ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.04.2004 Справа N 2-8/9439-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. - головуюча,
Рибака В.В.,
Уліцького А.М.
за участю представників сторін:
від позивача не з’явився
від відповідача АКБ “Форум” – Колесников О.В. дов. від
08.04.04 № 10/00-23
представники інших не з’явилися
відповідачів
прокурора ГПУ Демчук Р.В.
розглянувши матеріали Прокурора АР Крим
касаційного подання
на постанову від 06.11.03 Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі № 2-8/9439-2003 господарського суду АР
Крим
за позовом заступника прокурора АР Крим в інтересах
держави в особі Фонду майна АР Крим
до 1. ЗАТ “Санаторій “Славутич”
2. АКБ “Форум”
3. КП “Слаута”
4. КСП “Родіна”
5. КСП ХІХ Партз”їзду
6. КСП ім. Кірова
7. ТОВ “НТС-Сервіс” Групи”Автоваз”
(Росія)
8. Жовтневий комбікормовий завод
9. ТОВ “Дружба народів”
10. Профспілка “Єдність”
11. СВК “Україна”
12. СВК ім. Чкалова
13. СК “Чапаєва-2”
14. СП Агрофірма “Нива”
15. СВК “Аграрій”
16. СТОВ “Росія”
17. СГК ім. Калініна
18. ТОВ “Кримагробуд”
19. ПСП “Долина”
20. СВК “П”ятихатка”
21. Червоногвардійський МКЗ
22. .ЗАТ “Олександрівське”
про визнання недійсними установчих документів
В С Т А Н О В И В:
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 16.04.04. (9 год.
15 хв.) для повного виготовлення та оголошення тексту постанови.
Прокурором АР Крим в інтересах держави в особі Фонду держмайна
АР Крим заявлено позов до ЗАТ “Санаторій “Славутич” та його
засновників про визнання недійсним Статуту та установчого
договору ЗАТ “Санаторій “Славутич” м. Алушта.
Рішенням господарського суду АР Крим від 22.08.03 у справі
№ 2-8/9439-2003 Фонду держмайна АР Крим в позові відмовлено з
тих підстав, що рішення про створення ЗАТ “Санаторій” “Славутич”
було прийнято з дотриманням всіх вимог, передбачених чинним
законодавством, зокрема, ч. 5,6 ст. 55 Закону України “Про
господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 06.11.2003 рішення господарського суду першої інстанції
залишено без зміни з тих же підстав.
У касаційному поданні на постанову апеляційного господарського
суду прокурор просить скасувати рішення та постанову зазначених
судових інстанцій та задоволити позов по справі. Як на правову
підставу своїх вимог прокурор посилається на порушення судовими
інстанціями норм матеріального права при прийнятті рішення та
постанови, зокрема, ст. 26 та 35 Закону України “Про
господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
. Суть цих порушень
викладена в касаційному поданні.
У відзиві на касаційне подання ЗАТ “Санаторій “Славутич” просить
залишити без змін рішення та постанову судових інстанцій по
даній справі.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення представника АКБ “Форум” Колесникова О.В. та прокурора
Генеральної прокуратури України Демчука Р.В. в судовому
засіданні, перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування ними норм матеріального та
процесуального права, до них прийшла до висновку про наявність
правових підстав для часткового задоволення касаційного подання
прокурора, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується і це встановлено судовими
інстанціями, що 19.07.96 відбулись установчі збори ЗАТ
“Санаторій “Славутич”.
Відповідно з абз.3 ст. 35 Закону України “Про господарські
товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
від 19.09.91 № 1576-ХІІ (надалі Закон
№ 1576-ХІІ від 19.09.91) установчі збори акціонерного товариства
визнаються правомочними, якщо в них беруть участь особи, які
підписалися більш як на 60 відсотків акцій, на які проведено
підписку.
Голосування на установчих зборах проводиться за принципом: одна
акцўя – один голос.
При ухваленні судового рішення суд керувався протоколом
установчих зборів акціонерів від 19.07.96 № 1 згідно з яким
загальна кількість голосів осіб, присутніх на засновницьких
зборах, складала 85,1 голос, а рішення про створення ЗАТ
“Санаторій “Славутич” прийнято 73,5 голосами, що складає більше
ѕ голосів присутніх на зборах осіб.
Згідно з розрахунком суду ѕ голосів складають 63,82 голос.
Але при цьому, як зазначено в касаційному поданні прокурора
судовими інстанціями не враховувались ті обставини, що на зборах
були відсутні ряд засновників в тому числі Агрофірма Колгосп
“Росія”, КСП ім. Калініна, Агрофірма Колгосп “Нива”, КСП
ім. Чапаєва, КСП ім. ХІХ Партз'їзду, КСП “Родіна”, Жовтневий
комбікормовий завод.
Загальна кількість голосів цих засновників в процентному
відношенні складає 14%.
Крім того, в числі засновників значиться і КП “Слаута”, що
представлялось на установчих зборах головним лікарем Орендного
підприємства “Санаторій “Славутич”.
Але наявність у цієї особи повноважень на представництво цього
підприємства на установчих зборах матеріалами справи не
підтверджується.
Такі повноваження надавались йому зборами трудового колективу
міжколгоспного орендного санаторію “Славутич” від 03.07.96 р. і
він, в зв'язку з цим, міг представляти на установчих зборах лише
цих фізичних осіб, як власників акцій. Але це підприємство в
числі засновників ЗАТ “Санаторій “Славутич” не значиться.
КП “Слаута”, що було створене працівниками зазначеного
підприємства, на час проведення установчих зборів від 19.07.96
№ 1 як юридична особа не існувало, оскільки його статут
затверджено протоколом загальних зборів колективу лише
26.04.2000, а зареєстровано 15.05.2000р.
Але 29,4% голосів від імені цього підприємства були зараховані
як голоси присутніх на установчих зборах акціонерів цього
неіснуючого фактично підприємства.
Таким чином виникає необхідність в додатковій перевірці
обґрунтованості включення цих голосів до таких, що виявили
волевиявлення щодо створення ЗАТ “Санаторій “Славутич”.
З урахуванням викладеного виникає необхідність в додатковій
перевірці обставин справи, що пов’язані з врахуванням 43,8%
голосів від загальної кількості акцій при створенні цього
підприємства.
Зазначене свідчить про неповне з'ясування судовими інстанціями
обставин справи, що виключає можливість вірного застосування
норм матеріального права до спірних правовідносин.
Відповідно з ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційне подання прокурора задоволити частково.
2.Рішення господарського суду АР Крим від 22.08.03. та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.11.03
у справі № 2-8/9439-2003 скасувати.
3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.