ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2004 Справа N 27/392-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Добролюбової - головуючого
Т.Дроботової
Т.Гоголь
за участю представників:
позивача не з'явилися (про час і місце судового засідання
повідомлені належно)
відповідача не з'явилися (про час і місце судового засідання
повідомлені належно)
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у H-ському районі
м. P-ська
на рішення від 04.11.2003 р. господарського суду Харківської
області
у справі № 27/392-03
за позовом Державної податкової інспекції у H-ському районі
м. P-ська
до Дочірнього підприємства "XXX" страхового
медичного акціонерного товариства "YYY"
про звернення стягнення на активи у сумі 299964, 55 грн.
В С Т А Н О В И В:
ДПІ у H-ському районі м. P-ська звернулась з позовом до
господарського суду Харківської області про звернення стягнення на
активи підприємства у сумі 299964, 55 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до податкових
декларацій з податку на додану вартість за лютий, червень,
листопад 2001р. (з урахуванням уточнених декларацій) підприємство
повинно було сплатити податок на додану вартість у сумі 349773
грн.
Проте, вказані задекларовані суми повністю не були сплачені у
встановлений законодавством термін, у зв'язку з чим позивач
змушений був звернутися до суду на підставі вимог підпункту 3.1.1
пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
з позовом про примусове стягнення
активів платника податку в рахунок погашення його податкових
зобов'язань у сумі 272990,39 грн. основного платежу та 26974,16
грн. пені.
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.11.2003р.
(суддя В.О. Яризько) в позові відмовлено з посиланням на те, що
постановою господарського суду Харківської області від
17.10.2003р. відповідача визнано банкрутом. Оскільки позивач не
виконав умови Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, та його не було
включено до реєстру кредиторів, заборгованість відповідача
вважається погашеною, що є підставою для відмови у задоволенні
позовних вимог.
ДПІ у Ч-ському районі м. Києва подала до Вищого господарського
суду України касаційну скаргу на рішення господарського суду
Харківської області від 04.11.2003р., в якій просить його
скасувати, позовні вимоги задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу
доводами про неправильне застосування судом норм матеріального
права, а саме приписів підпункту 3.3.1 пункту 3.1 статті 3 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
При цьому ДПІ у H-ському районі м. P-ська у касаційній скарзі
вказує на те, що на підставі вказаного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
,
звернення стягнення на активи боржника може бути здійснене як за
рішенням податкового органу, так і за рішенням суду без
встановлення обмежень звернення стягнення на активи боржника
виключно за рішенням податкового органу.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не надіслав.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої
інстанції при розгляді спору, відповідач знаходиться на обліку в
ДПІ у H-ському районі м. P-ська і за даними останнього у
відповідача виникла заборгованість по узгодженим податковим
зобов'язанням у розмірі 299964, 55 грн., яка ним не сплачується.
Судом також встановлено, що постановою господарського суду
Харківської області від 17.10.2003р. відповідача визнано
банкрутом. Згідно наданих суду документів позивач не включений до
реєстру кредиторів.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.3 статті 5 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове
зобов'язання, самостійно визначено платником податків у податковій
декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої
податкової декларації.
Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 цього Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
активи платника податків можуть бути примусово
стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно
за рішенням суду. В інших випадків платники податків самостійно
визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за
рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення
боргу. У разі, якщо такого платника визнано банкрутом, черговість
задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про
банкрутство.
Визначення терміну "примусове стягнення" надане у пункті 1.6
статті 1 вказаного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
, в якому зазначено, що
примусове стягнення, це звернення стягнення на активи платників
податків у рахунок його податкового боргу, без попереднього
узгодження його суми таким платником податків.
У пункту 1.7 цієї статті ( 2181-14 ) (2181-14)
, активи платника податків -
кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать
юридичної або фізичної особі за право власності або повного
господарського відання.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у випадку,
якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового
зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає
такому платнику податків податкові вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої
інстанції при розгляді справи, податковий борг відповідача є
узгодженим, а тому позивач повинен застосовувати до платника
податків заходи, направлені на його погашення, які передбачені в
статтях 8 - 10 вказаного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що
відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
право на звернення до суду за захистом свого
порушеного або оспорюваного права мають підприємства, організації,
інші юридичні особи.
Проте, будь - яких доказів, які б свідчили про порушення
відповідачем права позивача (ДПІ у H-ському районі м. P-ська) на
примусове стягнення податкового боргу з відповідача - платника
податків, позивачем суду не надано.
Відповідно до вищенаведених норм Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
примусове стягнення
активів платника податків за рішенням суду в рахунок погашення
його податкового боргу можливе лише у разі відсутності
попереднього узгодження суми податкового боргу платником податків,
а в даному випадку сума яку просив стягнути позивач, є узгодженою
платником податків. За таких обставин, на час звернення ДПІ у
H-ському районі м. P-ська з позовною заявою будь - якого порушення
його права відповідачем фактично не існувало, а мало місце
невиконання ДПІ у H-ському районі м. P-ська свого обов'язку на
примусове стягнення узгодженого платником податкового боргу.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що на час
прийняття рішення у даній справі відповідач був визнаний
банкрутом, а тому, ухвалюючи судове рішення, господарський суд
обґрунтовано послався на приписи Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
який регулює питання щодо порядку стягнення
заборгованості підприємства визнаного банкрутом.
Враховуючи вищенаведене, судове рішення у даній справі є таким, що
відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави
для його скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом
1 статті 111-9, статтею 111-11, Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарський суд Харківської області від 04.11.2003 р. у
справі № 27/392-03 - залишити без змін, а касаційну скаргу ДПІ у
H-ському районі м. P-ська - без задоволення.
Головуючий Т.Добролюбова
Су д д і Т.Дроботова
Т.Гоголь