ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2004 Справа N 04/83-03
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу H-ської МДПІ
на постанову від 09.12.03 p.
Харківського апеляційного господарського суду
у справі №04/83-03
господарського суду Харківської області
за позовом Дергачівської МДПІ
до Малого торівельного комерційно-виробничого підприємства
"Меркурій"
про стягнення 2535 грн. за рахунок активів відповідача
за участю представників сторін:
позивача : не з'явились
відповідача: не з'явились
Рішенням господарського суду Харківської області від 19.08.03 року
(суддя Григоров А.М.) у задоволенні позовних вимог про стягнення
податкового боргу в сумі 2535 грн. було відмовлено з посиланням на
те, що відповідно до положень п.1.6 ст. 1 та п.п.3.1.1. п.3.1 ст.
З Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181 від 20.12.2000 року примусове стягнення за
рішенням суду здійснюється лише в тих випадках, коли податкове
зобов'язання не є узгодженим . Відповідно до положень п.п.2.3.1
п.2.3. ст.2 , ст. 7 , ст. 10 цього ж Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
України
орган Державної податкової служби має право самостійно здійснювати
заходи, направлені на реалізацію активів платника податків для
погашення узгодженого податкового боргу.
Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського
суду від 09.12.03 у складі: головуючого Слюсаревої Л.В., суддів
Токара М.В., Фоміної В.О. рішення місцевого господарського суду
залишене без змін.
H-ська МДПІ звернулась до Вищого господарського суду України із
касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного
господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування та порушення норм
матеріального права, а тому просить її скасувати.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу H-ської МДПІ на постанову Харківського
апеляційного господарського суду, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також
правильність застосування норм матеріального права відзначає
наступне:
Господарським судом при розгляді справи було встановлено, що
позивачем була проведена перевірка відповідача з питань дотримання
встановленого порядку проведення розрахункових операцій, наявності
ліцензій, свідоцтв платників ПДВ, торгових патентів, марок
акцизного збору, про що було складено акт № 000086 від 13.02.2002
року. На підставі акту H-ською МДПІ було прийнято рішення №
147/23-104/21262000/5178 від 27.02.2002 року про застосування та
стягнення сум штрафних (фінансових ) санкцій, донарахованих сум
податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення
податкового та іншого законодавства на підставі першої податкової
вимоги від 01.04.2002 року та другої податкової вимоги від
13.05.2002 року. Станом на 31.01.2003 року несплачений податковий
борг складає 2535 грн.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, податкове зобов'язання, визначене
податковим органом, вважається узгодженим з дня отримання
податкового повідомлення, якщо воно не оскаржено в 30 денний
термін. Господарським судом було встановлено, що рішення було
підписане та направлене податкове повідомлення №0000532310/0 від
27.02.2002 р., яке згідно поштового повідомлення №61 відправленого
02.03.2002 р. отримано особисто керівником відповідача Д.Д.Д. Це
податкове повідомлення на момент розгляду справи недійсним не
визнано не відмінено та не оскаржувалося. В зв'язку з
вищенаведеним зобов'язання відповідача зі сплати 2535 грн. є
узгодженим.
Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
активи платника податків
можуть бути примусово стягнені в рахунок його податкового боргу
виключно за рішенням суду. Але відповідно до п.І.6.ст. 1 цього
Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
примусове стягнення - звернення стягнення на
активи платника податків у рахунок погашення його податкового
боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником
податків. Як передбачено п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону № 2181
( 2181-14 ) (2181-14)
від 20.12.2000 року у разі коли платник податків не
сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені
строки, контролюючий орган надсилає платнику податків податкові
вимоги. Як було встановлено судом позивач такі вимоги надсилав.
Але суд правомірно визначив, що право звернення стягнення на
активи платника податків у рахунок погашення заборгованості на
підставі п.п.3.1.1 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
виникає лише тоді, коли сума
податкового боргу не є узгодженою. Сума податкового боргу
відповідача є узгодженою, а тому позивач має застосовувати до
платника заходи, передбачені ст.ст. 8-10 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
За таких обставин, суди обох інстанцій обгрунтовано зазначили, що
позивач не набув права на стягнення заборгованості в сумі 2535
грн. за рахунок активів відповідача відповідно до п.3.1 ст.3
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що постанова
прийнята при правильному застосуванні норм права, а тому має бути
залишена без змін.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу H-ської МДПІ залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
09.12.03 p. у справі №04/83-03 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська