ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
15.04.2004                                        Справа N 7/147
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
розглянувши касаційну        Державного підприємства “Науково –
скаргу                       дослідний виробничий агрокомбінат
                             “ПВ”
 
на постанову                 Київського апеляційного
                             господарського суду від 25.11.2003
                             року
 
у справі за позовом          Державного підприємства “Науково –
                             дослідний виробничий агрокомбінат
                             “ПВ”
 
до                           ТОВ “Управління виробничо –
                             технологічної комплектації “К”
 
про   зміну найменування боржника
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
ухвалою  господарського  суду  м.  Києва  від  22.09.2003  року,
залишеною    без   змін   постановою   Київського   апеляційного
господарського  суду  від  25.11.2003  року  агрокомбінату  “ПВ”
відмовлено  у  задоволенні  заяви про  визнання  ТОВ  Управління
виробничо-технологічної  комплектації   “К”   боржником   згідно
рішення арбітражного суду м. Києва від 11.06.1996 року.
 
У   касаційній   скарзі  заявник  посилається   на   неправильне
застосування  судами норм матеріального права і  просить  судові
рішення   скасувати,   а   його  заяву   про   заміну   боржника
задовольнити.
 
Заслухавши   суддю-доповідача,   пояснення   представника    ТОВ
Управління виробничо-технологічної комплектації “К”, перевіривши
матеріали  справи і обговоривши доводи скарги судова колегія  не
вбачає підстав для її задоволення виходячи з наступного.
 
Згідно  ст. 25 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , в разі вибуття однієї  з
сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду
правовідношенні   внаслідок   реорганізації   підприємства    чи
організації  господарський суд здійснює заміну цієї  сторони  її
правонаступником.
 
При цьому правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу.
 
Проте  із  наявних у справі матеріалів вбачається, що  наказ  на
виконання рішення арбітражного суду м. Києва від 11.06.1996 року
про зобов’язання Управління виробничо-технологічної комплектації
“К”  звільнити земельну ділянку по вул. м. Гречко, 9д у м. Києві
було  видано на підставі ухвали арбітражного суду м.  Києва  від
11.03.2001 року і пред’явлено до виконання 04.04.2001 року.
 
Постановою  державного  виконавця  від  30.05.2001  року   наказ
повернено  без  виконання і з цього часу наказ на  виконання  не
пред’являвся,  строк  для пред’явлення наказу  до  виконання  не
поновлювався.
 
За таких обставин суд першої інстанції і апеляційний суд прийшли
до  правильного  висновку щодо неправомірності  вимог  позивача,
обґрунтовано  відмовили  у  позові  і  підстав  для   скасування
постановлених  по справі рішень з наведених у касаційній  скарзі
мотивів судова колегія не вбачає.
 
Враховуючи  наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11,111-13  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу   залишити  без  задоволення,   а   постанову
Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2003 року,
без змін.