ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2004                               Справа N 2-23/10728-2003

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого

суддів:

розглянув       Джанкойської  об'єднаної  державної   податкової

касаційну       інспекції в Автономній Республіці Крим

скаргу

на постанову    від 03.12.2003

                Севастопольського апеляційного господарського

                суду

у справі        №  2-23/10728-2003

                господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом      відкритого   акціонерного  товариства   "А"   м.

                Джанкой

до              Джанкойської  об'єднаної  державної   податкової

                інспекції в Автономній Республіці Крим

про   визнання недійсним податкового повідомлення

                 за участю представників сторін:

від позивача не з'явилися

від відповідача

                        В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського  суду  Автономної  Республіки   Крим   від

13.10.2003 позов задоволено.

Визнано недійсним  податкове  повідомлення  №  128  від 07.03.2003

Джанкойської ОДПІ.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від

03.12.2003 рішення залишено без змін.

В касаційній   скарзі  Джанкойська  об'єднана  державна  податкова

інспекція  в  Автономній   Республіці   Крим   просить   постанову

апеляційного  господарського  суду  та рішення господарського суду

скасувати,  та постановити нове рішення  яким  позивачу  в  позові

відмовити,  посилаючись  на порушення Законів України "Про порядок

погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та

державними  цільовими  фондами"  ( 2181-14  ) (2181-14)
        ,  "Про застосування

реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        .

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту

встановлених судом обставин справи та їх  юридичну  оцінку,  Вищий

господарський суд України вважає,  що касаційна скарга не підлягає

задоволенню виходячи з наступного.

Згідно преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань

платників   податків   перед  бюджетами  та  державними  цільовими

фондами"  ( 2181-14  ) (2181-14)
          він  є  спеціальним  законом   з   питань

оподаткування,   який  установлює  порядок  погашення  зобов'язань

юридичних  або  фізичних  осіб  перед  бюджетами   та   державними

цільовими  фондами  з  податків  і зборів (обов'язкових платежів),

нарахування і сплати пені та штрафних санкцій,  що  застосовуються

до  платників  податків  контролюючими  органами,  у тому числі за

порушення у  сфері  зовнішньоекономічної  діяльності  та  визначає

процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно пункту  1.9  ст.  1  цього  Закону  ( 2181-14  ) (2181-14)
         податкове

повідомлення є  письмовим  повідомленням  податкового  органу  про

обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання

або погасити суму податкового боргу.  Ця форма акту ненормативного

характеру  може  застосовуватись  лише  щодо  обов'язків  у сплаті

податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вичерпний перелік  податків  і  зборів   (обов'язкових   платежів)

визначено   у  статтях  14  та  15  Закону  України  "Про  систему

оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
        .

У цих статтях штраф за порушення Законів України "Про застосування

реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг" ( 265/95-ВР  ) (265/95-ВР)
        ,  "Про  державне  регулювання

виробництва  і  обігу  спирту  етилового,  коньячного і плодового,

алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не передбачені як один  з

видів  податків  або  зборів.  Тому  обов'язок  позивача  у сплаті

штрафів не відноситься до категорії податкового зобов'язання.

Наведене свідчить  про  те,  що  у  відповідача  не  було  підстав

приймати  податкове  повідомлення-рішення яким визначати податкове

зобов'язання зі сплати штрафу.

Судові інстанції,  враховуючи вимоги Законів України "Про  систему

оподаткування"  ( 1251-12  ) (1251-12)
        ,  "Про порядок погашення зобов'язань

платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими

фондами"  ( 2181-14  ) (2181-14)
        ,  "Про  державне регулювання виробництва і

обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв

та тютюнових виробів, "Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій  у  сфері  торгівлі,  громадського харчування та  послуг"

( 265/95-ВР  ) (265/95-ВР)
          прийшли до правильного висновку,  що в компетенцію

податкового органу не входить  визначення  штрафу  як  податкового

зобов'язання  платника  податків і обґрунтовано задовольнив вимоги

ВАТ "А".

Викладене спростовує доводи касаційної скарги про  порушення  норм

матеріального  права  судовими  інстанціями.  Посилання податкової

інспекції  на  порушення  Інструкції  про   порядок   застосування

штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби

( z0268-01 ) (z0268-01)
         не заслуговує на увагу,  бо Інструкція є  підзаконним

актом, а тому судом обґрунтовано застосовані порушення Законів.

Постановлені судові   рішення   відповідають   вимогам   закону  і

обставинам справи і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-11  Господарського

процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський

суд України

                      П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу  Джанкойської  об'єднаної  державної   податкової

інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, а

постанову   від    03.12.2003    Севастопольського    апеляційного

господарського  суду та рішення від 13.10.2003 господарського суду

Автономної Республіки Крим у справі № 2-23/10728-2003 без змін.