ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
14.04.2004                             Справа N 17/217-03-5251
 
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
 
розглянувши у           Суб'єкта підприємницької діяльності –
відкритому судовому     фізична особа М-сов С.А.,
засіданні касаційну     м. Одеса
скаргу                  
 
на ухвалу               від 17.12.2003
                        Одеського апеляційного господарського
                        суду
 
у справі                № 17/217-03-5251
господарського суду     Одеської області
 
за позовом              Товариства з обмеженою відповідальністю
                        “КР”, м. Одеса
 
до                      Товариства з обмеженою відповідальністю
                        “І”, м. Одеса
 
                        Суб'єкта підприємницької діяльності –
                        фізична особа М-сов С.А., м. Одеса
 
про   усунення перешкод у користуванні орендованим майном
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Ухвалою   Одеського   апеляційного   господарського   суду   від
17.12.2003 заборонено суб’єкту підприємницької діяльності М-сову
С.А. вивіз, здачу в оренду контейнерів, ангарів розташованих  на
території ринку за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе,22,  до
розгляду апеляційної скарги ТОВ “І”.
 
Суд  мотивував  своє  рішення  тим,  що  відповідно  до  ст.  66
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
господарський суд за заявою сторони має право вжити  заходів  до
забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може  утруднити
чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
 
Товариство з обмеженою відповідальністю “КР” – позивач, зазначає
суд,  звернулося до суду із заявою в якій зазначає,  що  суб’єкт
підприємницької діяльності М-сов С.А. вивозить спірні контейнери
з  території ТОВ “І” в зв'язку з цим позивач просить забезпечити
позов.
 
Оскаржуючи  ухвалу  апеляційної інстанції  скаржник  просить  її
скасувати,   а   справу   передати  до  Одеського   апеляційного
господарського суду на новий розгляд посилаючись на  те,  згідно
ст.  66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , умовою застосування заходів  до
забезпечення  позову  є  достатньо обґрунтоване  припущення,  що
майно,  яке  є  у відповідача на момент пред’явлення  позову  до
нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись  за
якістю на момент виконання рішення.
 
Оскаржуване  першим  відповідачем - ТОВ “І”  рішення  стосується
лише його неправомірних дій щодо майна яке орендує позивач і  не
має   ніякого   відношення  до  майна  суб'єкта  підприємницької
діяльності М-сова С.А.
 
Крім того, судом не враховано, що належні скаржнику контейнери і
ангари  не  є  спірними, оскільки рішенням  господарського  суду
Одеської області від 18.09.2002 у справі № 2/236-03-6625 визнано
право власності на зазначене майно саме за скаржником.
 
Перевіривши   юридичну  оцінку  встановлених   судом   фактичних
обставин  справи  та  їх  повноту,  колегія  суддів  вважає,  що
касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  частково  з  наступних
підстав.
 
Відповідно  до  ст.  66  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський суд за заявою  сторони,  яка
подала позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів  до
забезпечення  позову. Забезпечення позову як  засіб  запобігання
можливим  порушенням  майнових  прав  чи  охоронюваних   законом
інтересів  юридичної або фізичної особи може застосовуватись  як
за  основним,  так  і за зустрічним позовом на будь-якій  стадії
процесу,   включаючи  перегляд  рішення,  ухвали,  постанови   в
апеляційному  або  у  касаційному порядку, якщо  невжиття  таких
заходів  може утруднити чи зробити неможливим виконання  рішення
господарського суду.
 
Статтею  67  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         передбачено  забезпечення
позову  шляхом накладення арешту на майно або грошові  суми,  що
належать  відповідачеві; забороною відповідачеві  вчинити  певні
дії;  забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета
спору. Про забезпечення позову виноситься ухвала.
 
Як  вбачається  з  матеріалів справи, суд  оскаржуваною  ухвалою
заборонив другому відповідачу вивіз, здачу в оренду контейнерів,
ангарів  розташованих  на  території ринку,  не  враховуючи  при
цьому,  що  предметом  спору є не всі  контейнери  і  ангари,  а
конкретний їх перелік.
 
Забороняючи  вчиняти певні дії, суд в своїй ухвалі  повинен  був
конкретизувати,  які контейнери, ангари забороняється  вивозити,
здавати в оренду.
 
З  огляду  на викладене, колегія суддів вважає, ухвалу Одеського
апеляційного  господарського  суду  від  17.12.2003  такою,   що
підлягає   скасуванню,   а  справа  направленню   до   Одеського
апеляційного господарського суду для розгляду.
 
Керуючись  ст.ст.  111-9,  111-10 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності М-сова С.А.
задовольнити частково.
 
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2003
у   справі  №  17/217-03-5251  скасувати,  справу  направити  до
Одеського апеляційного господарського суду для розгляду.