ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2004                                     Справа N 13/1397

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну        ТОВ “Фінансова компанія “Д”

скаргу

на постанову                 Житомирського апеляційного

                             господарського суду від 03.12.2003

                             року

у справі за позовом          ТОВ “Фінансова компанія “Д”

до                           ТОВ “Х”

про   визнання недійсним договору купівлі – продажу

                       В С Т А Н О В И В:

у  лютому  2003 року, ТОВ “Фінансова компанія “Д” звернулась  до

суду  з  позовом про стягнення з ТОВ “Х” 94 500  грн.  у  якості

оплати цінних паперів згідно договору від 30.01.2003 року.

Відповідачем  пред‘явлено  зустрічний  позов,  у  якому  він   з

урахуванням заяви від 07.05.2003 року про уточнення своїх  вимог

просив    визнати   спірний   договір   недійсним   з    мотивів

невідповідності його вимогам закону.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.05.2003

року,  залишеним без змін постановою Житомирського  апеляційного

господарського суду від 03.12.2003 року у задоволенні первісного

позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено.

У  касаційній скарзі позивач посилається на неправильну  правову

оцінку  судами обставин справи і просить постановлені по  справі

судові  рішення  скасувати  та  постановити  нове  рішення   про

задоволення позову.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача,

перевіривши  матеріали  справи  обговоривши  доводи   касаційної

скарги  судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню

виходячи з наступного.

Із  наявних  у справі матеріалів вбачається, що 30.01.2003  року

сторони  уклали договір № ХПГ – 0103 – Кв – 1 за  умовами  якого

відповідач зобов‘язався сплатити позивачу до 20.02.2003 року  90

тис.  грн.,  а останній передати йому на протязі наступних  двох

днів 6 тис. акцій ВАТ “ХГ”.

Цей  договір  від  імені відповідача підписано директором,  який

виходячи  з  визначених ст. 62 Закону України “Про  господарські

товариства”  ( 1576-12  ) (1576-12)
         повноважень вправі  діяти  від  імені

товариства  в  межах, встановлених даним Законом та  установчими

документами.

Статутом  відповідача (п. 8.21.4) право директора  на  укладення

угод  обмежено розміром статутного фонду і оскільки розмір  суми

за  спірною  угодою перевищує розмір статутного фонду товариства

суд  першої  інстанції і апеляційний суд прийшли до  правильного

висновку  щодо укладення угоди особою з перевищенням наданих  їй

повноважень,    обґрунтовано   постановили    про    задоволення

зустрічного  позову  і підстав для скасування  постановлених  по

справі  судових  рішень з наведених у касаційній скарзі  мотивів

судова колегія не вбачає.

Враховуючи    наведене,   керуючись   ст.ст.    111-9,    111-11

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий

господарський суд України,

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну   скаргу   залишити  без  задоволення,   а   постанову

Житомирського  апеляційного господарського суду  від  03.12.2003

року, без змін.