ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2004 Справа N 26/266А
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів: Хандуріна М.І., Костенко Т.Ф.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Н-ському
районі м. Ч-ська
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 21.01.04
у справі господарського суду Донецької області
за позовом ЗАТ "Фірма верхнього одягу "ХХХ", м. Ч-ськ
до Державної податкової інспекції у Н-ському
районі м. Ч-ська
про визнання недійсним рішення ДПІ
№ 259/26-2/00309034 від 19.03.02 в частині
нарахування податкових зобов'язань з
прибуткового податку громадян в сумі
131, 44 грн., застосування фінансових
санкцій у сумі 262, 88 грн. та пені з
прибуткового податку з громадян у сумі
874, 57 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: А.А.А. - дов. від 25.02.2004
від відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 04.12.2003 господарського суду Донецької області
позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення ДПІ
у Н-ському районі м. Ч-ська № 259/26-2/00309034 від 19.03.2002 в
частині нарахування податкових зобов'язань з прибуткового податку
громадян в сумі 131, 44 грн., пені з прибуткового податку з
громадян у сумі 874, 57 грн. та застосування фінансових санкцій у
сумі 262, 88 грн. В задоволенні позову в частині визнання
недійсним рішення ДПІ в м. Ч-ську № 259/26-2/00309034 від
19.03.2002 в частині застосування фінансових санкцій 263, 80 грн.
відмовлено.
Постановою від 21.01.2004 Донецького апеляційного господарського
суду рішення від 04.12.2003 господарського суду Донецької області
змінено. Позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення ДПІ
у Н-ському районі м. Ч-ська № 259/26-2/00309034 від 19.03.2002 в
частині нарахування податкового зобов'язання з прибуткового
податку з громадян в сумі 131грн. 44коп., пені з прибуткового
податку з громадян у сумі 874грн. 57коп. та застосування штрафних
санкцій у сумі 262грн .88коп.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Державна податкова інспекція
у Н-ському районі м. Ч-ська звернулось у Вищий господарський суд
України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись
на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права.
Статтею 21 Декрету Кабінету міністрів України "Про прибутковий
податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
встановлено відповідальність за
порушення норм даного декрету.
Підпунктом 17.1.9 п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що якщо платник податків здійснює
грошові виплати без попереднього нарахування і сплати податків то
такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми
зобов'язання.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Предметом даного спору є рішення Державної податкової інспекції у
Н-ському районі м. Ч-ська від 19.03.2002 № 259/26-2/00309034 про
застосування та стягнення суми штрафних санкцій, донарахованих сум
податків, зборів (обов'язкових платежів та пені за порушення
податкового законодавства), яким позивачу нарахований податок, в
тому числі прибутковий податок з громадян в сумі - 131,44 грн.,
пеня в сумі - 774, 57 грн. та застосовані фінансові санкції в сумі
- 262, 88 грн.
Задовольняючи позов господарські суди виходили з того, що
відповідач не є платником прибуткового податку з доходів громадян,
у зв'язку з чим виникла у нього заборгованість з неперерахованого
до бюджету зазначеного податку, що не є податковим боргом у
розумінні пункту 1.3 ст.1 Закону України від 21.12.2000 за
№ 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Такий висновок суду першої інстанції не відповідає правильному
застосуванню норм матеріального права.
Відповідно до ст.10 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
, чинного на день
перевірки, підприємства, установи, організації всіх форм власності
після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку отримання в
установах банку для виплати належних громадянам коштів,
зобов'язані перераховувати в бюджет суми нарахованого і утриманого
податку за минулий місяць.
Обов'язок підприємств, установ, організацій своєчасно і в повному
обсязі нараховувати, утримувати і перераховувати в бюджет податок
з доходів громадян та надавати податковим органам відповідні
відомості передбачений також статтею 19 цього Декрету ( 13-92 ) (13-92)
,
яка втратила чинність з 01.01.2004.
Як наслідок невиконання цього обов'язку підприємствами,
установами, організаціями, податковим органам згідно ст.20 Декрету
Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"
( 13-92 ) (13-92)
надано право стягувати з підприємств, установ,
організацій, які виплачували доходи громадянам, не утримані
(утримані не повністю або несвоєчасно), а також не перераховані в
бюджет суми прибуткового податку.
Частиною 2 ст.9 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб
- платників податків та інших обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
передбачено, що керівники і посадові особи підприємств, установ,
організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк
України та його установи, комерційні банки, інші
фінансово-кредитні установи та фізичні особи-суб'єкти
підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства
зобов'язані подавати до державних податкових інспекцій відомості
про суми виплачених фізичним особам доходів і утриманих з них
податків та інших обов'язкових платежів.
На виконання цієї статті наказом ДПА України від 30.12.1997 за №
473 ( z0026-98 ) (z0026-98)
(з наступними змінами і доповненнями), чинним на
день перевірки, затверджена форма відомостей "Про суми виплачених
доходів і утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів
фізичних осіб юридичними особами усіх форм власності та фізичними
особами - суб'єктами підприємницької діяльності" (ф. № 8ДР).
Пунктом 4.1 Порядку заповнення відомостей про нараховані та
виплачені фізичним особам суми доходів і суми утриманих з них
податків ( z0303-03 ) (z0303-03)
, затвердженого зазначеним наказом (в
редакції наказу ДПА України від 08.04.2003 №164), встановлено, що
відомості подаються до органів державної податкової служби
щоквартально до 15 числа місяця наступного за звітним періодом.
Таким, відповідно до пункту 2.5 цього Порядку ( z0303-03 ) (z0303-03)
, є
квартал.
За визначенням підпункту 1.1 ст. 1 Закону України від 21.12.2000
за №2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
платники податків - юридичні особи, їх
філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають
статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус
суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу,
на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та (або)
сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні
санкції.
Як зазначено в преамбулі цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
, він є
спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює,
зокрема, порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб
перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і
зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 5 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
визначений порядок узгодження
сум податкових зобов'язань, серед яких - апеляційне узгодження в
разі нарахування податкового зобов'язання контролюючим органом
відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Оскільки в силу статей 10, 19, 20 Декрету Кабінету Міністрів
України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
та пункту
1.1 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 за № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
підприємства, установи, організації, які зобов'язані утримувати
прибутковий податок з доходів громадян у джерела виплати та
перераховувати суми цього податку до бюджету, є платниками цього
податку. Закон України від 21.12.2000 за № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
не
встановлює будь-яких виключень щодо порядку погашення зобов'язань
з прибуткового податку.
Таким чином, господарськими судами неповно з'ясовані обставини
справи, що є підставою для скасування судових рішень і направлення
справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити
всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та
постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 04.12.2003 господарського суду Донецької області та
постанову від 21.01.2004 Севастопольського апеляційного
господарського суду зі справи № 26/266а скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької
області.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
Т.Ф. Костенко