ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2004 Справа N 34/277
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому ДПІ у Ворошиловському районі
судовому засіданні м. Донецька
касаційну скаргу
на постанову від 18.11.2003 року Донецького
апеляційного
господарського суду
у справі № 34
господарського суду Донецької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Р", м. Донецьк
до 1. ДПІ у Ворошиловському районі
м.Донецька
2. ВДК у м. Донецьку
про стягнення бюджетної заборгованості з
ПДВ за січень, лютий 2003 року в сумі
80 970 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.10.2003
року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 18.11.2003 року, у справі № 34 позов
задоволене; стягнуте з Державного бюджету України на користь
позивача бюджетну заборгованість з ПДВ за січень, лютий 2003 року
у сумі 79488,00 грн.
Відповідач-1 ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька звернулася з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить постановлені по справі судові акти скасувати повністю та
винести нове рішення, посилаючись на неправильне застосування норм
матеріального права, а саме пп. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відзиву на касаційну скаргу позивач та відповідач-2 суду не
надіслали.
Сторони не скористалися процесуальним правом на участь в засіданні
суду касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи
наступне.
Судами встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про
стягнення з Держбюджету України суми податку на додану вартість у
розмірі 80970,00 грн., яка підлягає відшкодуванню за січень, лютий
2003р., посилаючись на те, що згідно його декларації з ПДВ за
лютий сума податкового кредиту перевищила суму податкових
зобов'язань на 272529 грн., січень 2003р. - 8449 грн.; за
податковим повідомленнямрішенням № 000822650/0 від 19.09.2003р.
податковий кредит за лютий 2003р. зменшено на 201490грн.; залишок
невідшкодованої суми складає 80970 грн.
В подальшому позивач зменшив суму позову та просив суд стягнути з
Держбюджету суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню за січень-лютий
2003р. у розмірі 79488 грн., в зв'язку з арифметичною помилкою при
підрахуванні суми ПДВ.
Відповідно до пп. 7.7.3. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі коли за результатами
звітного періоду сума ПДВ має від'ємне значення, така сума
підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету
України протягом місяця наступного після подачі декларації.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних
грошових сум з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в
установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі
казначейського чека, який приймається до негайної оплати
(погашення) будь-якими банківськими установами.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник
податку має право у будь-який момент після її виникнення
звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової
декларації за звітний період.
Відповідно до Указу Президента "Про деякі зміни в оподаткуванні"
( 857/98 ) (857/98)
сума бюджетного відшкодування може бути повністю або
частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших
податків, зборів, які зараховуються до Державного бюджету України.
Таке рішення платника податку відображається в податковій
декларації. Абзац 2 п. п. 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
також передбачає, що за бажанням
платника податку можливе повне або часткове зарахування сум ПДВ,
які підлягають відшкодуванню, в рахунок платежів з цього податку.
Таке рішення платника податку відображається у податковій
декларації.
Позивачем у деклараціях за липень-вересень 2003 року визначено, що
залишок сум бюджетного відшкодування, які залишаються після
погашення податкових зобов'язань протягом трьох податкових
періодів він бажає зарахувати у рахунок платежів з податку на
додану вартість.
Як вбачається з наданої ДПІ розпечатки картки особового рахунку
позивача з ПДВ за 2003 рік та бухгалтерської довідки позивача,
станом на 01.08.2002 року позивач не мав податкового боргу з ПДВ,
а також бюджетної заборгованості з цього податку. Після подання
ним декларацій з ПДВ за липень-вересень 2002 року сума податку,
яка підлягає відшкодуванню за цей період складає 1018081грн.
(319700+264959+433422).
У наступних періодах у позивача виникали податкові зобов'язання з
ПДВ за жовтень, листопад 2002р., березень-травень 2003 року, за
серпень 2003 року на загальну суму 910127 грн.
Позивач у деклараціях з ПДВ за липень-вересень 2002 року висловив
бажання зарахувати суму бюджетного відшкодування у погашення
податкових зобов'язань з ПДВ. Сума відшкодування, яка залишилася
після погашення перелічених податкових зобов'язань складає 107954
грн., яка підлягає зменшенню на суму штрафної санкції за довідкою
до уточнюючої декларації за травень 2003 року у розмірі 1,45 грн.
та збільшенню з врахуванням уточненої декларації з ПДВ за лютий
2003р. та складає 201490 грн.
Судами враховане, що податковим повідомленням-рішенням
№ 0000822650/0 від 19.09.2003р. визначена сума податкових
зобов'язань за лютий 2003р. на 201940 грн. та застосовані штрафні
(фінансові) санкції у розмірі 15104,3грн.
Позивач у письмових поясненнях виказав згоду з цим
повідомленнямрішенням, тому сума ПДВ, що підлягає стягненню за
липень-вересень 2002 р. складає 92848,25грн. (107954 - 1,45 -
15104,3), а сума, що підлягає відшкодуванню за лютий складає 71039
грн. (272529-201490). Таким чином, перелічені вище податкові
зобов'язання та штрафні санкції погашені за рахунок відшкодування
ПДВ за деклараціями за липень-вересень 2002р. та частково за лютий
2003р., тому попередні судові інстанції обґрунтовано не прийняли
до уваги посилання податкового органу на відшкодування ПДВ за
січень 2003р. шляхом зарахування у рахунок платежів з ПДВ за
травень 2003р.
Перелічені вище розрахунки цілком відповідають даним картки
особового рахунку позивача з ПДВ за 2003р. Позивач у деклараціях з
ПДВ визначив, що залишок невідшкодованих протягом трьох податкових
періодів сум він бажає зарахувати у рахунок платежів з ПДВ.
Колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що
податковим органом не доведено підстав, за якими він визначав
податкові періоди, відшкодування котрих спрямовував на погашення
наступних податкових зобов'язань позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган 26.02.03р.
прийняв розпорядження № 5, яким зменшив суму бюджетного
відшкодування з ПДВ позивача за вересень 2002 року на 433422 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.05.03р. по
справі № 34/133а це розпорядження визнано недійсним. Постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2003р.
рішення місцевого господарського суду залишено без змін. Прийняття
та подальше визнання недійсним розпорядження ДПІ не впливає на
розрахунки позивача з бюджетом.
Суди правомірно не прийняли до уваги посилання податкового органу
щодо неправомірності відшкодування ПДВ за лютий 2003р. по
уточнюючій декларації, яка подана 04.09.03р. з оглядом на
наступне.
Відповідно до норм чинного законодавства платник податків може
отримати бюджетне відшкодування після погашення податкових
зобов'язань протягом трьох наступних податкових періодів (як це
передбачене Указом Президента), але це не позбавляє платника
податків права у будь-який момент після виникнення бюджетної
заборгованості відповідно до п. 7.7.3 ст. 7 Закону України "Про
ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(через місяць після подання декларації)
звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету. Тобто у
разі, коли йдеться про стягнення бюджетної заборгованості у
судовому порядку повинні застосовуватися строки, що передбачені
саме п. 7.7.3 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
З урахуванням викладеного, суди обґрунтовано дійшли висновку, що
сума бюджетної заборгованості з ПДВ за лютий 2003 року складає
71039 грн. (72550 грн. по загальній декларації + 199979 грн. по
уточнюючій декларації - 201490 грн. за податковим повідомленням -
рішенням № 0000822650/0 від 19.09.2003р.), тому вимоги позивача
про стягнення з державного бюджету суми податку на додану вартість
у розмірі 79488 грн. 00 коп. (71039 грн. за лютий 2003р. +
8440грн. за січень 2003р.), яка підлягає відшкодуванню за січень -
лютий 2003 року правомірно задоволені повністю.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Донецького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від
12.12.2003 року № 52849/10/10-013 на постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 18.11.2003 року у справі № 34
залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 18.11.2003 року у справі № 34 - без змін.