ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2004 Справа N 20-8/317
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка м. І.
суддів: Харченка В.М., Чабана
В.В.(доповідач)
у відкритому судовому засіданні за участю представників
ТОВ “Шацьк” Ткаченко Т.О.
ПП Хіміч С.А. не з’явився
розглянувши касаційну ТОВ “Шацьк”
скаргу
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 10.12.03 р.
у справі № 20-8/317
господарського суду м. Севастополя
за позовом ТОВ “Шацьк”
до ПП Хіміч С.А.
про спонукання до укладання договору
Рішенням господарського суду м. Севастополя (суддя Ткаченко
м. І.) від 02.10.2003р. у позові відмовлено.
Севастопольський апеляційний господарський суд (судді Плут В.М.,
Щепанська О.А., Прокопанич Г.К.) переглянув вказане рішення і
постановою від 10.12.2003р. залишив його без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Шацьк” прийняті у
справі судові рішення вважає такими, що суперечать нормам
матеріального і процесуального права, тому просить їх скасувати,
а позов задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника ТОВ
“Шацьк”, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Товариством з обмеженою відповідальністю “Шацьк” заявлено позов
до приватного підприємця Хіміча С.А. про спонукання укласти
договір про участь в затратах на утримання будинку та
прибудинкової території.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що
27.05.2003р. направив відповідачу проект договору про участь в
затратах на утримання будинку, в якому відповідач орендує
нежитлові приміщення та на утримання прибудинкової території
цього ж будинку, але відповідач відмовився від укладення такого
договору.
Оскільки нежитлове приміщення, що орендується відповідачем,
знаходиться в будинку, який входить до складу житлового фонду
ТОВ “Шацьк”, то, на думку позивача, відповідач саме з ним
повинен укласти згаданий вид договору.
Приймаючи рішення про відмову у позові, місцевий та апеляційний
господарські суди виходили з того, що згідно ст. 3 Закону
України “Про підприємництво” ( 698-12 ) (698-12) , підприємство має право
без обмежень приймати рішення та здійснювати самостійно
діяльність, яка не суперечить діючому законодавству, у тому
числі і укладати чи не укладати договори.
Крім того, місцевий та апеляційний господарські суди послались
на те, що позивачем не подано доказів, які б свідчили про
правомірність вимог про примусове укладення згаданого договору.
Оскільки чинне законодавство України передбачає примусове
укладення договору лише в порядку держзамовлення та у випадках,
встановлених законом і позивач не надав таких доказів, місцевий
та апеляційний господарські суди обґрунтовано дійшли висновку
про безпідставність позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) , Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
10.12.2003р. у справі № 20-8/317-2003 господарського суду
м. Севастополя залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ
“Шацьк” – без задоволення.