ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2004                                     Справа N 20-8/317

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                  Остапенка м. І.

суддів:                      Харченка В.М., Чабана

                             В.В.(доповідач)

     у відкритому судовому засіданні за участю представників      

ТОВ “Шацьк”                  Ткаченко Т.О.

ПП Хіміч С.А.                не з’явився

розглянувши касаційну        ТОВ “Шацьк”

скаргу

на постанову                 Севастопольського апеляційного

                             господарського суду від 10.12.03 р.

у справі                     № 20-8/317

господарського суду          м. Севастополя

за позовом                   ТОВ “Шацьк”

до                           ПП Хіміч С.А.

про   спонукання до укладання договору

Рішенням  господарського  суду м.  Севастополя  (суддя  Ткаченко

м. І.) від 02.10.2003р. у позові відмовлено.

Севастопольський апеляційний господарський суд (судді Плут В.М.,

Щепанська  О.А., Прокопанич Г.К.) переглянув вказане  рішення  і

постановою від 10.12.2003р. залишив його без змін.

Товариство  з  обмеженою  відповідальністю  “Шацьк”  прийняті  у

справі  судові  рішення  вважає  такими,  що  суперечать  нормам

матеріального і процесуального права, тому просить їх скасувати,

а позов задовольнити.

Перевіривши   матеріали  справи,  заслухавши  представника   ТОВ

“Шацьк”, Вищий господарський суд України

                       В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Шацьк” заявлено  позов

до  приватного  підприємця Хіміча С.А.  про  спонукання  укласти

договір   про  участь  в  затратах  на  утримання   будинку   та

прибудинкової території.

Обґрунтовуючи   свої  вимоги,  позивач  послався   на   те,   що

27.05.2003р. направив відповідачу проект договору про  участь  в

затратах  на  утримання  будинку,  в  якому  відповідач  орендує

нежитлові  приміщення  та  на утримання прибудинкової  території

цього  ж будинку, але відповідач відмовився від укладення такого

договору.

Оскільки  нежитлове  приміщення,  що  орендується  відповідачем,

знаходиться  в  будинку, який входить до складу житлового  фонду

ТОВ  “Шацьк”,  то,  на  думку позивача, відповідач  саме  з  ним

повинен укласти згаданий вид договору.

Приймаючи  рішення про відмову у позові, місцевий та апеляційний

господарські  суди  виходили з того,  що  згідно  ст.  3  Закону

України “Про підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
        , підприємство має  право

без   обмежень   приймати  рішення  та  здійснювати   самостійно

діяльність,  яка  не  суперечить діючому законодавству,  у  тому

числі і укладати чи не укладати договори.

Крім  того, місцевий та апеляційний господарські суди  послались

на  те,  що  позивачем не подано доказів,  які  б  свідчили  про

правомірність вимог про примусове укладення згаданого договору.

Оскільки   чинне  законодавство  України  передбачає   примусове

укладення  договору лише в порядку держзамовлення та у випадках,

встановлених законом і позивач не надав таких доказів,  місцевий

та  апеляційний  господарські суди обґрунтовано дійшли  висновку

про безпідставність позовних вимог.

Враховуючи  викладене,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  п.  1

ст.   111-9,  ст.  111-11  ГПК  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
        ,   Вищий

господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від

10.12.2003р.  у  справі  №  20-8/317-2003  господарського   суду

м.  Севастополя  залишити  без  змін,  а  касаційну  скаргу  ТОВ

“Шацьк” – без задоволення.