Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2004 Справа N 1/358
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Стаханівської об'єднаної
судовому засіданні в м. державної податкової інспекції
Києві
касаційну скаргу
на постанову від 27 січня 2004
Донецького апеляційного Господарського суду
за позовом Приватного підприємця Л-на Д.Г.
до Стаханівської об'єднаної
державної податкової інспекції
Відділення державного
казначейства у м. Стаханові
про стягнення 25567 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ
У судове засідання представники сторін не з'явились, повідомлені
належно про час і місце розгляду касаційної скарги в судовому
засіданні
Приватним підприємцем Л-ним Д.Г. у жовтні 2003 заявлений позов до
Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції про
стягнення 25567 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ за січень
2003р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками
господарської діяльності позивача у січні 2003 р. виникла бюджетна
заборгованість з податку на додану вартість, яка відповідно до
приписів підпункту 7.7.3 статті 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підлягає відшкодуванню. Позивач
вважав, що оскільки 25567 грн. - сума бюджетного відшкодування за
декларацією січня 2003р. не відшкодована у строк, то відповідно до
вимог частини 5 підпункту 7.7.3 статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
ця сума є бюджетною
заборгованістю. 20.11.2003р. підприємець звернувся до суду із
заявою в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в якій зменшив розмір позовних вимог до 17436
грн.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 20 листопада
2003 року, ухваленим суддею, позовні вимоги задоволені частково.
Резолютивною частиною відшкодовано позивачеві з бюджету 17436 грн.
заборгованості з податку на додану вартість за січень 2003 року.
Рішення суду вмотивоване доведеністю матеріалами справи факту
існування суми бюджетної заборгованості з ПДВ, що підлягає
відшкодуванню відповідно до вимог підпункту 7.7.3 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, та не
відшкодування цієї суми позивачеві у встановлені Законом терміни.
Стосовно решти позовних вимог провадження у справі припинено.
Донецький Апеляційний господарський суд, постановою від 27 січня
2004 року залишив перевірене рішення Господарського суду
Луганської області без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу
Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції залишив
без задоволення.
Стаханівська об'єднана державна податкова інспекція вважає, що
рішення і постанова апеляційного господарського суду прийняті з
порушенням матеріального права. Просить Вищий господарський суд
України здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному
порядку, скасувати рішення і постанову у справі і відмовити
позивачеві у задоволенні його позовних вимог.
Податкова служба посилається на те, що судами не враховані приписи
пункту 3.4 статті 3 Порядку відшкодування податку на додану
вартість, затвердженого наказом ДПА України та Держказначейтсва
України від 2.07.1997р. № 209/72, якими передбачено, що з
операцій, що оподатковуються за повною ставкою, сума належного
платнику відшкодування (після погашення податкової заборгованості
минулих звітних періодів) зараховується до зменшення податкових
зобов'язань платника податку протягом трьох наступних звітних
періодів. Залишок непогашеної суми підлягає відшкодуванню з
Державного бюджету України протягом місяця, що настає після
подання декларації за третій звітний період після виникнення
від'ємного значення податку.
При цьому заявник обґрунтовує касаційну скаргу положеннями пункту
4 Указу Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні"
( 857/98 ) (857/98)
від 7.08.98 № 857/98, яким передбачено, якщо сума
від'ємного значення податку не погашається сумами податкових
зобов'язань, що виникли протягом трьох наступних звітних періодів,
така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на
умовах, визначених законодавством, протягом місяця, що настає
після подання декларації за третій звітний період після виникнення
від'ємного значення податку. ДПІ наголошує на вимогах статті 12
Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік"
( 1344-15 ) (1344-15)
, якою передбачено здійснення погашення простроченої
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, яка виникла
станом на 1 листопада 2003 року і не відшкодована на 1 січня 2004
року, шляхом її оформлення облігаціями внутрішньої державної
позики з терміном обігу п'ять років.
Відділенням державного казначейства у місті Стаханові постанова
апеляційного суду не оскаржена, відзив на касаційну скаргу не
надісланий.
Приватним підприємцем Л-ним Д.Г. відзив на касаційну скаргу не
надісланий.
Вищий господарський суд України заслухав доповідь судді переглянув
матеріали справи та доводи касаційної скарги і відзначає наступне.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанції. Під час розгляду справи, господарським судом Луганської
області встановлено та підтверджено під час здійснення
апеляційного провадження, що внаслідок поданої до Стаханівської
об'єднаної державної податкової інспекції декларації з податку на
додану вартість за січень 2003 року, позивачеві підлягало до
відшкодування 25567 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ. В
податковій декларації відображено рішення платника про отримання
бюджетного відшкодування шляхом перерахування на рахунок в
установі банку. Ця сума бюджетної заборгованості підтверджена
актом звірки розрахунків від 6.11.2003 р. і не заперечується
відповідачем.
Також місцевим і апеляційним господарськими судами встановлено, що
визначений приписами Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
строк проведення відшкодування позивачу
ПДВ за декларацією січня 2003р. - сплинув.
У підпункті 7.7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що підставою для отримання
відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний
період. Згідно з частиною 5 підпункту 7.7.3 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми, не
відшкодовані платнику податку протягом визначеного строку,
вважаються бюджетною заборгованістю.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства мають право звертатися до
господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю
господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних
прав і охоронюваних інтересів.
У даній справі підставою позову є порушення передбаченого законом
права підприємства на отримання з Державного бюджету України
надмірно сплаченого ПДВ протягом місяця, наступного після подачі
декларації. Відповідно до частини 5 підпункту 7.7.3 пункту 7.7
статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
за даної обставини платник податку має право у
будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості
звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.
На підставі викладеного, колегія суддів відзначає, що
господарськими судами обґрунтовано задоволено заявлені позовні
вимоги на підставі приписів Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
від 04.12.1990р. № 509-ХІІ із змінами,
внесеними згідно із Законом України № 203/96-ВР ( 203/96-ВР ) (203/96-ВР)
від
16.05.96, в редакції Закону N 83/98-ВР ( 83/98-ВР ) (83/98-ВР)
від
05.02.98р., встановлені функції державних податкових інспекцій,
зокрема: здійснення контролю за додержанням законодавства про
податки, інші платежі, забезпечення обліку платників податків,
інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження
цих податків, платежів, контроль за своєчасністю подання
платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових
декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з
обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки
достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів
оподаткування і обчислення податків інших платежів. Таким чином,
органом державної виконавчої влади, який здійснює діяльність щодо
контролю за додержанням податкового законодавства та інших питань
пов'язаних з оподаткуванням є органи державної податкової служби,
які відповідно до покладених на них законом функцій та приписів
статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
є відповідачами та позивачами по спорах, які виникають
з платниками податку з питань оподаткування.
З огляду на викладене позивач правомірно заявив позов про
стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ з коштів державного
бюджету відповідно до приписів Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
до відповідача - Стаханівської
об'єднаної державної податкової інспекції.
Відповідно до приписів статті 48 Бюджетного Кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
в Україні застосовується казначейська форма
обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає
здійснення Державним казначейством України у тому числі операцій з
коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування
розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при
зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні
платежів.
Статтею 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003
рік" ( 380-15 ) (380-15)
від 26.12.2002р. № 380-ІУ, який затверджує
повноваження органам державної влади здійснювати виконання
Державного бюджету України протягом бюджетного періоду,
передбачено, що виконання рішення, яке прийняте державним органом,
що відповідно до закону має право на його застосування, про
стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти
державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України.
Рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються
кошти державного бюджету, передаються до Державного казначейства
України.
Пунктом 7 "Положення про Державне казначейство" ( 590-95-п ) (590-95-п)
,
затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня
1995 р. N 590 встановлені функції відділення Державного
казначейства до яких віднесено, зокрема розподілення між державним
бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст
Києва і Севастополя відрахування від загальнодержавних податків,
зборів і обов'язкових платежів за нормативами, затвердженими
Верховною Радою України, а також перерахування місцевим бюджетам
належних їм сум коштів від зазначених відрахувань, здійснення за
поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок
державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів
та обов'язкових платежів та інші. Згідно з пунктом 4 Порядку
відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом
Державної податкової адміністрації та Державного казначейства
України 02.07.97 № 209/72 ( z0263-97 ) (z0263-97)
(у редакції наказу
Державної податкової адміністрації України та Державного
казначейства України від 21.05.2001 № 200/86) і зареєстрованому в
Міністерстві юстиції України 08.06.2001 р. за № 489/5680,
відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється
органами Державного казначейства України за висновками податкових
органів або за рішенням суду.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
від 25.06.91 р. № 1251-XII із змінами та доповненнями
ставки, механізм справляння податків встановлюються виключно
законами про оподаткування. Порядок обчислення та сплати податку
на додану вартість встановлений Законом України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№ 168/97-ВР від 03.04.97 р.
Доводи податкової служби не можуть бути підставою для скасування
переглянутої постанови апеляційного суду, оскільки порядок
обчислення, сплати, дату виникнення податкових зобов'язань, право
платника на податковий кредит, порядок і строки відшкодування з
бюджету визначені Законом України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
З урахуванням викладеного, переглянуті рішення і постанова
господарського суду відповідають приписам чинного законодавства, а
відтак відсутні правові підстави для задоволення касаційної скарги
Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення Господарського суду Луганської області від 20 листопада
2003р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 27 січня 2004р. у справі № 1/358 залишити без змін, а
касаційну скаргу Стаханівської об'єднаної державної податкової
інспекції - без задоволення.