ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2004 Справа N 2-15/6896
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів: Хандуріна М.І., Черкащенко М.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Н-ської об'єднаної державної податкової
інспекції Автономної Республіки Крим
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 27.08.03
у справі господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства
"ХХХ", с. Ч-ськ Р-ського району
до Н-ської об'єднаної державної податкової
інспекції Автономної Республіки Крим
про визнання недійсним рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явилися,
від відповідача: не з'явилися;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 21.05.03 господарського суду Автономної Республіки
Крим визнано недійсним рішення Н-ської ОДПІ №
596-26-20/23201445/6361 від 18.06.01 в частині донарахування
податку на прибуток в сумі 390 грн., податку на додану вартість в
сумі 320 грн., фінансових санкцій з податку на прибуток в сумі 170
грн., фінансових санкцій з податку на додану вартість в сумі 170
грн. і штрафу в 5-ти кратному розмірі не оприбуткованої в касу
підприємства готівки в сумі 8000 грн.
Постановою від 27.08.03 Севастопольського апеляційного
господарського суду рішення від 21.05.03 господарського суду
Автономної Республіки Крим залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду Н-ська ОДПІ звернулась у Вищий господарський
суд України з касаційною скаргою і просить її скасувати,
посилаючись на те, що СП "ХХХ" не відобразив в податковому обліку
операцію з реалізації морепродуктів в кількості 16 тонн за ціною
1600 грн., хоча даний факт підтверджується в поясненнях директора
КСП "ХХХ" А.А.А.
В звітні дані сума виручки не включалась, факт вилову
морепродуктів підтверджується актом зустрічної перевірки Н-ської
інспекції рибоохорони Управління "QQQ".
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Предметом даного спору є рішення Н-ської ОДПІ №
596-26-20/23201445/6361 від 18.06.01 про застосування фінансових
санкцій на загальну суму 9605,90 грн., яке прийнято на підставі
акту перевірки.
Актом перевірки встановлено, що позивач не відобразив у
податковому обліку за 4 квартал 2000 року операцію з реалізації
морепродуктів в кількості 16 тон.
Відповідно з п.3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
об'єктом оподаткування є
прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скорегованого
валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3
цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
на: - суму валових витрат платника
податку, визначених статтею 5 цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
; - суму
амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно зі статтями 8 і 9
цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Статтею 4 вищевказаного Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначено, що валовий
дохід це загальна сума доходу платника податку від усіх видів
діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду,
зокрема - загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).
У відповідності з п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 цього Закону
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, датою збільшення валового доходу вважається дата,
яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається
будьяка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів
від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в
оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі
продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її
оприбуткування в касі платника податку; -або дата відвантаження
товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання
результатів робіт (послуг) платником податку.
Господарському суду не надано доказів, які б підтверджували
операції з реалізації товарів (робіт, послуг) і неоприбуткування
готівки в касі підприємства.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 27.08.03 Севастопольського апеляційного
господарського суду зі справи № 2-15/6896-03 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко