ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2004 Справа N 9/176
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу H-cької ОДПІ
на постанову від 21.10.03 p.
Харківського апеляційного господарського суду
у справі №9/176
господарського суду Полтавської області
за позовом КП "XXX"
до H-cької ОДПІ
до H-cького ВДК у Полтавській області
про стягнення 19864,19 грн.
за участю представників сторін:
позивача : А.А.А. (дов. від 14.07.03 зю б/н)
відповідача: не з'явились
За згодою сторони відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 15.04.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Полтавської області (суддя Тимошенко
К.В.) від 24.07.03 в частині стягнення 17008 грн. ПДВ та 2500 грн.
вартості послуг адвоката в позові відмовлено, в решті позову
провадження у справі припинено.
Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського
суду у складі: Слюсаревої Л.В., суддів: Білоконя Н.Д., Бур'янової
С.С. від 21.10.03 рішення місцевого господарського суду скасоване,
позов задоволено.
H-cька ОДПІ звернулась до Вищого господарського суду України із
касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного
господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування та порушення норм
матеріального права, а тому просить її скасувати, рішення
господарського суду залишити без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу H-cької ОДПІ на постанову Харківського
апеляційного господарського суду, заслухавши представника
позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет
правильності їх оцінки судом, а також правильність застосування
норм матеріального права відзначає наступне:
Господарським судом при розгляді справи було встановлено, що
рішенням H-cької ОДПІ від 17.08.99 за № 690/26-020/25159500/8755
позивачу було донараховане 17008,00 грн. податку на додану
вартість, штрафних санкцій та пені. Дана заборгованість була
сплачена позивачем 25-26.08.1999р. Рішенням господарського суду
Полтавської області від 27.08.2002р. визнано недійсним рішення
H-cької ОДПІ від 17.08.1999р. № 690/26-020/25159500/8755 про
донарахування позивачу ПДВ в розмірі 8000 грн., застосування
фінансових санкцій в розмірі 8000 грн. та пені 1008 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29
жовтня 2002 р. рішення господарського суду Полтавської області від
27.08.2002р. залишено без змін.
Відповідно до п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
заяви на повернення
надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на
їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами,
можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем
здійснення такої переплати або отримання права на таке
відшкодування. Пункт 3 Наказу Державного казначейства України та
ДПА України № 125/58 від 18.03.2003 р. ( z0289-03 ) (z0289-03)
, що
зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 квітня 2003 р. за
№ 289/7610, про затвердження "порядку взаємодії органів державної
податкової служби України та органів Державного казначейства
України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених
податків, зборів платникам податків", передбачає, що повернення
помилково та/або надміру сплачених податків, передбачених
податковими законами, здійснюється виключно на підставі заяви
платника податків, яка може бути подана не пізніше 1095 днів,
наступного за днем виникнення такої переплати. Згідно пункту 5
вищезгаданого Наказу ( z0289-03 ) (z0289-03)
переплата буває двох видів, це
переплата, яка виникла внаслідок скасування чи зміни судом рішення
контролюючого органу про нарахування або донарахування сум
податкового зобов'язання, якщо така сума була сплачена, та
переплата, яка виникла внаслідок сплати платником податків коштів
понад суми податкових зобов'язань такого платника податків, за
якими настав граничний термін сплати.
В даному випадку, що позивач звернувся з відповідною заявою про
повернення зайво сплачених коштів 27.01.03 (як було встановлено
господарським судом), тобто в межах строку, передбаченого ст.15
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки у позивача підстави для звернення з заявою
про повернення надмірно сплачених податків з явились 27.08.02, а
саме з моменту прийняття рішення господарським судом Полтавської
області щодо визнання недійсним рішення H-cької ОДПІ від
17.08.1999р. № 690/26-020/25159500/8755 про донарахування позивачу
ПДВ в розмірі 8000 грн., застосування фінансових санкцій в розмірі
8000 грн. та пені 1008 грн.
Що стосується вимог позивача в частині стягнення вартості послуг
адвоката в сумі 2500 грн. та судових витрат у вигляді держмита та
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,
колегія суддів зазначає, що апеляційний суд правомірно дійшов до
висновку про їх задоволення, оскільки відповідно з приписами п. 6
ст. 49 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, витрати на
інформаційно- технічне забезпечення судового процесу та інші
витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача
в разі задоволення позову.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, постанова
апеляційного суду відповідає нормам чинного законодавства і має
бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу H-cької ОДПІ залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
21.10.03 p. у справі №9/176 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська