ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2004 Справа N 2-7/12170-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів
розглянув акціонерно-комерційного банку соціального
касаційну розвитку "У" в особі Кримського
скаргу республіканського філіалу Акціонерно-
комерційного банку соціального розвитку "У"
на постанову від 18.12.2003
Севастопольського апеляційного господарського
суду
у справі № 2-7/12170-2003
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом акціонерно-комерційного банку соціального
розвитку "У" в особі Кримського
республіканського філіалу акціонерно-
комерційного банку соціального розвитку "У"
до Державної податкової інспекції в м.
Сімферополі
про визнання недійсним податкового повідомлення- рішення
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
В липні 2003 року акціонерний комерційний банк соціального
розвитку "У" в особі Кримської республіканської філії АКБ УСБ
пред'явив в суді позов до Державної податкової інспекції у м.
Сімферополі про визнання недійсним податкового повідомленнярішення
№ 0009672301/0 від 17.04.2003 яким визначено податкове
зобов'язання за збором за забруднення навколишнього природного
середовища в сумі 1650,00 грн. та застосовані фінансові санкції в
сумі 170,0 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ні Законом України
"Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
, ні
нормами інших законів не визначено об'єкт збору за забруднення
навколишнього природного середовища, його ставку та механізм
справляння, а тому у відповідача відсутні були підстави приймати
оспорюване рішення.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20-
23.10.2003 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
18.12.2003 рішення залишено без змін.
Відмовляючи в позові та залишаючи рішення без змін судові
інстанції виходили з того, що позивач є платником збору про викиди
в атмосферне повітря та за розміщення відходів, а тому податковою
інспекцією обґрунтовано донараховано збір за забруднення
навколишнього природного середовища та застосовані фінансові
санкції.
В касаційній скарзі акціонерно-комерційний банк соціального
розвитку "У" в особі Кримського республіканського філіалу
акціонерно- комерційного банку соціального розвитку "У" просить
постанову апеляційного господарського суду та рішення
господарського суду скасувати та постановити нове рішення яким в
позові відмовити, посилаючись на незастосування ст. 44 Закону
України "Про охорону навколишнього природного середовища"
( 1264-12 ) (1264-12)
, неправильне застосування Інструкції про порядок
обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного
середовища ( z0544-99 ) (z0544-99)
.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 14 ст. 14 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
збір за забруднення навколишнього
природного середовища належить до загальнодержавних зборів
(обов'язкових платежів).
Згідно ст. 44 Закону України "Про охорону навколишнього природного
середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
збір за забруднення навколишнього
природного середовища встановлюється на основі фактичних викидів,
лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє середовище і
розміщення відходів.
Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за
забруднення навколишнього природного середовища визначається
Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 44 Закону України "Про охорону навколишнього
природного середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
постановою Кабінету Міністрів
України № 303 від 01.03.1999 затверджено Порядок встановлення
нормативів збору за забруднення навколишнього природного
середовища і стягнення цього збору ( 303-99-п ) (303-99-п)
.
Пунктом 2 цього Порядку ( 303-99-п ) (303-99-п)
передбачено, що збір за
забруднення навколишнього природного середовища справляється за
викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та
пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин
безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів.
Пункти 9 та 10 Порядку ( 303-99-п ) (303-99-п)
встановлюють розрахунок збору,
базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює
календарному кварталу, подаються платниками органам державної
податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за
останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу за
місцем податкової реєстрації.
Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів
державної податкової служби за місцем податкової реєстрації
платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім
календарним днем звітного року.
Збір сплачується платником протягом 10 календарних днів, наступних
за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, за
місцем податкової реєстрації.
Платники несуть відповідальність за правильність обчислення та
своєчасну сплату збору згідно з законодавством.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про
затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення
навколишнього природного середовища і стягнення цього збору"
( 303-99-п ) (303-99-п)
наказом Міністерства охорони навколишнього природного
середовища та ядерної безпеки України та ДПА України № 162/379 від
19.07.1999 затверджено Інструкцію про порядок обчислення та сплати
збору за забруднення навколишнього природного середовища
( z0544-99 ) (z0544-99)
, яка розроблена на основі Законів України "Про
охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) (1264-12)
, "Про
підприємництво" ( 698-12 ) (698-12)
, "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, "Про відходи",
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, яка
визначила платників збору, об'єкт обчислення збору, норматив
збору, ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин та розміщення
відходів, порядок обчислення збору, порядок сплати збору та
відповідальність платників за правильність обчислення, повноту та
своєчасність сплати, а також за правильність складання і
своєчасність подання розрахунків.
Наведене спростовує доводи позивача про невизначеність у
законодавчому порядку об'єкту, механізму та ставок сплати збору за
забруднення навколишнього природного середовища.
Згідно абзацу 5 п. 2 Порядку ( 303-99-п ) (303-99-п)
(в редакції, що діяла в
період, за який здійснювалась перевірка) органи Мінекобезпеки
разом з органами місцевого самоврядування або місцевими державними
організаціями визначали перелік платників збору та подавали його
до органів державної податкової служби.
Судові інстанції при розгляді справи не з'ясували обставини при
наявності або відсутності яких позивача можна віднести до платника
збору за забруднення навколишнього природного середовища.
При новому розгляді справи суду необхідно більш повно, всебічно,
об'єктивно, враховуючи наведені норми Порядку з'ясувати чи є
позивач платником збору за забруднення навколишнього природного
середовища.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу акціонерно-комерційного банку соціального
розвитку "У" в особі Кримського республіканського філіалу
акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "У"
задовольнити частково.
Постанову від 18.12.2003 Севастопольського апеляційного
господарського суду та рішення від 20-23.10.2003 господарського
суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-7/12170-2003
скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.