ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2004 Справа N 4/127н
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому Державного підприємства
судовому засіданні “Свердловантрацит”
касаційну скаргу
на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 16.12.2003 р.
у справі господарського суду Луганської області
за позовом ДВАТ Групової збагачувальної фабрики
“Центросоюз” ДП ВАТ ДХК
“Свердловантрацит”
до Державної податкової інспекції у
м. Свердловську
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
за участю представників сторін:
- позивача: Маркевич М.Л. – дов. від 06.01.2004 р. № 14-09д,
Гейко И.Х. – дов. від 06.04.2004 р. № 14-125д,
- відповідача: Батишева О.О. – дов. від 27.01.2003 р. № 93,
Скороходова Н.І. – дов. від 17.01.2003 р. № 12,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Луганської області від 23.06.2003
р. у справі № 4/127н позов ДВАТ Групової збагачувальної фабрики
“Центросоюз” ДП ВАТ ДХК “Свердловантрацит” до Державної
податкової інспекції у м. Свердловську про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення від 06.11.2002 р.
№ 1089-26-00178057/11740 задоволено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
16.12.2003р. рішення господарського суду Луганської області від
23.06.2003 р. скасовано, у задоволенні позовних вимог –
відмовлено.
До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою
звернулося Державне підприємство “Свердловантрацит”, в якій
просить постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 16.12.2003 р. скасувати, рішення господарського суду
Луганської області від 23.06.2003 р. залишити без змін. В
обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення
судом норм матеріального права, а саме, ст. 37 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06) та ст. 25 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) .
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту від
31.10.2002 р. № 68/Т/26-070 тематичної перевірки ДВАТ Групової
збагачувальної фабрики “Центросоюз” ДП ВАТ ДХК
“Свердловантрацит” за період 4 квартал 2000 р. – І півріччя 2002
р. ДПІ у м. Свердловську прийнято податкове повідомлення-рішення
від 06.11.2002 р. № 1089-26-00178057/11740, яким на підставі
п.п. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14) до ДВАТ Групової збагачувальної
фабрики “Центросоюз” ДП ВАТ ДХК “Свердловантрацит” застосовано
штрафні санкції в розмірі 996247,36 грн.
В акті перевірки зазначено, що ДВАТ Групової збагачувальної
фабрики “Центросоюз” ДП ВАТ ДХК “Свердловантрацит” не дотримано
вимог п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України “Про порядок
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14) – здійснено відчуження
активів, що знаходяться в податковій заставі, без попереднього
узгодження податкових органів на загальну суму 2072660,49 грн.,
в т.ч. надавались послуги на переробку рядового вугілля в рамках
бартерних операцій на суму 1940062,49 грн. та передавались цінні
папери, які засвідчують відношення боргу (векселі, отримані від
покупців за надані послуги) на суму 132598 грн.
Податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до ДПІ у
м. Свердловську, яка 22.11.2002 р. винесла рішення № 12194/10
про продовження строків розгляду скарги ДВАТ Групової
збагачувальної фабрики “Центросоюз” ДП ВАТ ДХК
“Свердловантрацит” до 60 календарних днів – до 10.01.2003 р.
10.01.2003 р. ДПІ у м. Свердловську винесено рішення № 245/10
про розгляд скарги ДВАТ Групової збагачувальної фабрики
“Центросоюз” ДП ВАТ ДХК “Свердловантрацит”, яким частково
скасоване оскаржуване податкове повідомлення-рішення віл
06.11.2002 р. № 1089-26-00178057/11740 на зайво нараховану суму
163493,36 грн. В задоволенні іншої частини – відмовлено.
Позивачем, прийняті ДПІ у м. Свердловську повідомлення-рішення
від 06.11.2002 р. та рішення від 22.11.2002 р. було оскаржено в
адміністративному порядку. ДПА в Луганській області за
результатами розгляду апеляційної скарги ДВАТ Групової
збагачувальної фабрики “Центросоюз” ДП ВАТ ДХК
“Свердловантрацит” винесено рішення від 06.02.2003 р.
№ 1598/25-08 про залишення апеляційної скарги без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, з позовною заявою до
господарського суду Луганської області звернулося ДВАТ Групової
збагачувальної фабрики “Центросоюз” ДП ВАТ ДХК
“Свердловантрацит”.
Наказом Міністерства палива та енергетики України від 07.03.2003
р. № 117 “Про реорганізацію ВАТ ДХК “Свердловантрацит” Державне
підприємство “Свердловантрацит”визнано правонаступником ДВАТ
Групової збагачувальної фабрики “Центросоюз” ДП ВАТ ДХК
“Свердловантрацит”.
Однак, судами не було прийнято до уваги вимоги ч. 2 ст. 37 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06) , згідно якої у разі злиття, поділу, приєднання
підприємств момент переходу майна та відповідних прав і
обов'язків до нових підприємств визначається, якщо інше не
передбачено законом чи постановою про реорганізацію, днем
підписання передаточного або розподільного акту чи балансу. А
тому може не співпадати у часі з моментом здійснення
реорганізації підприємства, тобто виключення його з державного
реєстру.
Судами при винесенні рішень у справі не було з’ясовано фактично
здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне
законодавство пов’язує перехід майнових прав та обов’язків, а
саме: рішення власника, підписання передаточного балансу. Як
вбачається з матеріалів, доданих до касаційної скарги,
передавальний баланс ДП ДВАТ Гірнозбагачувальна фабрика
“Центросоюз” підписано 31.05.2003 р.
Відповідно до ст. 25 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) в разі вибуття
однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням
господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації
підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну
цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або
ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є
обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б
обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво
можливе на будь-якій стадії судового процесу.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку про
неповне з’ясування судами першої та апеляційної інстанції
фактичних обставин справи, що мають значення для правильного
вирішення спору, а отже й про порушення вимог ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12) щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) касаційна
інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту
їх встановлення у рішенні або постанови господарського суду.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення
обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає
передачі на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Під час нового судового розгляду справи господарському суду
першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі
передбачені законом засоби для всебічного, повного і
об’єктивного встановлення обставин справи, прав та обов’язків
сторін і в залежності від встановленого та відповідно до вимог
чинного законодавства вирішити спір.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12) , Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства “Свердловантрацит”
задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
16.12.2003р. і рішення господарського суду Луганської області
від 23.06.2003 р. у справі № 4/127н скасувати і направити справу
на новий розгляд до господарського суду Луганської області.