ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2004 Справа N 16/225
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Дроботової Т.Б., Гоголь Т.Г.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. H-ську
на постанову Львівського апеляційного Господарського суду
від 10 грудня 2003 року
за позовом Приватного підприємця А.А.А.
до Державної податкової інспекції в м. H-ську
про Визнання недійсними податкових повідомлень -
рішень ДПІ
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: А.А.А. (паспорт)
від відповідача: Б.Б.Б. дов. від 15.01.2004 р.
Приватним підприємцем А.А.А. у липні 2003р. заявлений позов про
визнання недійсними податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.
H-ську від 21.06.2002 № 23-3-179, яким позивачеві визначено
податкові зобов'язання на суму 441,50 грн. - фінансових санкцій за
порушення вимог пункту 1та 2 статті 3 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, податкового
повідомлення-рішення ДПІ в м. H-ську від 21.06.2002 № 23-3-180,
яким позивачеві визначено податкові зобов'язання на суму 3400 грн.
- фінансових санкцій за порушення вимог статті 15 та 17 Закону
України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
та податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. H-ську
від 10.09.2002 № 0020591700/0, яким позивачеві визначено податкові
зобов'язання на суму 510 грн. - фінансових санкцій за порушення
вимог пункту 6 та 10 статті 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
. Позовні вимоги обґрунтовані
відсутністю з боку Підприємця порушень, за які до нього
застосовані фінансові санкції та неправомірним застосуванням
податковою службою штрафних санкцій з огляду на вимоги Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29
серпня 2003р., ухваленим суддею Калашник В.О., позовні вимоги про
визнання недійсними податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.
H-ську від 21.06.2002 № 23-3-179, податкового повідомлення-рішення
від 21.06.2002 № 23-3-180 та податкового повідомлення-рішення ДПІ
в м. H-ську від 10.09.2002 № 0020591700/0 задоволені в повному
обсязі.
Львівський Апеляційний господарський суд у складі головуючого
Орищина Г.В. та суддів Бобеляка О.М і Дубник О.П. постановою від
10 грудня 2003 року перевірене рішення Господарського суду
Івано-Франківської області залишив без змін, а апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції в м. H-ську залишив без
задоволення. Постанова апеляційного суду вмотивована приписами
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, з огляду на те, що застосування норм цього Закону до
правовідносин у сфері застосування реєстраторів розрахункових
операцій є безпідставним. Водночас, у апеляційній постанові
зазначено про відсутність в податкових повідомленнях-рішеннях від
21.06.2002 № 23-3-180 та від 10.09.2002 № 0020591700/0 посилань на
акт документальної перевірки, на підставі якого прийняті
оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Державна податкова інспекція в м. H-ську вважає, що рішення
Господарського суду Івано-Франківської області та постанова
Львівського апеляційного господарського суду прийняті з порушенням
матеріального права. Просить Вищий господарський суд України
здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному порядку,
скасувати рішення і постанову у справі, відмовити у задоволенні
позовних вимог. Податкова служба обґрунтовує касаційну скаргу тим,
що судами не застосовані до спірних правовідносин приписи статей
17 та 22 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та приписи статті 15 Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, на підставі яких виносились оспорювані податкові
повідомлення-рішення ДПІ. Наголошує на приписах пункту 1 статті 11
Закону України "Про державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
, якою передбачені повноваження податкової служби, і
зауважує на тому, що проведені перевірки, в результаті яких були
винесені оспорювані податкові повідомлення-рішення, не відносяться
до документальних перевірок. У доповненні до касаційної скарги,
ДПІ посилається на те, що в порушення вимог статті 105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова апеляційного суду була направлена стороні з порушенням
п'ятиденного строку.
Приватним підприємцем А.А.А. відзив на касаційну скаргу не
надіслано.
Вищий господарський суд України заслухав доповідь судді
Добролюбової Т.В, переглянув матеріали справи і касаційну скаргу у
присутності представників сторін, які підтримали свої доводи, та
відзначає наступне.
Податковим повідомленням Державної податкової інспекції у м.
H-ську від 21.06.2002 № 23-3-179, позивачеві визначено податкові
зобов'язання на суму 441,50 грн. - фінансових санкцій за порушення
вимог пункту 1та 2 статті 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
. Податковим повідомленням
Державної податкової інспекції у м. H-ську від 21.06.2002 №
23-3-180, позивачеві визначено податкові зобов'язання на суму 3400
грн. - фінансових санкцій за порушення вимог статті 15 та 17
Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
. А податковим повідомленням Державної податкової
інспекції у м. H-ську від 10.09.2002 № 0020591700/0, позивачеві
визначено податкові зобов'язання на суму 510 грн. - фінансових
санкцій за порушення вимог пункту 6 та 10 статті 3 Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Оспорювані податкові повідомлення відповідача прийняті на підставі
акта від 2.06.2002р. № 9001190 та акта від 9.02.2002р. № 200/17-1,
складених за результатами перевірки ПП A.A.A., якою було
встановлено порушення позивачем правил роздрібної торгівлі
алкогольними напоями та тютюновими виробами, невідповідність
готівки на місці проведення розрахунків, порушення порядку ведення
та реєстрації книги обліку розрахункових операцій, не видання
розрахункового документу на суму покупки.
Право органів державної податкової служби здійснювати на
підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм
власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів
підприємницької діяльності, перевірки грошових документів,
бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій,
товарно-касових книг, показників електронних контрольно- касових
апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків
за готівку із споживачами передбачено приписами статті 11 Закону
України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
. При
цьому періодичність таких перевірок встановлюється відповідно до
законодавства; в даному випадку періодичність проведення
позапланових перевірок дотримання суб'єктами підприємницької
діяльності вимог Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, алкогольних
напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
та Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, необмежена, а
тому відсутні підстави вважати перевірку, за результатами якої
прийняті оспорювані податкові повідомлення ДПІ неправомірною.
Органи державної податкової служби відповідно до вимог пункту 1
частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу
в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
в установленому законом порядку мають право:
здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно
від форм власності та у громадян, в тому числі громадян -
суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки наявності свідоцтв
про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності,
спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органи державної
податкової служби мають право застосовувати до підприємств,
установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та
розмірах, встановлених законом. Оспорювані податкові
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. H-ську
прийняті на підставі приписів підпункту 5.3.1 статті 5 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до ввідної частини Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
цей Закон є спеціальним
законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Саме цим Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
і запроваджене поняття податкового
зобов'язання, податкового боргу, як податкового зобов'язання
узгодженого платником податків або встановленого судом, але не
сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму
такого податкового зобов'язання.
Тобто, визначена Законом України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
процедура стягнення
розповсюджується на зобов'язання саме з податків і зборів
(обов'язкових платежів) та пені у сфері зовнішньоекономічної
діяльності. Заявлені до стягнення фінансові санкції до податкових
платежів відповідно до приписів статті 14 Закону України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
не відносяться.
Відповідно до вимог частини першої статті 17 Закон України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, за порушення норм цього Закону ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
щодо
виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим,
спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим
ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним,
спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими
виробами посадові особи і громадяни притягаються до
відповідальності згідно з чинним законодавством. До них
застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.
Приписами частини 4 статті 17 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
передбачено, що рішення про стягнення штрафів встановлених
частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав
ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим,
коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним,
спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем
виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і
тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах
їх компетенції, визначеної законами України. У разі невиконання
такого рішення контролюючого органу, сума штрафу стягується на
підставі рішення суду.
Відповідно до вимог статті 15 Закону "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, контроль за додержанням
суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення
розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
здійснюють органи державної податкової служби
України шляхом проведення планових або позапланових перевірок
згідно із законодавством України.
За порушення вимог цього Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
до суб'єктів
підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції
за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної
податкової служби України застосовуються фінансові санкції,
визначені статями 17- 24 цього Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
. Згідно
приписів статті 25 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
суми фінансових санкцій підлягають
перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до
відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в
десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової
служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для
висновку про законність оскаржених податкових повідомлень.
Порушення п'ятиденного терміну направлення стороні копії
постанови, навіть за умови підтвердження цієї обставини, не тягне
скасування постанови. З урахування викладеного, до мотивувальної
частини постанови апеляційного господарського суду вносяться
відповідні зміни, а резолютивна частина залишається без змін. За
таких обставин, переглянуті рішення і постанова у справі
відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної
скарги визнаються непереконливими.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29
серпня 2003 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 10 грудня 2003 р. у справі № 16/225
залишити без змін, а касаційну скаргу Державної податкової
інспекції в м. H-ську - без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т.Дроботова
Т.Гоголь