Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2004 Справа N 7/1555
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача не з'явились повідомлені належним
чином
відповідача не з'явились повідомлені належним
чином
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Державної податкової інспекції у
касаційну скаргу Полонському районі
у справі № 7/1555
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду
від 04.11.2003р
за позовом Державної податкової інспекції у
Полонському районі
до Приватного підприємця С-и Н.С.
Товариства з обмеженою
відповідальністю "Л"
про визнання угоди недійсною
Державна податкова інспекція у Полонському районі звернулась до
господарського суду Хмельницької області з позовом про визнання
усної угоди укладеної Приватним підприємцем С-ою Н.С. з
Товариством з обмеженою відповідальністю "Л" на суму 1049,36грн.
недійсною на підставі статті 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, як такої, що укладена з боку останнього з метою,
завідомо суперечною інтересам держави та стягнення з всього
отриманого за угодою в доход держави. В обґрунтування позовних
вимог позивач посилався на наявність умислу у
Товариства з обмеженою відповідальністю "Л" на укладення угоди з
метою, що суперечить інтересам держави, яка полягає у отриманні
прибутку без законних підстав, приховування цього прибутку та
ухилення від сплати податків. Як на підставу своїх позовних вимог,
скаржник посилається на те, що Товариство з обмеженою
відповідальністю "Л" не звітує до Державної податкової інспекції з
березня 2002р.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.04.2003
позов Державної податкової інспекції у Полонському районі
задоволено;
визнано недійсною усну угоду купівлі-продажу продукції (504 кг.
борошна вищого сорту, 501 кг. борошна першого сорту) що
підтверджується накладною № 121 від 20.02.2002р. на суму 1049,36
грн., квитанцією до прибуткового касового ордеру № 9 від
20.02.2002р.;
стягнуто з приватного підприємця С-и Н.С. в доход Державного
бюджету 1049,36 грн, на останнього також покладені витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати по
сплаті державного мита.
За апеляційною скаргою з Приватного підприємця С-и Н.С.
Житомирський апеляційний господарський суд переглянув рішення
господарського суду Хмельницької області в апеляційному порядку та
постановою від 04.11.2003р. скасував рішення господарського суду
Хмельницької області від 14.04.2003р., у задоволенні позовних
вимог відмовив з огляду на недоведеність позивачем факту укладення
оспорюваної угоди з умислом на порушення інтересів держави та
суспільства. В постанові зазначено, що факт неподання звітності з
березні 2003р. не може бути доказом наявності умислу товариства з
обмеженою відповідальністю "Л" приховати від оподаткування доходи
на момент укладення угоди, оскільки данні про те, що товариство з
обмеженою відповідальністю "Л" створено незаконним шляхом чи
укладаючи спірну угоди мало за мету не сплачувати податки
відсутні, причини несплати податків не встановлено.
Державна податкова інспекція у Полонському районі подала до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на постанову
Житомирського апеляційного господарського суду, в якій просить
постанову у даній справі скасувати, та прийняти нове рішення,
задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
У касаційній скарзі, зокрема, вказується на те, що відповідно до
статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
недійсною
вважається угода, укладена з метою противною інтересам держави та
суспільства і наявність умислу хоча б в однієї із сторін є
підставою для визнання такої угоди недійсною із застосуванням
відповідних наслідків. Наявність умислу на укладення угоди з метою
противною інтересам держави та суспільства скаржник вбачає в
неподанні Товариством з обмеженою відповідальністю "Л" до органів
державної податкової служби звітності, а,відповідно, і несплату
податків.
Заслухавши доповідь судді перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанцій.
Відповідно до вимог частини 2 статті 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для
перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
При розгляді спору судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено наступне.
Перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства
Приватним підприємцем С-ою Н.С. за період з 08.12.2000р. по
30.06.2002р., проведеною Державною податковою інспекцією у
Полонському районі, встановлено, що згідно усної угоди Товариство
з обмеженою відповідальністю "Л" виписало податкову накладну № 12
від 20.02.2002р. та продало Приватному підприємцю С-зі Н.С.
товарів на загальну суму 1049,36грн.. Приватний підприємець в свою
чергу розрахувався за триману продукцію, шляхом внесення готівки в
касу Товариства з обмеженою відповідальністю "Л" згідно з
квитанцією прибуткового касового ордеру від 20.02.2003р. № 9.
При вирішенні спору апеляційним господарським судом досліджено, що
усну угоду відповідачами виконано повністю.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідачі
(сторони за спірними угодами) зареєстровані органами державної
реєстрації і стоять на обліку в державних податкових інспекціях за
їх юридичною адресою, як платники податків та отримали у
встановленому порядку свідоцтва платників податку на додану
вартість.
Стаття 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
застосовується до
угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави та
суспільства., тобто ті, які порушують основні принципи існуючого
суспільного ладу.
Пленум Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 3 від 28
квітня 1978 року "Про судову практику в справах про визнання угоди
недійсною" ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
роз'яснив, що до таких угод, зокрема,
належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними
особами від оподаткування доходів.
Відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
судочинство у господарських судах здійснюється
на засадах змагальності. Згідно з вимогами статті ЗЗ
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог і заперечень.
Житомирський апеляційний господарський суд встановив, що позивач
не подав в суд належних доказів, які б підтверджували, що
діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Л", щодо
продажу матеріальних цінностей Приватному підприємцю Сапізі Н.С.
порушує інтереси держави та суспільства; не довів наявність умислу
у Товариства з обмеженою відповідальністю "Л" при укладенні саме
цього договору.
Той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Л" не подає
звітності до органів державної податкової служби з березня 2002р.
не свідчить про наявність умислу на укладення спірної угоди з
метою ухилення
від сплати податків. Укладення договору та поставка товарів за
спірною угодою була здійснена у лютому 2002р. тобто до наведеного
податковою інспекцією порушення податкового законодавства з боку
Товариства з обмеженою відповідальністю "Л".
З огляду на викладене Вищий господарський суд України вважає, що
Житомирський апеляційний господарський суд правомірно відмовив
Державній податковій у Полонському районі в позові про визнання
угоди недійсною.
Таким чином, постанова Житомирського апеляційного господарського
суду у цій справі відповідає приписам чинного законодавства, а
відтак відсутні правові підстави для задоволення касаційної скарги
Державної податкової інспекції.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
04.11.2003 року у справі № 7/1555 залишити без змін, касаційну
скаргу Державної податкової інспекції у Полонському районі - без
задоволення.