ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2004 Справа N 17/168
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у Спеціалізованої державної подат
відкритому кової інспекції по роботі з
судовому засіданні великими платниками податку у місті
касаційну скаргу Дніпропетровську
на постанову від 12. 11.2003 року
Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № 17/168
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "ЮЛ"
до Спеціалізованої державної подат
кової інспекції по роботі з
великими платниками податку у місті
Дніпропетровську
Управління державного казначейства
у Дніпропетровській області
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішенн
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: присутній
від відповідача: присутній
В липні 2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЛ"
звернулося з позовом до Державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податку у місті Дніпропетровську та управління
державного казначейства у Дніпропетровській області, в якому
просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у місті Дніпропетровську від
25.04.2003 року № 0000180824/0/9659, яким донараховано податок на
прибуток в розмірі 17900,00 грн. та застосовані штрафні санкції в
розмірі 895,00 грн. та стягнути списані з особового рахунку кошти
у сумі 895,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до вимог пункту
16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
сума податку на прибуток, що підлягає
сплаті до бюджету (тобто податкове зобов'язання згідно пункту 1.2
статі 1 Закону України "Про порядок погашення податкових
зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
) визначена вірно. Зазначена в рядку 41 Декларації сума
податкового зобов'язання відповідає значенню рядка 41.7 Доповнення
"П" до Декларації і дорівнює 645,7 тис грн., що підтверджується
результатом перевірки. Помилка при заповненні додатка "П"
декларації, що була допущена і самостійно виявлена позивачем,
стосується відображення в додатку "П" до Декларації за 4-й квартал
2002 року суми, на яку нарахований податок зменшується в колонці
"Наростаючий підсумок з початку звітного року".
Ця помилка не призвела до заниження податкового зобов'язання з
податку на прибуток підприємства нарахованого у 4-му кварталі 2002
року та за результатами всього 2002 року, що підтверджується
даними Декларації з податку на прибуток за 2002 рік та даними
перевірки. Помилка вплинула лише на значення особового рахунку
платника податків, що ведеться податковою інспекцією.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
22.09.2003 року позов задоволений частково. Суд визнав недійсним
податкове повідомлення- рішення Спеціалізованої державної
податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у
місті Дніпропетровську № 0000180824/0/9659 від 25.04.2003 року. В
стягненні з Управління державного казначейства у Дніпропетровській
області коштів в сумі 895,00 грн. відмовлено. Приймаючи рішення
суд дійшов висновку, що допущена позивачем помилка не призвела до
заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток. Фактично
камеральною перевіркою податкова інспекція виявила помилку, яка
вплинула на значення особового рахунку платника податку, а тому
рішення про донарахування податкових зобов'язань є
необґрунтованим.
За апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової
інспекції по роботі з великими платниками податку у місті
Дніпропетровську Дніпропетровський апеляційний господарський суд
переглянув рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 22.09.2003 і постановою від 12.11.2003 року залишив його без
змін з мотивів зазначених у судовому рішенні місцевого суду.
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими
платниками податків у місті Дніпропетровську звернулась з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
12.11. 2003 року, в якій просить цю постанову скасувати в
задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити. Свою скаргу СДПІ
обґрунтовує тим, що судом апеляційної інстанції невірно були
застосовані норми матеріального права, а саме пункт 6.1 статті 6
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
та статті 4 цього ж Закону. При цьому податкова
інспекція зауважує на тому, що камеральною перевіркою була
виявлена арифметична помилка, внаслідок якої було невірно
розраховано суму податку, що підлягає нарахуванню за особовим
рахунком платника податку. Скаржник посилається і на невірне, на
його думку, застосування апеляційним господарським судом підпункту
7.1.2 пункту 7.1 статті 7 "Порядку складання декларації на
прибуток". Він, зокрема, наголошує, що податок на прибуток, який
підлягає сплаті до бюджету, розраховується відповідно до додатку
"П" декларації, в якому при перевірці і була виявлена арифметична
помилка.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮЛ" та Управління
державного казначейства у Дніпропетровській області не
скористалися своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення присутніх у судовому
засіданні представників позивача і відповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні господарського суду
Дніпропетровської області та постанові Дніпропетровського
апеляційного господарського суду у даній справі, Вищий
господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими
платниками податків у місті Дніпропетровську прийняла податкове
рішення-повідомлення № 0000180824/0/9659 від 25.04.2003 року, яким
визначила позивачеві до сплати податкові зобов'язання з податку на
прибуток у сумі 17900,00 грн. і штрафні санкції у сумі 895 грн.
Зазначене повідомлення-рішення прийняте за наслідками камеральної
перевірки, що була проведена Спеціалізованою державною податковою
інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті
Дніпропетровську у відповідності з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2
статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. В акті перевірки "Про результати попередньої
перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 2002 рік"
зазначено, що в порушення підпункту 7.1.2 пункту 7.1 статті 7
"Порядку складання декларації про прибуток підприємства" позивач
допустив арифметичну помилку, внаслідок якої був занижений
нарахований податок на прибуток у сумі 17900 грн.
Визначення податкового зобов'язання наведене в пункті 1.2 статті 1
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
. За приписами цього підпункту податкове зобов'язання -
це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або
державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у
строки, визначені цим Законом або іншими законами України. В
розумінні приписів пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про
оподаткування ophasrjs підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
об'єктом
оподаткування за цим Законом є прибуток, який визначається шляхом
зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду,
визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:
суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього
Закону;
суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8
і 9 цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Основним документом на підставі якого здійснюється нарахування
та/або сплата податку, збору, обов'язкового платежу є саме
податкова декларація (пункт 1.11 статті 1 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. Пунктом 16.15 статті
16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
передбачено, що порядок ведення і складання
податкових звітів, декларацій про прибуток підприємств та
розрахунків податку встановлюється центральним податковим органом.
Такий порядок складання декларацій про прибуток підприємства був
затверджений наказом ДПА України 08.07.97 року із подальшими
змінами (Зазначений Порядок був чинний на момент виникнення
спірних правовідносин). Від правильності заповнення податкової
декларації з податку на прибуток залежить правильність обліку
визначених податкових зобов'язань на особовому рахунку платника
податку та контроль за повнотою і своєчасністю сплати з боку
контролюючого органу. В акті перевірки та в своїх запереченнях на
позов податкова інспекція наголошувала на порушенні позивачем
підпункту 7.1.2 пункту 7.1 статті 7 Порядку складання декларації
про прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від
08.07.1997 року № 214 ( z0313-97 ) (z0313-97)
(в редакції наказу від 21.01.98
року № 37), що на думку податкової інспекції призвело до заниження
податку на прибуток у сумі 17.9 тисяч грн. Ці обставини в повній
мірі попередніми судовими інстанціями досліджені не були.
У відповідності до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму
податкового зобов'язання платника податків, якщо внаслідок
проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або
методологічні помилки у поданій платником податків податковій
декларації, які призвели до заниження або завищення суми
податкового зобов'язання. Тягар доведення відсутності зазначеного
в акті перевірки порушення за приписами підпункту 4.2.3 пункту 4.2
статті 4 цього ж Закону покладається на платника податків.
З огляду на зазначене рішення місцевого суду від 22.09.2003 року
та постанова апеляційного господарського суду від 12.11.2003 року
є такими, що прийняті за неповно з'ясованими обставинами справи, а
відтак підлягають скасуванню, а справа № 17/168 направленню на
новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
При новому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати
наведене всебічно і повно встановити всі обставини справи в їх
сукупності надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне
значення для вирішення справи правильно застосувати норми
матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та прийнти
нове рішення.
З огляду на викладене та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22
вересня 2003 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 12 листопада 2003 року у справі № 17/168
скасувати, справу скерувати на новий розгляд до господарського
суду Дніпропетровської області.
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по
роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську
задовольнити частково.