ВИЩИЙ   ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД  УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                   І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
 
 14.04.2004                                       Справа N 7/3717
 
                            м. Київ
 
Вищий  господарський  суд України  у складі колегії суддів:
 
                  Перепічая В.С.  (головуючого),
                  Вовка І.В.,
                  Гончарука П. А.,
 
розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу
Товариства   з   обмеженою  відповідальністю  "XXX"  на  постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 23.12.2003 року
у   справі   №20/498-03   за   позовом   Товариства   з  обмеженою
відповідальністю "XXX" до Товариства з обмеженою  відповідальністю
"YYY"  та  Дочірнього  підприємства  спільного  підприємства "ZZZ"
фірми "QQQ", третя особа - Спільне підприємство "ZZZ" 
 
про   визнання недійсними договору купівлі-продажу та договору 
застави,
 
                       У С Т А Н О В И В:
 
У липні   2003  року  позивач  звернувся  до  господарського  суду
Хмельницької області з позовною заявою до відповідача про визнання
недійсними  договору  купівлі-продажу  № СР 87-0401 від 11.04.2001
року та договору застави від 24.04.2002 року,  посилаючись на  те,
що  зазначені  договори  підписані  неуповноваженим  представником
Дочірнього підприємства  "GGG",  тобто  підписані  директором  без
погодження з засновником.
 
Під час  розгляду  справи у суді першої інстанції позивач доповнив
позовні  вимоги  та  просив  визнати  недійсним  виконавчий  напис
нотаріуса  від 11.11.2002 року №7143 і зупинити по ньому виконавче
провадження.
 
Рішенням господарського суду Хмельницької області  від  29.08.2003
року   позов   задоволено   частково,  визнано  недійсним  договір
купівлі-продажу № СР 87-0401  від  11.04.2001  року  ,  в  частині
визнання  недійсним  договору застави від 24.04.2002 року у позові
відмовлено,  та припинено провадження у справі в частині  визнання
недійсним виконавчого напису нотаріуса від 11.11.2002 року №7143 і
зупинення виконавчого провадження по ньому.
 
Доповідач - Вовк І.В.
 
Постановою Житомирського  апеляційного  господарського  суду   від
23.12.2003  року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано
в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу № СР 87-0401
від 11.04.2001 року,  прийнято нове рішення в цій частині,  яким в
позові відмовлено, в решті зазначене рішення залишене без змін.
 
У касаційній скарзі позивач вважає,  що апеляційним  господарським
судом порушено норми матеріального права,  і тому просить прийняту
ним постанову скасувати,  а рішення суду першої інстанції залишити
в силі.
 
У відзиві  на  касаційну  скаргу  відповідач вважає,  що оскаржена
постанова прийнята судом апеляційної інстанції у відповідності  до
вимог  закону,  та  просить  залишити її без змін,  а скаргу - без
задоволення.
 
Заслухавши пояснення   представника   Товариства    з    обмеженою
відповідальністю  "YYY",  дослідивши  доводи  касаційної скарги та
відзиву на неї,  перевіривши матеріали справи та  прийняті  у  ній
судові  рішення,  суд  вважає,  що  касаційна  скарга  не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Як вбачається з матеріалів справи,  11.04.201 року між Товариством
з  обмеженою відповідальністю "SSS" в особі генерального директора
А.А.А.  та Дочірнім підприємством "GGG" в особі  директора  Б.Б.Б.
укладено  договір купівлі-продажу № СР 87-0401,  згідно умов якого
Товариство з обмеженою відповідальністю "SSS" передає у  власність
Дочірнього   підприємства   "GGG"  товар,  специфікація  та  умови
поставки якого  визначено  в  додатку  №1  до  цього  договору,  а
останній зобов'язується оплатити його вартість до 10.09.2001 року,
здійснивши  оплату  у  національній   валюті   України   в   сумі,
еквівалентній  доларам  США,  за  офіційним  курсом  НБУ гривні до
долара США, збільшеним на 2% на дату проведення платежів.
 
27.02.2002 року сторонами досягнуто домовленості про внесення змін
та доповнень до зазначеного договору та підписано до нього додаток
№2,  відповідно  до  якого  у  зв'язку  зі  змінами   найменування
Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "SSS"  на Товариство з
обмеженою відповідальністю "YYY" та Дочірнього підприємства  "GGG"
на  Товариство  з  обмеженою  відповідальністю  "XXX" за договором
купівлі-продажу № СР 87-0401 від 11.04.2001 року продавцем вважати
Товариство  з  обмеженою  відповідальністю  "YYY",  а  покупцем  -
Товариство з обмеженою відповідальністю "XXX".
 
Окрім того ,  в зазначеному додатку змінено редакцію п.3.2 розділу
2 договору купівлі-продажу та визначено, що оплата за товар в сумі
246 018,  96 грн.  здійснюється покупцем  до  30.09.2002  року,  і
зобов'язання  покупця  забезпечуються  шляхом  укладення  договору
застави на 246 018, 96 грн.
 
24.04.2002 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "YYY"
в  особі  комерційного  директора В.В.В.,  Товариством з обмеженою
відповідальністю "XXX"  в  особі  комерційного  директора  Б.Б.Б.,
майновим   поручителем   якого   виступило   Дочірнє  підприємство
спільного підприємства "ZZZ"  фірми  "QQQ"  в  особі  комерційного
директора   Г.Г.Г.,   укладено   договір  застави  АЕК  №  004148,
відповідно  до  умов  якого  боржник   (Товариство   з   обмеженою
відповідальністю  "XXX")  в  забезпечення  виконання до 30.09.2002
року зобов'язань за договором купівлі-продажу  №  СР  87-0401  від
11.04.2001 року та додатку №2 до даного договору по оплаті боргу в
сумі 246 018,  96 грн., а також можливих витрат, передає в заставу
заставодержателю  (Товариству  з обмеженою відповідальністю "YYY")
трактор Джон-дір 8400,  1998 року  випуску,  який  належить  фірмі
"QQQ".
 
Предметом даного   судового   розгляду   є   вимоги  про  визнання
недійсними  зазначених  договорів  купівлі-продажу  та  застави  у
зв'язку  з  відсутністю  у директора Дочірнього підприємства "GGG"
(Товариство з обмеженою  відповідальністю  "XXX")  повноважень  на
укладення  даних  угод,  тобто  без  погодження  з  засновником  -
Спільним підприємством "ZZZ".
 
Відповідно до ст.  29 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         юридична  особа  набуває
цивільних  прав  і  бере  на  себе  цивільні  обов'язки через свої
органи,  що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом
(положенням).
 
П.1.2   статуту  Дочірнього   підприємства спільного  підприємства
"ZZZ" фірми "GGG" його засновником є Спільне  підприємство  "ZZZ",
який  є  Вищим  органом  управління  фірми відповідно до розділу 3
статуту.
 
Директор фірми згідно з п.п.4.1, 4.3 статуту є виконавчим органом,
який  здійснює  керівництво  її  поточною  діяльністю і підзвітний
засновнику фірми та вправі без довіреності,  але за погодженням із
засновником  здійснювати  від  імені  фірми  і  вирішувати питання
оперативного характеру,  зокрема,  укладати угоди,  в  тому  числі
господарські договори.
 
З матеріалів    справи    вбачається,   що   директор   Дочірнього
підприємства "GGG" підписав спірний  договір  купівлі-продажу  без
попереднього погодження з засновником.
 
Відповідно до ст.63 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         угода,  укладена від імені
другої особи особою,  не уповноваженою на укладення  угоди  або  з
перевищенням  повноважень,  створює,  змінює  і  припиняє цивільні
права і обов'язки  для  особи,  яку  представляють,  лише  в  разі
дальшого схвалення угоди цією особою.
 
Наступне схвалення угоди особою,  яку представляють,  робить угоду
дійсною з моменту її укладення.
 
Судом апеляційної інстанції  встановлено,  що  зазначений  договір
купівлі-продажу  був  схвалений  засновником,  що  підтверджується
матеріалами справи.
 
Отже, апеляційний  господарський  суд   прийшов   до   правильного
висновку  про  відсутність  правових підстав для визнання спірного
договору купівлі-продажу  недійсним  та  обґрунтовано  скасував  у
зазначеній  частині рішення суду першої інстанції,  і правомірно в
цій частині відмовив у позові.
 
Разом з тим,  місцевий господарський суд,  з яким погодився і суд,
апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність
правових підстав для визнання недійсним спірного договору  застави
та  правомірно  в  цій  частині відмовив у позові,  оскільки судом
встановлено,   що   договір   застави   укладено    уповноваженими
представниками сторін, з дотриманням вимог закону.
 
Також правильними    є    висновки    суду   про   непідвідомчість
господарським судам спорів за вимогами  про  визнання  виконавчого
напису нотаріуса недійсним та зупинення виконавчого провадження за
ним,  і тому суд обґрунтовано припинив провадження в  цій  частині
відповідно до вимог п.1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
 
За таких  обставин  прийнята  у справі постанова апеляційного суду
відповідає матеріалам справи та вимогам закону,  і  тому  її  слід
залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
 
З огляду  наведеного  та  керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю "XXX"
залишити без задоволення,  а постанову Житомирського  апеляційного
господарського суду від 23.12.2003 року - без змін.
 
Головуючий В. Перепічай
Судді      І. Вовк
           П.Гончарук