ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 419/3815/17
адміністративне провадження № К/9901/60385/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Шарапи В.М., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №419/3815/17
за позовом ОСОБА_1
до Новоайдарської селищної ради
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Новоайдарської селищної ради Луганської області на рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 04 травня 2018 року (головуючий суддя Іванова О.М.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року (колегія у складі: головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченка І.В.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовом до Новоайдарської селищної ради Луганської області, в якому, з урахуванням уточнень, просив: - визнати дії Новоайдарської селищної ради щодо відмови в прийнятті рішення про надання земельної ділянки у користування у відповідності до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України по отриманому проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар на території, яка за даними Державного земельного кадастру, враховується в Новоайдарській селищній раді, для ведення фермерського господарства позивачу протиправними; - зобов`язати Новоайдарську селищну раду прийняти рішення про надання земельної ділянки у користування у відповідності до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України по отриманому проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді, для ведення фермерського господарства позивачу.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 29.09.2017 направив відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з клопотанням прийняти рішення про надання йому земельної ділянки у користування, терміном на 49 років, загальною площею 16,9583 га (пасовища), в тому числі: ділянка № НОМЕР_1 площею 6,9816 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0132, ділянка № НОМЕР_2 площею 6,2122 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0134, ділянка № НОМЕР_3 площею 3,7645 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0133, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру, враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області, для ведення фермерського господарства. Однак відповідач листом №892 від 13.10.2017 повідомив позивача, що прохання, викладене в заяві, вже розглядалось Новоайдарською селищною радою, відповіді були надіслані на адресу позивача та зважаючи на вищевикладене, керуючись частиною другою статті 8 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/ 96-ВР, заява позивача від 29.09.2017 не підлягає розгляду. Позивач вважає, що дії Новоайдарської селищної ради щодо відмови в прийнятті рішення про надання земельної ділянки у користування у відповідності до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України є такими, що порушують його права.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 04 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Новоайдарської селищної ради щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,9583 га у користування для ведення фермерського господарства. Зобов`язано Новоайдарську селищну раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.09.2017 про надання земельної ділянки загальною площею 16,9583 га у користування для ведення фермерського господарства та прийняти відповідне рішення згідно з вимогами ст. 123 Земельного кодексу України. В задоволенні інших вимог позивача відмовлено за необґрунтованістю.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що за результатами розгляду питання про надання земельної ділянки в користування, у тому числі в оренду, відповідний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування приймає рішення. При цьому, рішення повинно прийматися за кожною заявою про надання земельної ділянки в користування. Отже законодавством регламентовано обов`язок Новоайдарської селищної ради після отримання заяви позивача про надання земельної ділянки в користування шляхом укладення договору оренди разом із проектом землеустрою розглянути це питання на сесії та прийняти відповідне рішення. При цьому, не впливає на цей обов`язок той факт, що відповідачем вже було прийнято рішення про затвердження проекту землеустрою та відмову в передачі в оренду саме цієї земельної ділянки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У серпні 2018 року Новоайдарська селищна рада звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 04 травня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що судами попередніх інстанцій грубо порушено норми процесуального права, передбачені ч. 1 ст. 47 КАС України, оскільки прийнято уточнення до адміністративного позову від 06.04.2018, яким змінено предмет позову, після закінчення підготовчого засідання на стадії розгляду справи по суті.
7. Також скаржник звертає увагу, що рішення Новоайдарської селищної ради №11/14-7 від 23.06.2016 свідчить про те, що прохання, викладене в заяві ОСОБА_1 від 29.09.2017 вх. №329 щодо передачі земельної ділянки в користування, вже було розглянуто по суті на сесії селищної ради 23.06.2016, і по ньому прийняте відповідне рішення. У зв`язку з вказаним, скаржник вважає, що вірно, посилаючись на ч. 2 ст. 8 Закону України "Про звернення громадян", надав позивачу відповідь про відсутність підстав для розгляду його заяви №329 від 29.07.2017.
8. Окрім зазначеного, скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки саме пропуск шестимісячного строку для звернення до суду з метою оскарження рішення Новоайдарської селищної ради №11/14-7 від 23.06.2016 в частині відмови в наданні земельної ділянки загальною площею 16,9583 га в оренду терміном на 49 років став підставою для направлення на адресу селищної ради ОСОБА_1 повторної заяви з проханням надати земельну ділянку в оренду.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. 28.08.2018 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2018, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
11. Ухвалою Верховного суду від 04.09.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Новоайдарської селищної ради на рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 04 травня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року.
12. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І., на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 17.07.2019 №1009/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів Шарапи В.М., Тацій Л.В.
13. Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 03.09.2020.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.09.2015 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства строком на 49 років загальною площею 16,9583 га, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар Луганської області на території, яка за даними Державного земельного кадастру, враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області.
15. Новоайдарська селищна рада Луганської області 15.10.2015 рішенням сорок другої сесії шостого скликання № 42/3-6 відмовила позивачу в наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки.
16. ОСОБА_1 оскаржив це рішення в судовому порядку в частині відмови в наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки.
17. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 у справі № 419/2190/15-а визнано противоправним та скасовано рішення сорок другої сесії шостого скликання Новоайдарської селищної ради Луганської області № 42/3-6 від 15.10.2015 в частині відмови в наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки, вказаної в заяві вх. № Ж-81 від 25.09.2015.
18. 16.06.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою (вх. № 257 від 16.06.2016) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар Новоайдарської селищної ради Луганської області, в оренду для створення фермерського господарства з наступними кадастровими номерами: ділянка № НОМЕР_1 площею 6,9816 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0132, ділянка № НОМЕР_2 площею 6,2122 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0134, ділянка № НОМЕР_3 площею 3,7645 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0133.
19. Рішенням одинадцятої сесії сьомого скликання Новоайдарської селищної ради Луганської області № 11/14-7 від 23.06.2016 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області, та відмовлено громадянину ОСОБА_1 в передачі в оренду терміном на 49 років земельної ділянки загальною площею 16,9583 га (пасовища), в тому числі: ділянка № НОМЕР_1 площею 6,9816 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0132, ділянка № НОМЕР_2 площею 6,2122 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0134, ділянка № НОМЕР_3 площею 3,7645 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0133, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується Новоайдарській селищній раді Новоайдарського району Луганської області у зв`язку з тим, що порушуються права та інтереси членів територіальної громади селища Новоайдар.
20. 29.09.2017 ОСОБА_1 направив відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з клопотанням прийняти рішення про надання йому земельної ділянки у користування, терміном на 49 років, загальною площею 16,9583 га (пасовища), у тому числі: ділянка № НОМЕР_1 площею 6,9816 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0132, ділянка № НОМЕР_2 площею 6,2122 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0134, ділянка № НОМЕР_3 площею 3,7645 га кадастровий номер 4423155100:42:012:0133, розташованої в межах населеного пункту смт. Новоайдар, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Новоайдарській селищній раді, для ведення фермерського господарства.
21. Відповідач листом за № 892 від 13.10.2017 повідомив позивача, що заява від 29.09.2017 не підлягає розгляду, у зв`язку з тим, що прохання, викладене в цій заяві, вже розглядалось Новоайдарською селищною радою та відповіді були надіслані на адресу позивача.
22. Вважаючи, що Новоайдарська селищна рада Луганської області безпідставно не розглянула його заву, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. За приписами ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України (далі ЗК України) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
25. Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі, зокрема, надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення.
26. Частиною 6 ст. 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
27. Згідно з ч. 10 ст. 123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
28. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина 14 статті 123 ЗК України).
29. Положеннями ч. 1 ст. 124 ЗК України регламентовано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
30. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду) громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Також вказаними нормами передбачено, що за результатами розгляду питання про надання земельної ділянки в користування, у тому числі в оренду, відповідний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування приймає рішення.
31. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у встановлений ч. 6 ст. 123 ЗК України строк відповідач безпідставно не прийняв рішення про надання земельної ділянки у користування. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки відповідач теж не приймав.
32. Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок судів про порушення відповідачем порядку розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.09.2017 вх. №329 щодо передачі земельної ділянки в користування, оскільки відповідь на вказану заяву була надана із вказівками на прийняте рішення за результатами розгляду по суті іншого клопотання. Таким чином заява ОСОБА_1 від 29.09.2017 вх. №329 по суті відповідачем не була розглянута, у зв`язку з чим судами вірно зобов`язано відповідача розглянути таку заяву позивача.
33. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 804/2607/17, від 06 березня 2019 року у справі №2340/2921/18.
34. Що стосується доводів скаржника про те, що судами попередніх інстанцій грубо порушено норми процесуального права, передбачені ч. 1 ст. 47 КАС України, оскільки прийнято уточнення до адміністративного позову від 06.04.2018, яким змінено предмет позову, після закінчення підготовчого засідання на стадії розгляду справи по суті, колегія суддів зазначає наступне.
35. Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
36. При цьому, з обґрунтувань первинного позову та заявлених в ньому позовних вимог, а також з уточнень до адміністративного позову від 06.04.2018 не вбачається зміни предмету або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог. А щодо уточнень, то нормами КАС України (2747-15) не встановлено обмежень щодо подачі таких на стадії розгляду справи по суті.
37. Що стосується доводів скаржника про порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, колегія суддів зазначає, що вказане питання вирішено ухвалою Новоайдарського районного суду Луганської області від 04 травня 2018 року, якою у задоволенні заяви представника відповідача Сінченко О.І. про залишення адміністративного позову без розгляду відмовлено. Вказана ухвала суду набрала законної сили, в судовому порядку не оскаржувалась.
38. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, всебічно перевірили обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясували обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
39. Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
40. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Новоайдарської селищної ради Луганської області залишити без задоволення.
Рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 04 травня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Судді С.Г. Стеценко В.М. Шарапа Л.В. Тацій