацію протоколу належить
позивачу. Позивач має право самостійно звернутися до
правоохоронних органів із заявою про проведення перевірки щодо
фальсифікації (підробки) документів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
суд вказаний судовий акт скасувати як такий, що ухвалений з
порушенням норм процесуального права, а саме ст.ст. 42, 43, 22,
34, 41, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та передати справу на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи
застосування судом норм матеріального та процесуального права
при ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну
скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
При вирішенні даного спору по суті заявлених вимог доведенню
підлягало чи був учасник товариства – ТОВ “Ц” належним чином
повідомлений про час і місце проведення загальних зборів
товариства відповідача та те, що у загальних зборах приймав
участь учасник, що має 50% голосів, тобто правомочний склад.
Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України “Про господарські товариства”
( 1576-12 ) (1576-12)
збори учасників товариства вважаються повноважними,
якщо на них присутні учасники (представники учасників), що
володіють у сукупності більш як 60 відсотків голосів.
Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України “Про господарські
товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
про проведення загальних зборів
товариства учасники повідомляються передбаченим статутом
способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку
денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30
днів до скликання загальних зборів.
Між тим, в матеріалах справи відсутній належним чином завірений
статут товариства відповідача, яким визначається компетенція
загальних зборів товариства та спосіб проведення загальних
зборів. Суд першої інстанції під час розгляду спору його не
витребував, що призвело до неповного з’ясування судом всіх
обставин справи та не вирішення порушених у позовній заяві
питань. Зокрема, судом не було досліджено чи був належним чином
повідомлений учасник товариства – 3-тя особа у справі про час і
місце проведення зборів та порядок денний.
Висновок суду першої інстанції про те, що присутність на зборах
21.10.2002р. директора третьої особи – Макаровича С.М. свідчить
про запрошення третьої особи на збори учасників є
непереконливим, оскільки достовірність підпису на спірному
протоколі № 16/А зазначеної особи оспорюється позивачем та
3-тьою особою, у зв’язку з чим ними було заявлено клопотання про
призначення та проведення відповідної судової експертизи
(а.с.31, 49).
Згідно ст. 4-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд
створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі,
необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і
правильного застосування законодавства.
Отже, при наявності клопотання від двох учасників процесу, а
також відсутність заперечень з боку відповідача щодо призначення
і проведення судової експертизи (а.с.47), суд мав скористатися
своїми процесуальними правами та призначити судову експертизу
для розв’язання питання, що виникло при вирішенні господарського
спору і потребує спеціальних знань.
Таким чином, суд першої інстанції допустив порушення вимог
ст. 47 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка визначає, що судові рішення
приймаються за результатами обговорення всіх обставин справи.
Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України визнає рішення
таким, що ухвалене судом першої інстанції за неповним
з’ясуванням усіх обставин у справі та у невідповідності
висновків нормам матеріального і процесуального права, що згідно
з ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для його
скасування та направлення справи на новий розгляд до суду першої
інстанції для з’ясування усіх обставин у справі і прийняття
обгрунтованого рішення.
Відповідно до ст. 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вказівки, що
містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для
суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“МПМ” задовольнити.
2. Рішення господарського суду Запорізької області від
19.11.2003р. у справі № 14/319 скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Запорізької області.