ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
15.04.2004 Справа 35/322
Суддя I-ї інстанції:
Михальська Ю.Б.;
Судді апеляційної інстанції:
головуючий - Отрюх Б.В.,
судді: Корсак В.А.,
Тищенко А.І.;
Доповідач у суді касаційної
інстанції - Харченко В.М.
(ухвалою Судової палати у господарських
справах Верховного Суду України
від 02.09.2004 відмовлено у порушенні
провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий), Харченка В.М., Чабана В.В.
розглянувши у відкритому за участю представника касаційні
скарги судовому засіданні у м. Києві позивача - Філоненко В.В. та
представника ТзОВ "Компанії РДГ" - Гордієнка А.Г. Державної
виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції
Київської області, товариства з обмеженою відповідальністю
"Компанія "РДГ" та спеціалізованого державного підприємства
"Укрспец'юст" на постанову від 11.12.2003 Київського апеляційного
господарського суду у справі N 35/322 господарського суду м. Києва
за позовом дочірнього підприємства "Регіональний центр закрите
акціонерне товариство "Екост" - комбінат "Ековироби-О" до
товариства з обмеженою відповідальністю "Поступ-ХХ",
спеціалізованого державного підприємства "Укрспец'юст", Державної
виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції
Київської області за участю третіх осіб товариства з обмеженою
відповідальністю "Екост" та товариства з обмеженою
відповідальністю "Компанія "РДГ" про визнання недійсними прилюдних
торгів та визнання недійсним свідоцтва про придбання арештованого
майна з прилюдних торгів.
В судове засідання представники товариства з обмеженою
відповідальністю "Поступ-ХХ", спеціалізованого державного
підприємства "Укрспец'юст" та Державної виконавчої служби
Обухівського районного управління юстиції Київської області не
з'явилися, про час і місце слухання справи сторони були
повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 01.04.2004 оголошувалась перерва до
15.04.2004.
В С Т А Н О В И В:
У червні 2003 року дочірнє підприємство "Регіональний центр
закрите акціонерне товариство "Екост" - комбінат "Ековироби-О"
звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю
"Поступ-ХХ", спеціалізованого державного підприємства
"Укрспец'юст", Державної виконавчої служби Обухівського районного
управління юстиції Київської області про визнання недійсними
прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, що знаходиться
за адресою: Київська обл., Обухівський район, м. Українка,
вул. Теплична, 3, які відбулися 10.10.2000 та визнання недійсним
свідоцтва про придбання арештованого майна з прилюдних торгів від
01.11.2000.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.10.2003 у справі
N 35/322 позов задоволено. Визнано недійсними прилюдні торги по
продажу головного виробничого корпусу заводу по виробництву
будівельних матеріалів та конструкцій, адміністративно-побутового
корпусу та складу готової продукції цього ж заводу, а також
визнано недійсним свідоцтво про придбання арештованого майна з
прилюдних торгів від 01.11.2000.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
11.12.2003, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення
залишено без змін.
У касаційних скаргах Державна виконавча служба Обухівського
районного управління юстиції Київської області, товариство з
обмеженою відповідальністю "Компанія "РДГ" та спеціалізоване
державне підприємство "Укрспец'юст" просять скасувати постанову
апеляційного суду від 11.12.2003, рішення суду першої інстанції
від 20.10.2003 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у
задоволенні позовних вимог. Скарги мотивовані тим, що постанова
апеляційного суду прийнята з порушенням норм матеріального та
процесуального права, зокрема, ст.ст. 22, 43, 104, 121-2 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст. 61, 64, 66, 164 Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, ст. 12 Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову
апеляційного суду залишити без змін, а касаційні скарги - без
задоволення.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування апеляційним судом
норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України знаходить касаційні скарги такими, що
підлягають задоволенню частково.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судами попередніх судових інстанцій,
23.08.2000 постановою державного виконавця відділу Державної
виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції
Київської області було відкрито виконавче провадження про
стягнення за рахунок майна із ЗАТ "Екост" заборгованості в сумі
395208,60 грн. на користь АК АПБ "Україна". У цьому зв'язку,
10.10.2000 Спеціалізованим державним підприємством "Укрспец'юст"
були проведені прилюдні торги з реалізації нежитлових приміщень,
належавших ЗАТ "Екост", а саме будівель головного виробничого та
адміністративно-побутового корпусів заводу по виробництву
будівельних матеріалів та конструкцій, що розташовані по
вул. Тепличній, 3 у м. Українка, Обухівського району, Київської
області. За результатами зазначених торгів право власності
відносно наведеного майна набуло ТзОВ "Поступ-ХХ".
Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про визнання
цих торгів недійсними, апеляційний суд виходив з того, що
21.07.2000 закрите акціонерне товариство "Екост", що є засновником
дочірнього підприємства "Регіональний центр ЗАТ "Екост" - Комбінат
"Ековироби-О", передало останньому в якості внеску до його
статутного фонду майно на загальну суму 5974915,00 грн., у тому
числі цілісний майновий комплекс - завод по виробництву
будівельних матеріалів та конструкцій. На підставі зазначеної
обставини апеляційний суд дійшов до висновку про те, що в даному
випадку в порушення ст. 64 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, стягнення було звернено на майно тієї
юридичної особи, яка не є боржником.
З такими висновками погодитись не можна, з огляду на їх
попередчасний характер, обумовлений неповним з'ясуванням фактичних
обставин справи.
Зокрема. Відповідно до ст. 41 Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, до виключної компетенції
загальних зборів акціонерів належать у тому числі і питання,
пов'язані із створенням, реорганізацією та ліквідацією дочірніх
підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та
положень.
Зазначеним вимогам діючого законодавства ні апеляційний суд,
ні суд першої інстанції не приділили належної уваги і в повному
обсязі не дослідили тих фактичних обставин справи, які були
пов'язані з питанням реорганізації філії ЗАТ "Екост" в дочірнє
підприємство "Регіональний центр ЗАТ "Екост" - Комбінат
"Ековироби-О" та з питанням передачі останньому вищенаведеного
майна.
У цьому зв'язку попередні судові інстанції не звернули уваги
і не дали ніякої оцінки тим наявним у справі документам, із змісту
яких вбачається, що статут дочірнього підприємства "Регіональний
центр ЗАТ "Екост" - Комбінат "Ековироби-О" затверджувався не
загальними зборами акціонерного товариства, а його правлінням,
тобто виконавчим органом.
Досліджуючи питання передачі дочірньому підприємству спірного
майна, суд, як це вбачається із змісту оскаржуваної постанови та
наявних матеріалів справи, прийняв до відома відповідний протокол
зборів засновників закритого акціонерного товариства N 18 від
18.01.2000, але установчих документів цього товариства не
досліджував і не дав ніякої оцінки прийнятому на цих зборах
рішенню з точки зору його правомочності відповідно до вимог
ст.ст. 41, 42 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
.
Крім того, із змісту наведеного протоколу зборів засновників
випливає, що при реорганізації філії РЦ ЗАТ "Екост" в дочірнє
підприємство, відповідне майно акціонерного товариства, яке
знаходилось на позабалансовому рахунку філії, мало бути переданим
на баланс дочірнього підприємства. У цьому зв'язку, з огляду на
наведену редакцію рішення зборів, попередні судові інстанції не
зазначили які саме обставини дали їм підстави дійти до висновку
про те, що в даному випадку спірне майно було передано саме до
статутного фонду дочірнього підприємства і що таким чином дійсно
відбулася зміна власника цього майна.
Таким чином наведене дає підстави вважати, що судові рішення
по справі, як апеляційним судом, так і судом першої інстанції,
були постановлені за неповно з'ясованими обставинами, що
суперечить вимогам ст.ст. 4-7, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
і є
підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд.
В ході такого суду належить, врахувавши вищенаведене, на
підставі наданих доказів встановити фактичні обставини справи і, в
залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення,
виклавши його згідно до вимог процесуального законодавства.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги Державної виконавчої служби Обухівського
районного управління юстиції Київської області, товариства з
обмеженою відповідальністю "Компанія "РДГ" та спеціалізованого
державного підприємства "Укрспец'юст" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.12.2003, рішення господарського суду м. Києва від 20.10.2003
скасувати, а справу N 35/322 передати до господарського суду
м. Києва на новий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Чабан В.В.