ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
15.04.2004                                     Справа N 20-8/317
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого                  Остапенка м. І.
суддів:                      Харченка В.М., Чабана
                             В.В.(доповідач)
 
     у відкритому судовому засіданні за участю представників      
 
ТОВ “Шацьк”                  Ткаченко Т.О.
ПП Хіміч С.А.                не з’явився
розглянувши касаційну        ТОВ “Шацьк”
скаргу
 
на постанову                 Севастопольського апеляційного
                             господарського суду від 10.12.03 р.
у справі                     № 20-8/317
господарського суду          м. Севастополя
 
за позовом                   ТОВ “Шацьк”
до                           ПП Хіміч С.А.
 
про   спонукання до укладання договору
 
Рішенням  господарського  суду м.  Севастополя  (суддя  Ткаченко
м. І.) від 02.10.2003р. у позові відмовлено.
 
Севастопольський апеляційний господарський суд (судді Плут В.М.,
Щепанська  О.А., Прокопанич Г.К.) переглянув вказане  рішення  і
постановою від 10.12.2003р. залишив його без змін.
 
Товариство  з  обмеженою  відповідальністю  “Шацьк”  прийняті  у
справі  судові  рішення  вважає  такими,  що  суперечать  нормам
матеріального і процесуального права, тому просить їх скасувати,
а позов задовольнити.
 
Перевіривши   матеріали  справи,  заслухавши  представника   ТОВ
“Шацьк”, Вищий господарський суд України
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Товариством з обмеженою відповідальністю “Шацьк” заявлено  позов
до  приватного  підприємця Хіміча С.А.  про  спонукання  укласти
договір   про  участь  в  затратах  на  утримання   будинку   та
прибудинкової території.
 
Обґрунтовуючи   свої  вимоги,  позивач  послався   на   те,   що
27.05.2003р. направив відповідачу проект договору про  участь  в
затратах  на  утримання  будинку,  в  якому  відповідач  орендує
нежитлові  приміщення  та  на утримання прибудинкової  території
цього  ж будинку, але відповідач відмовився від укладення такого
договору.
 
Оскільки  нежитлове  приміщення,  що  орендується  відповідачем,
знаходиться  в  будинку, який входить до складу житлового  фонду
ТОВ  “Шацьк”,  то,  на  думку позивача, відповідач  саме  з  ним
повинен укласти згаданий вид договору.
 
Приймаючи  рішення про відмову у позові, місцевий та апеляційний
господарські  суди  виходили з того,  що  згідно  ст.  3  Закону
України “Про підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
        , підприємство має  право
без   обмежень   приймати  рішення  та  здійснювати   самостійно
діяльність,  яка  не  суперечить діючому законодавству,  у  тому
числі і укладати чи не укладати договори.
 
Крім  того, місцевий та апеляційний господарські суди  послались
на  те,  що  позивачем не подано доказів,  які  б  свідчили  про
правомірність вимог про примусове укладення згаданого договору.
 
Оскільки   чинне  законодавство  України  передбачає   примусове
укладення  договору лише в порядку держзамовлення та у випадках,
встановлених законом і позивач не надав таких доказів,  місцевий
та  апеляційний  господарські суди обґрунтовано дійшли  висновку
про безпідставність позовних вимог.
 
Враховуючи  викладене,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  п.  1
ст.   111-9,  ст.  111-11  ГПК  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
        ,   Вищий
господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
10.12.2003р.  у  справі  №  20-8/317-2003  господарського   суду
м.  Севастополя  залишити  без  змін,  а  касаційну  скаргу  ТОВ
“Шацьк” – без задоволення.