ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2004                              Справа N 12/334-В

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

колективного підприємства "П" на постанову Донецького апеляційного

господарського суду від 20 листопада 2003 року у справі № 12/334-В

за позовом закритого акціонерного товариства "Торгівельний дім "В"

до  колективного  підприємства  "П"  про   усунення   перешкод   в

користуванні  земельною  ділянкою  та  за  зустрічним  позовом про

визнання узгодженим місця розташування об'єкта нерухомості, -

                        В С Т А Н О В И В:

У липні 2003 року закрите акціонерне товариство "Торгівельний  дім

"В"  звернулось  до  господарського  суду  Донецької  з позовом до

колективного підприємства "П" про усунення перешкод в користуванні

земельною   ділянкою,   розташованої   за  адресою:  м.  Горлівка,

загальною площею 121 м-2,  посилаючись на те, що відповідач займає

вказану ділянку без належних на те підстав,  та знесення незаконно

зведених відповідачем споруд - будівлю А-1 площею 71м-2 та  навіси

В і Б.

31 липня  2003  року  відповідач  подав  до суду зустрічну позовну

заяву про визнання узгодженим місця розташування будівлі  магазину

А-1,  навісів В,  Б, що належать відповідачу, на земельній ділянці

площею 0,0136 га за рахунок земель позивача.

Рішенням господарського суду Донецької області від 4 вересня  2003

року,   залишеним  без  змін  постановою  Донецького  апеляційного

господарського суду від 20 листопада 2003  року,  первісний  позов

задоволено.  Зобов'язано  відповідача звільнити самовільно зайняту

земельну ділянку та знести незаконно зведені ним споруди. Стягнуто

судові витрати. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В касаційній  скарзі  відповідач  просить  скасувати  постановлені

судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої

інстанції,  посилаючись  на  порушення судами попередніх інстанцій

норм матеріального права.

Заслухавши пояснення  представників  сторін,  вивчивши   матеріали

справи,  обговоривши  доводи  касаційної  скарги,  суд вважає,  що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається  з  матеріалів  справи  та  встановлено  попередніми

судовими   інстанціями,  на  підставі  державних  актів  на  право

постійного користування землею від 27 квітня 1994 року та  від  14

квітня  1998  року,  позивач є землекористувачем спірної земельної

ділянки,  на якій розташовані споруди - будівля А-1 та навіси В  і

A,  що  використовуються  відповідачем разом з земельною ділянкою,

площею 121м2, що знаходиться в постійному користуванні позивача.

Встановивши відсутність права  власності  відповідача  на  вказані

споруди,   з  урахуванням  не  узгодження  з  позивачем  місця  їх

розташування, попередні судові інстанції, на підставі вимог ст.ст.

152,  153,  212  Земельного  кодексу  України  ( 2768-14 ) (2768-14)
         дійшли

правильного висновку  про  необхідність  зобов'язання  відповідача

звільнити  займану ним земельну ділянку та відсутності підстав для

визнання узгодженим місця розташування вказаних споруд.

Вказані висновки  попередніх  судових   інстанцій   є   законними,

обґрунтованими,   відповідають  наявним  матеріалам  та  фактичним

обставинам справи,  нормам матеріального і процесуального права, а

тому  підстав  для  скасування  постановлених  ними судових рішень

немає.

Доводи касаційної   скарги   не   спростовують   висновків   судів

попередніх інстанцій.

Оскільки судом   першої   інстанції   встановлено,  що  позивач  є

землекористувачем спірної земельної  ділянки,  що  не  спростовано

апеляційним господарським судом, в матеріалах справи відсутні дані

про те,  що він є власником даної земельної ділянки, суд вважає за

необхідне  виключити з мотивувальної частини постанови суду другої

інстанції посилання  на  те,  що  позивач  є  власником  земельної

ділянки.

Керуючись ст.ст.   111-5,   111-7,  111-9,  111-11  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський

суд України -

                       П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу   колективного   підприємства  "П"  залишити  без

задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 4

вересня   2003   року   та   постанову   Донецького   апеляційного

господарського суду від 20 листопада 2003 року у справі № 12/334-В

без змін,  виключивши з мотивувальної частини зазначеної постанови

посилання на те,  що закрите акціонерне  товариство  "Торгівельний

дім "В" є власником земельної ділянки.