Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2004 Справа N 7/32пд
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача присутній
відповідача не з'явились
розглянувши у відкритому Криворізької міжрайонної державної
судовому засіданні податкової інспекції
касаційну скаргу
у справі
№ 7/32пд
на постанову від 03.06.2003р
Донецького апеляційного господарського суду
за позовом Криворізької міжрайонної державної
податкової інспекції
до Приватного підприємства "ДЕ"
Приватного підприємства "А"
про визнання угоди недійсною
Криворізька міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до
господарського суду Донецької області з позовом про визнання
договору купівлі-продажу № 15 від 11.07.2002р. укладеного між
Приватним підприємством "А" та Приватним підприємством "ДЕ"
недійсним на підставі статті 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, як такого, що укладений з боку останнього з метою,
завідомо суперечною інтересам держави. В обґрунтування позовних
вимог позивач посилався на те, щодругий відповідач - Приватне
підприємство "ДЕ" документи податкової звітності до Державної
податкової інспекції за місцем реєстрації не подає, за юридичною
адресою відсутнє; рішенням Куйбишевського районного суду міста
Донецька від 26.07.2002р. установчі документи ПП "ДЕ" визнані
недійсними з моменту реєстрації, а свідоцтво платника ПДВ - з
моменту його видачі.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.03.2003р. у
задоволенні позовних вимог відмовлено з огляду на недоведеність
позивачем факту укладення оспорюваної угоди з умислом на порушення
інтересів держави та суспільства.
За апеляційною скаргою Криворізької міжрайонної державної
податкової інспекції Донецький апеляційний господарський суд
переглянув рішення господарського суду Донецької області в
апеляційному порядку та постановою від 03.06.2003р. залишив його
без зміни з тих же підстав.
Криворізька міжрайонна державна податкова інспекція подала до
Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову
Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить
рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2003р. та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
03.06.2003р скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги
задовольнити.
У касаційній скарзі, зокрема, вказується на те, що відповідно до
статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
недійсною
вважається угода, укладена з метою противною інтересам держави та
суспільства і наявність умислу хоча б в однієї із сторін є
підставою для визнання такої угоди недійсною із застосуванням
відповідних наслідків.
Отже, умисел, що суперечить інтересам держави в даній угоді
вбачається зі сторони ПП "ДЕ", оскільки підприємство зареєстровано
підставною особою, що свідчить про відсутність наміру займатись
підприємницькою діяльністю з дотриманням всіх норм чинного
законодавства, в тому числі і сплачувати податки.
Таким чином, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій не
були враховані наведені приписи, а також не взято до уваги рішення
Куйбишевського районного суду міста Донецька від 26.07.2002р.,яким
визнані недійсними установчі документи ПП "ДЕ" з моменту
реєстрації та скасована державна реєстрація підприємства.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача,
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави
і суспільства, є недійсною.
Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України, "Про
судову практику в справах про визнання угод недійсними"
( v0003700-78 ) (v0003700-78)
дія цієї норми поширюється на угоди, які порушують
основні принципи існуючого суспільного ладу, до них, зокрема,
належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними
особами від оподаткування доходів.
Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи
встановлено, що ПП "ДЕ" зареєстроване з порушенням чинного
законодавства на підставну особу, без мети здійснення
фінансовогосподарської діяльності, що стало підставою визнання
рішенням Куйбишевського районного суду міста Донецька від
26.07.2002р. установчих документів підприємства недійсними з
моменту їх реєстрації. Крім того, за даними ДПІ у Київському
районі м. Харкова ПП "ДЕ" до податкової служби не звітувало,
податки не сплачувало з початку його створення, за юридичною
адресою не знаходиться.
За встановлених обставин, договір купівлі-продажу № 15 від 11
липня 2002р. між Приватним підприємством "А" та Приватним
підприємством "ДЕ" був укладений з боку останнього з метою
ухилення від сплати податків, тобто з метою, суперечною інтересам
держави та суспільства, а тому помилково у відповідності з
положеннями статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
не
визнана судами першої та апеляційної інстанції недійсною.
Проте, відповідно до згаданої норми, якщо угода укладена з метою,
завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, та при
наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома
сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за
угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони
стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї
першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу
лише у однієї із сторін все одержане нею за угодою повинно бути
повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на
відшкодування виконаного стягується в доход держави (ст.49
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
).
Зі змісту наведеної норми вбачається, що застосування передбачених
нею наслідків не ставиться в залежність від будьяких фактичних
обставин, а відтак, передбачає необхідність їх застосування судом.
Разом з тим застосування наслідків, передбачених статтею 49
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
можливе лише за умови
достеменного встановлення розміру одержаного сторонами за такою
угодою.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що спір був
розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу
всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі
обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття
незаконних та необґрунтованих рішення та постанови.
Оскільки, передбачені процесуальним законом межі перегляду справи
в касаційної інстанції не дають їй права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду,
рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею
справи на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 3 статті 111-9,статтями 111-10 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 18.03.2003 господарського суду Донецької області та
постанову від 03.06.2003 Донецького апеляційного господарського
суду у справі № 7/32пд господарського суду Донецької області
скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського
суду Донецької області.
Касаційну скаргу Криворізької міжрайонної державної податкової
інспекції задовольнити частково.