ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2004 Справа N 32/411
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну ПП “БА”
скаргу
на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 10.12.2003
року
у справі за позовом КП “СЧ”
до ПП “БА”
про стягення 798 914, 83 грн.
В С Т А Н О В И В:
У червні 2003 року комунальне підприємство "СЧ" звернулось до
господарського суду міста Києва з позовом до приватного
підприємства "БА" про стягнення 798914, 83 грн. заборгованості,
яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх
договірних зобов'язань.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.08.2003 року,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 10.12.2003 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач починається на неправильну
правову оцінку судом обставин справи, безпідставність
задоволення позову та просить постановлені по справі рішення
скасувати а в позові відмовити.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін,
зокрема і після оголошеної судом до 15.04.2004 року, перерви,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги судова колегія не вбачає підстав для її задоволення
виходячи з наступного.
Постановою Кабінетів Міністрів України від 25.04.2001 року, № 4,
прийнятої на виконання Указу Президента України від 25.09.2000
року № 1084 "Про заходи, пов'язані з Актом закриття
Чорнобильської атомної електростанції" ( 1084/2000 ) (1084/2000)
, на базі
відособленого підрозділу "ЧА" державного підприємства
"Національна атомна енергогенеруюча компанія "ЕА" утворено
державне спеціалізоване підприємство "ЧА" шляхом виділення із
складу зазначеної компанії з віднесенням до сфери управління
Міністерства палива та енергетики.
Цією постановою також передбачено, що до державного
спеціалізованого підприємства "ЧА" переходять майно, майнові
права і обов'язки державного підприємства "Національна атомна
енергогенеруюча компанія "Е" згідно з розділювальним балансом.
Прийняттю зазначеної вище постанови щодо створення ДСП "ЧА",
зареєстрованого виконкомом Славутицької міської ради 11.06.2001
року, передували заходи, направлені на оптимізацію
організаційної структури відособленого підрозділу "Чорнобильська
атомна енергетична станція "ДПНАЕК" з метою забезпечення
ефективного управління процесом зняття з експлуатації
енергоблоків атомної електростанції.
Так за розпорядженням Міністерства палива та енергетики України
від 27.03.2001 року "Про передачу у власність територіальної
громади м. Славутич, Київської області об'єктів соціальної
інфраструктури ВП "Чорнобильська атомна енергетична станція
"ДПНАЕК" наказом НАЕ "Е" від 30.03.2001 року № 250 зобов'язано
керівника ВП "ЧА" здійснити безоплатну передачу станом на
01.01.2001 року з балансу відокремленого підрозділу у власність
територіальної громади м. Славутич Київської області належних
компаній об‘єктів соціальної інфраструктури, відобразивши рух
основних фондів у бухгалтерському обліку відповідно до чинного
законодавства.
На виконання доручення та відповідно до наданих керівнику
відособленого підрозділу "Чорнобильська атомна електростанція"
повноважень наказом від 02.02.2001 року відособлений підрозділ
відділу робітничого постачання перетворено у відділ робітничого
постачання, як структурний підрозділ з закріпленням за ним майно
та активів згідно передаточного балансу, а за наказом № 441 від
26.06.2001 року та з згоди Славутицької міської ради, наданої
рішенням від 16.02.2001 року, по акту приймання-передачі до
комунальної власності було передано поряд з іншими об'єктами і
майно, закріплене раніше за відділом робітничого постачання,
зокрема і дебіторська заборгованість відповідача у сумі 1263144,
56 грн.
Рішенням Славутицької міської ради від 05.07.2001 року, № 1
отримане від держави майно, відділу робітничого постачання,
включаючи дебіторську і кредиторську заборгованість передано
новоствореному комунальному підприємству "СЧ", а тому за таких
обставин, та враховуючи, що посилання відповідача на порушення
порядку передачі майна до комунальної власності не ставлять під
сумнів його обов'язок погасити заборгованість, яка виникла
внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань
щодо поставки продукції по договору № 46 від 12.10.1999 року у
рахунок оплати вартості продукції отриманої по накладній № 321
від 11.10.1999 року, місцевий господарський і апеляційний суди
прийшли до правильного висновку щодо права позивача вимагати від
відповідача оплати залишку узгодженої раніше додатковою угодою
до договору та акту звіряння суми боргу і підстав для скасування
постановлених по справі судових рішень з наведених у касаційній
скарзі мотивів судова колегія не вбачає.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 111, 111 ГПК Країни, Вищий
господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2003 року,
без змін.