ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
22.07.2004                              Справа N 31/301
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                          головуючого,
                          суддів
 
за участю повноважних представників:
 
позивача
відповідача
 
розглянувши у відкритому  ТОВ фірми "У" ЛТД
засіданні касаційну
скаргу
 
на постанову              від 17 березня 2004 року
                          Дніпропетровської апеляційного
                          господарського суду
 
у справі                  №   31/301
 
за позовом                ТОВ фірми "У" ЛТД
 
до                        Суб'єкта підприємницької діяльності
                          приватного підприємця Т-ка В.В.
 
про                       стягнення збитків в сумі 2780, 30
                          грн.,
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
У жовтні  2003  року  позивач  звернувся  до  господарського  суду
Дніпропетровської області з позовом до відповідача  про  стягнення
збитків в сумі 2780,  30 грн.,  посилаючись на те,  що останній та
керовані ним невідомі особи пошкодили і викрали належне ТОВ  фірмі
"У" ЛТД торговельне обладнання і товарно-матеріальні цінності.
 
Рішенням господарського  суду  Дніпропетровської  області  від  26
січня 2004 року позов задоволено.
 
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
17  березня  2004  року  рішення господарського суду скасовано,  в
позові відмовлено.
 
У   касаційній  скарзі  позивач  просить  постанову    апеляційної
інстанції  скасувати, як прийняту з порушенням  норм матеріального
і процесуального права.
 
Відзив від відповідача на касаційну скаргу не надходив.
 
Перевіривши матеріали справи та на  підставі  встановлених  в  ній
фактичних   обставин,  проаналізувавши  правильність  застосування
апеляційним  господарським  судом   при   прийнятті   оскаржуваної
постанови  норм матеріального і процесуального права,  суд вважає,
що  касаційна  скарга  підлягає  частковому  задоволенню  з  таких
підстав.
 
Як  вбачається  з  матеріалів  справи та  встановлено  апеляційною
інстанцією,  позивач просив стягнути з приватного підприємця  Т-ка
В.В. суму  спричиненої  ним матеріальної шкоди - 2780,30 грн.  При
цьому, підставою виникнення цієї шкоди були ті обставини, що у ніч
з 25 на 26 вересня 2003 року на території літнього майданчика,  де
розташоване торгове обладнання ТОВ фірми "У" ЛТД прибув  приватний
підприємець  Т-ко  В.В.  у  супроводі  невідомих  осіб  і фактично
викинув обладнання і товарно-матеріальні  цінності,  які  належать
позивачу.
 
Позивач зазначив,  що  Т-ко В.В.  є фізичною особою,  але в даному
випадку виступив  як  особа,  яка  виконувала  свої  обов'язки  по
спеціальному повноваженню (ст. ст. 364, ч. 2 ст. 363 КК України).
 
Перевіряючи законність  прийнятого  господарським  судом  рішення,
апеляційна інстанція обгрунтовано врахувала,  що відповідно до ст.
18  КК України суб'єктом злочину є фізична осудна особа.  Дії,  за
які настає кримінальна  відповідальність,  може  вчинити  виключно
фізична  особа,  а  не  юридична  особа і,  в тому числі,  суб'єкт
підприємницької діяльності - приватний підприємець.
 
За таких  обставин,  апеляційний  господарський  суд  прийшов   до
правильного висновку, що оскільки шкода, спричинена позивачу діями
саме фізичних осіб,  то відповідачем у справі повинна бути фізична
особа,   яка   завдала  відповідну  шкоду,  тобто  вказаний  позов
заявлений до неналежного відповідача.  У даному випадку позивач не
позбавлений  права  заявити позов до суду загальної юрисдикції про
відшкодування шкоди з фізичних осіб, які фактично заподіяли шкоду.
 
Враховуючи наведене,  а також те,  що відповідно  до  ст.  12  ГПК
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         спір господарському суду непідвідомчий,  суд
вважає,  що  апеляційний  господарський  суд  прийшов  до  хибного
висновку про відмову позивачу в позові,  оскільки згідно вимог ст.
80 ч.  1 п. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         провадження у справі повинно
бути припинено.
 
За таких обставин, судові рішення у справі підлягають скасуванню з
припиненням  провадження  у справі згідно п.  1 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
На підставі викладеного,  керуючись ст.  ст.  111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від
17 березня   2004   року   та    рішення    господарського    суду
Дніпропетровської  області  від  26  січня  2004  року  скасувати,
частково задовольнивши касаційну скаргу.
 
Провадження у справі припинити.
 
 
 
 
 
 
 
Головуючий, суддя В.Дерепа
 
 
 
 
 
Судді Л.Стратієнко
 
 
 
 
 
                                                       В.Чабан