ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2004 Справа N 23/487-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., – головуючого (доповідач
у справі),
Ткаченко Н.Г.
Яценко О.В.
розглянувши матеріали ДПІ у Шевченківському районі міста Києва
касаційної скарги
на постанову від 18.11.2003р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 23/487-б господарського суду міста
Києва
за заявою боржника Виробничо-комерційного ТОВ “R.T.V. Ченал
Л.Т.Д.”
про банкрутство
за участю представників сторін:
від ДПІ у Шевченківському районі міста Києва – Холявчук О.В.,
довір. від 14.01.2003 р. № 76/9/10-114;
від боржника – Раілка С.В., довір. від 13.04.2004 р. б/н
та ліквідатора Лахтаріна І.А.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2002 р. за
заявою боржника було порушено справу № 23/487-б про банкрутство
Виробничо-комерційного ТОВ “R.T.V. Ченал Л.Т.Д.” в порядку
ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, оскільки
вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог
кредиторів.
Постановою господарського суду міста Києва від 03.12.2002 р.
Виробничо-комерційне ТОВ “R.T.V. Ченал Л.Т.Д.” визнано банкрутом
та відкрито ліквідаційну процедуру.
27.12.2002 р. в газеті Голос України було надруковано оголошення
про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2003р. (суддя
Демидова А.М.) відмовлено в заяві ДПІ у Шевченківському районі
міста Києва про визнання її кредитором з майновими вимогами до
Виробничо-комерційного ТОВ “R.T.V. Ченал Л.Т.Д.”.
Ухвала мотивована тим, що заявником, який є конкурсним
кредитором, пропущений місячний строк на подання заяви з
грошовими вимогами до боржника, що ліквідується.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ДПІ у Шевченківському
районі міста Києва звернулася з апеляційною скаргою до
Київського апеляційного господарського суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
18.11.2003р. (судді: Коваленко В.М. – головуючий, Нечитайло
О.М., Вербицька О.В.) апеляційна скарга залишена без
задоволення, а ухвала – без змін з тих же підстав.
ДПІ у Шевченківському районі міста Києва з винесеною постановою
не погодилася та звернулася з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України, в якій просить скасувати постанову
суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким
визнати її поточним кредитором боржника із майновими вимогами у
сумі 557 150,38 грн. та включити до реєстру вимог кредиторів.
В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що
судом апеляційної інстанції було порушено ч. 6 ст. 12 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та неправильно застосовано ст. 14
вказаного закону.
На думку заявника, він не міг звернутися з вимогами до боржника
в місячний строк з дня опублікування оголошення, оскільки
відповідно до п. 1.3 ст. 1 та підп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
податковий борг боржника виник внаслідок несплати податкового
зобов’язання після спливу десяти календарних днів з моменту
отримання податкового повідомлення-рішення та спливу десяти
календарних днів, наступних за днем граничного строку подання
податкової декларації.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі – Закон) кредитори мають право заявити свої
претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня
публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується,
банкрутом.
Правові наслідки такого незвернення з заявою до боржника надані
у ч. 2 ст. 14 та ч. 5 ст. 31 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, положеннями
яких передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені
після закінчення строку, встановленого для їх подання, - не
розглядаються і вважаються погашеними.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у
Шевченківському районі міста Києва звернулася з пропуском
місячного строку, тому її вимоги вважаються погашеними.
Заперечення заявника не можуть бути прийняті судом, оскільки в
силу приписів ч. 1 ст. 23 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
з дня прийняття
господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і
відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових
зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і
зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
Таким чином, вимоги кредиторів незалежно від настання строку їх
виконання (дати виникнення податкового боргу) мають бути
заявлені в місячний строк з дня публікації оголошення про
визнання боржника, який ліквідується, банкрутом відповідно до
ч. 3 ст. 51 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
При цьому, колегія суддів зазначає, що з дня прийняття
господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і
відкриття ліквідаційної процедури також завершується
підприємницька діяльність банкрута та не виникають нові
податкові зобов’язання.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у випадку заявлення
грошових вимог до боржника після закінчення строку,
встановленого для їх подання, така заява не розглядається судом,
як це визначено ч. 2 ст. 14 та ч. 5 ст. 31 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Тому, господарський суд зобов’язаний відмовити в прийнятті
заяви, поданої з пропуском встановленого строку, а не відмовляти
в задоволенні заяви або відмовляти у визнанні кредиторських
вимог заявника до боржника, оскільки дані вимоги не були і не
могли бути предметом розгляду суду.
У зв’язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне змінити
постанову суду апеляційної інстанції, виклавши резолютивну
частину ухвали суду першої інстанції в іншій редакції.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 14, 31, 51 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. ст. 62, 111-5, 111-7, 111-9 –
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі міста Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.11.2003р. у справі № 23/487-б залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
18.11.2003р. у справі № 23/487-б змінити.
3. Викласти пункт другий резолютивної частини постанови
Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2003р. в
наступній редакції:
“Ухвалу господарського суду міста Києва від 22.07.2003 р. у
справі № 23/487-б змінити.
В прийнятті заяви ДПІ у Шевченківському районі міста Києва про
визнання її кредитором Виробничо-комерційного ТОВ “R.T.V. Ченал
Л.Т.Д.” відмовити”.