ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2004                              Справа N 2-11/9907-2003

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

Бахчисарайського   районного   споживчого   товариства  на  ухвалу

господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня  2003

року  та  постанову  Севастопольського апеляційного господарського

суду від 27 жовтня 2003 року у справі № 2- 11/9907-2003 за позовом

Бахчисарайського   районного  споживчого  товариства  до  суб'єкта

підприємницької діяльності П-ої Лариси Володимирівни про стягнення

суми, -

                        В С Т А Н О В И В:

У червні  2003  року  Бахчисарайське  районне  споживче товариства

звернулось до господарського суду  Автономної  Республіки  Крим  з

позовом   до   суб'єкта  підприємницької  діяльності  П-ої  Лариси

Володимирівни  про  стягнення  619,35  грн.  основного  боргу   по

орендній платі,  42,05 грн. пені, 8,41 грн. річних, посилаючись на

невиконання відповідачем зобов'язань за  договором  №  89  від  20

вересня 2002 року.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим,  залишеною

без змін постановою Севастопольського апеляційного  господарського

суду від 27 жовтня 2003 року, позов залишено без розгляду.

В касаційній  скарзі позивач просить скасувати постановлені судові

рішення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм

процесуального та матеріального права.

Вивчивши матеріали  справи,  обговоривши доводи касаційної скарги,

суд вважає,  що касаційна скарга не підлягає задоволенню  з  таких

підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, місцевий суд виходив з вимог

п.  5  ст.  81  Господарського   процесуального   кодексу  України

( 1798-12   ) (1798-12)
          та  того,  що  позивач  не  надав  суду  відповідні

документи,  відсутні  в  матеріалах   справи,   що   підтверджують

обґрунтованість  позовних  вимог,  та  які останній зобов'язувався

надати ухвалою суду від 13 червня 2003 року, та в судове засідання

не з'явився,  що унеможливило встановлення періоду часу виникнення

заборгованості по орендній платі, а також суму основного боргу.

В зв'язку з неявкою  представника  позивача  в  судове  засідання,

розгляд   справи   було  двічі  перенесено  ухвалами  суду  першої

інстанції  від  8  та  28  липня  2003  року,   якими   останнього

зобов'язано  надати докази обґрунтованості позовних вимог,  а явку

представників сторін  в  судове  засідання  визнано  обов'язковою,

проте позивачем вказівки суду виконано не було.

Вказаний висновок   місцевого   господарського  суду  є  законним,

обґрунтованим,  відповідає нормам  процесуального  права,  а  тому

ухвала   суду   першої   інстанції  підставно  залишена  без  змін

апеляційним судом.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку судів попередніх

інстанцій.

З огляду  на  викладене,  ухвала  і  постанова  у справі зміні або

скасуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,   111-11   Господарського

процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський

суд України -

                       П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Бахчисарайського районного споживчого  товариства

залишити без задоволення,  а ухвалу господарського суду Автономної

Республіки  Крим  від   12   серпня   2003   року   та   постанову

Севастопольського  апеляційного  господарського суду від 27 жовтня

2003 року у справі № 2-11/9907-2003 без змін.