ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 182/7479/19
адміністративне провадження № К/9901/3383/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року
у справі №182/7479/19 за заявою Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зміну способу і порядку виконання судового рішення, -
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2019 року у задоволенні заяви Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення - відмовлено.
Не погодившись із такою ухвалою суду першої інстанції, Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року апеляційну скаргу було повернуто заявнику без розгляду з підстав порушення порядку її подання, встановленого підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ).
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Рух касаційної скарги
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 06 лютого 2020 року відкрив касаційне провадження за скаргою Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року.
Ухвалою від 02 вересня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Однією з основних засад судочинства, відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) встановлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 частини першої Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: суд видає виконавчі документи в паперовій формі. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади оголошення про створення і забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Частиною першою статті 186 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційна скарга подана з порушенням порядку її подання - безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду, водночас до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги необхідно подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції КАС України від 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції.
Як убачається із аналізу підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) , структура першого речення допускає множинне її тлумачення.
З метою усунення будь-якого неоднакового її застосування, Суд у цій справі застосовує підхід, сформований Європейським судом із прав людини (далі - ЄСПЛ), згідно з яким процесуальні правила запроваджуються із метою забезпечення належного здійснення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а також для того, щоб учасники судового провадження могли розраховувати на те, що ці правила будуть застосовуватися. Цей принцип застосовується до усіх: не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення від 22 червня 2006 року в справі "Gorou v. Greece" ("Гору проти Греції", заява №21845/03, пункт 27); рішення від 31 травня 2007 року в справі "Miholapa v. Latvia" ("Михолапа проти Латвії", заява № 61655/00, пункт 24).
Також у рішенні від 14 жовтня 2010 року в справі "Щокін проти України" (заяви №23759/03, №37943/06) і рішенні від 07 липня 2011року в справі "Серков проти України" (заява №39766/05) ЄСПЛ дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим, не відповідало вимозі "якості" закону, не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
У контексті наведеного, Суд уважає, що особа, яка подає апеляційну скаргу, має право очікувати застосування норм чинного процесуального законодавства судом апеляційної інстанції, зокрема статті 297 КАС України, підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) , які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.
Застосування принципу пропорційності під час здійснення адміністративного судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) , яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції відповідно до положень статті 297 КАС України, оскільки органи публічної влади можуть обмежувати права приватних осіб винятково у випадках захисту певного публічного інтересу.
Проте суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, указаного не врахував і передчасно повернув апеляційну скаргу без розгляду.
Під час повернення апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції проявив надмірний формалізм і непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на апеляційний перегляд судового рішення.
Суд звертає увагу, що під час касаційного розгляду цієї справи було ураховано висновки об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, викладені в постанові від 22 листопада 2019 року у справі №2040/8090/18 (адміністративне провадження №К/9901/7793/19).
За наведеного правового регулювання та обставин справи, Суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що потягнуло постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню в справі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
За правилами статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Таким чином, зважаючи на положення статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Висновки щодо розподілу судових витрат
З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації - задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року скасувати, а справу №182/7479/19 за заявою Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про зміну способу і порядку виконання судового рішення - направити для вирішення питання про відкриття провадження до Третього апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Судді Верховного Суду