ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
14.04.2004                               Справа N 23/242-03-7501
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                      Божок В.С., - головуючого,
                      Хандуріна М.І.,
                      Черкащенка М.М.,
 
розглянувши матеріали ДПІ у Приморському районі м. Одеси
касаційної скарги
на постанову          Одеського   апеляційного  господарського  
                      суду від 16.12.2003
у справі              Одеської області
господарського суду
за позовом            ТОВ “АЗС – Сервіс”
до                    ДПІ у Приморському районі м. Одеси
 
про   визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,
 
             В засіданні взяли участь представники:
 
- позивача:         Чубко   І.А.  –  за  довіреністю № 139 від
                    04.10.2003;
- відповідача:      Соколовська     А.В.    –  за   довіреністю
                    № 18110/9/10-0119;
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
У  жовтні 2003 ТОВ “АЗС-Сервіс” звернулось до суду з позовом про
визнання  недійсним податкового повідомлення  -  рішення  ДПІ  у
Приморському районі м. Одеси.
 
Рішенням  господарського суду Одеської  області  від  05.11.2003
позов задоволено.
 
Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
16.12.2003  рішення місцевого господарського суду  залишено  без
змін.
 
Не  погоджуючись з судовими рішеннями відповідач подав касаційну
скаргу  в якій просить скасувати дані рішення та ухвалити  нове,
яким в позові відмовити.
 
В  обґрунтування своїх вимог відповідач посилається  на  те,  що
судом  неправильно  застосовані норми  матеріального  права,  що
призвело до прийняття незаконної постанови.
 
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної  скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин  справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм  матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Як  встановлено  судами попередніх інстанцій ДПІ у  Приморському
районі  здійснено  позапланову  перевірку  ТОВ  “АЗС–Сервіс”   з
питання дотримання вимог валютного законодавства по контракту за
№ Пр. 03-208В від 14.04.03р., укладеному між ТОВ “АЗС–Сервіс” та
АТ “Мажейкю нафта” (Литовська республіка) на постачання останнім
бензину  автомобільного не етилованого марки  А-95  “Premium”  у
розмірі    55тонн.,   за   результатами   якої   складено    акт
№ 2032/123/23-05/23-0527/25413988 від 17.09.03.р.
 
На  підставі  даного  акту  прийнято  податкове  повідомлення  -
рішення ДПІ у Приморському районі, в якому вказано про порушення
позивачем  вимог  ст. 1 Закону України “Про  порядок  здійснення
розрахунку в іноземної валюті”, що зумовило нарахування  пені  у
сфері  ЗЕД  на  суму 6173,36 грн. на підставі  ст.  4  названого
закону.
 
Відповідно  до  ст.  1  Закону України “Про  зовнішньоекономічну
діяльність” ( 959-12 ) (959-12)
         момент здійснення експорту (імпорту) - це
момент  перетину  товаром митного кордону України  або  переходу
права  власності  на  зазначений  товар,  що  експортується   чи
імпортується від продавця до покупця.
 
Судами  попередніх  інстанцій  встановлено,  що  вантаж  (бензин
автомобільний  не  етилований марки А-95 “Premium”)  у  вазі  55
тонн,  відправлено  АТ  “Мажейкю  нафта”  зі  станції  “Бугеняй”
Литовської залізниці у вагоні - цистерні № 51148906 на адресу ДП
ВАТ “Іллічівський завод железобетонних виробів” (для ТОВ “АЗС  -
Сервіс”) та опломбовано пломбою з відтиском “Bugeniai LG  GS  AB
“Mazeikiu  Nafta”  PZC 7”, про що свідчить  залізнична  накладна
№   978359  з  відміткою  митниці  “під  митним  контролем”  від
29.04.03р. та лист повідомлення про надходження вантажу.
 
Відповідно до умов контракту товар поставлявся на умовах  СРТ  —
кордон Бєларусь - Україна (Інкотерм 2000)
 
Про   надходження  на  територію  України  від   нерезидента   -
контрагента позивача 55 тон бензину автомобільний не  етилований
марки  А-95  “Premium” свідчила ввізна ВМД  №  12401/3/019001  з
відміткою митниці “під митним контролем” від 30.04.03р.
 
Як  встановлено  судовими інстанціями у  зв'язку  з  відсутністю
власних підвізних залізничних шляхів між ТОВ “АЗС–Сервіс” та  ДП
ВАТ “Іллічівський завод железобетонних виробів” укладено договір
від 17.04.03.р. на отримання даного вантажу.
 
Судами  також  встановлено,  що  07.05.03.р.  вагон  -  цистерна
№  51148906 прибув на станцію “Ксеньєво” Одеської залізниці. При
прийманні  вантажу 07.05.03.р. за участю експерта  Іллічівського
підприємства ОРПП Болгарової А.П. встановлена недостача  бензину
кількістю  17781  кг.,  а  також  сліди  підтікання  вантажу   з
повітряного  клапану  та завантажую чого  люку  вниз  по  котлу,
згідно  акту  експертизи від 07.05.03.р. № ІЛ.-414.  При  цьому,
експертом було встановлено, що на шляху слідування вантажу  була
заміна пломби, а саме: замість вищезазначеної пломби вантажовідп
равника  було  опечатано вагон - цистерна № 51148906  пломбою  з
відтиском “ЛЬВ. 1005 З.Д. СТ САРНИ № 2”.
 
Дана  обставина  свідчить, що нестача  бензину  виникла  вже  на
території України.
 
Враховуючи   наведене   вище  колегія  суддів   погоджується   з
попередніми   судовими  інстанціями,  що  застосування   ДПІ   у
Приморському  районі м. Одеси ст. 4 Закону України “Про  порядок
здійснення  розрахунку  в  іноземної валюті”  ( 185/94-ВР  ) (185/94-ВР)
          є
невірним,  оскільки  у даному випадку має місце  надходження  на
митну  територію  України  вантажу у кількості,  яка  відповідає
здійсненої резидентом передоплати.
 
Крім    того,    в    акті   перевірки   від   17.09.03.р.    за
№  2032/123/23-05/23-0527/25413988 зазначено порушення позивачем
ст.  2  Закону  України  “Про порядок  здійснення  розрахунку  в
іноземної  валюті”  ( 185/94-ВР  ) (185/94-ВР)
        ,  тоді  як  в  оскаржуваному
податковому  повідомленні-рішенні  ДПІ  у  Приморському   районі
прийнятому  на підставі вказаного акту вказано порушення  ст.  1
цього закону.
 
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відповідно до
вимог Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        
постанова   апеляційного  господарського  суду  ґрунтується   на
всебічному,  повному  та  об’єктивному  розгляді  всіх  обставин
справи,   які  мають  суттєве  значення  для  вирішення   спору,
відповідає  нормам  матеріального  та  процесуального  права,  а
доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
 
На  підставі  викладеного та керуючись  статтями  111-5,  111-7,
111-8,   111-9,  111-11  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
 
Постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
16.12.2003 у справі № 23/242-03-7501 залишити без змін.