ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2004 Справа N Б29/171/03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Бур'янової С.С.
Продаєвич Л.В.
розглянувши матеріали
касаційної скарги ТОВ "XXX"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 20.11.2003 р.
у справі № Б29/171/03 господарського суду
Дніпропетровської області
за заявою ВАТ комерційний банк "YYY"
до ТОВ "XXX"
про банкрутство
в судовому засіданні взяли участь представники:
кредитора: А.А.А. - дов. № 92 від 15.03.2004 р.
Б.Б.Б. - дов. № 91 від 15.03.2004 р.
боржника: не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
11.08.2003 р. (суддя - Полєв Д.М.) за заявою ВАТ комерційний банк
"YYY" порушено провадження у справі №Б29/171/03 про банкрутство
ТОВ "XXX", одночасно вжито заходи до забезпечення вимог кредиторів
шляхом накладення арешту на майно боржника та заборону боржнику та
іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню майна боржника, де
б воно не знаходилось та в якому б вигляді воно не було.
Не погодившись з зазначеною ухвалою, ТОВ "XXX" звернулось до
Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від 11.08.2003 р. в частині вжиття
заходів до забезпечення вимог кредиторів скасувати, посилаючись на
порушення судом першої інстанції норм матеріального та
процесуального права.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
20.11.2003 р. (судді: О.В. Джихур - головуючий, О.М. Виноградник,
А.О. Коршун) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області
від 11.08.2003 р. залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ "XXX" -
без задоволення.
Звертаючись до Віщого господарського суду України з касаційною
скаргою, ТОВ "XXX" просить постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 20.11.2003 р. та ухвалу
господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2003 р. в
частині вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів скасувати
посилаючись на те, що вони суперечать нормам матеріального та
процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Удовиченка О.С., обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла
висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення
касаційної скарги виходячи з наступного.
Положеннями ст. 41 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що господарські суди розглядають справи
про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом,
з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон).
В силу ст. 12 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
господарський суд має право за
клопотанням сторін або учасників провадження у справі про
банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо
забезпечення вимог кредиторів.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
господарські
суди, крім передбачених заходів, також можуть вживати і інші
заходи для збереження майна боржника.
Отже, господарський суд у справі про банкрутство може вжити заходи
забезпечення, передбачені Законом "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. 67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та не позбавлений
можливості застосовувати інші заходи, які, за переконанням суду, є
необхідними у конкретній справі. Однак, такі заходи мають
відповідати цілям відновлення платоспроможності боржника та не
перешкоджати здійсненню фінансово-господарської діяльності
боржника.
Право вибору необхідних заходів належить суду з урахуванням
конкретних обставин справи.
При цьому слід враховувати, що заходи забезпечення відповідно до
вимог ст. 12 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
вживаються з метою забезпечення
вимог кредиторів та збереження майна боржника, і за своїм
характером не повинні унеможливлювати фінансово-господарську
діяльність боржника, оскільки його підприємницька діяльність не
припиняється у зв'язку з порушенням провадження у справі про
банкрутство.
Право господарського товариства самостійно на свій розсуд
володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном
передбачені ст. 43 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
та
ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
.
Таким чином, накладення арешту на "все майно боржника" та заборона
"вчиняти будь-які дії по відчуженню майна боржника, де б воно не
знаходилось та в якому б вигляді воно не було" здійснено з
порушенням законодавства, оскільки позбавляє можливості боржника
провадити, передбачену статутом господарську діяльність,
здійснювати реалізацію виготовленої продукції тощо.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що
оскаржувані ухвала та постанова винесені з порушенням вимог
чинного законодавства, та підлягають скасуванню: постанова
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.11.2003
р. - повністю; ухвала господарського суду Дніпропетровської
області від 11.08.2003р. - в частині накладення арешту на все
майно боржника та заборони боржнику та іншим особам вчиняти
будь-які дії по відчуженню майна боржника, де б воно не
знаходилось та в якому б вигляді воно не було. Справа № Б29/171/03
підлягає направленню на новий розгляд в частині визначення заходів
забезпечення.
Вживаючи заходи забезпечення при новому розгляді, суду слід
вказувати конкретні дії, які забороняється вчиняти боржнику,
визначати певне майно, на яке накладається арешт чи заборона з
урахуванням призначення цього майна у господарській діяльності,
можливості боржника вести фінансово-господарську діяльність за
наявності заходів забезпечення.
На підставі вищенаведеного, та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ТОВ "XXX" на постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 20.11.2003 р. справі №
Б29/171/03 задовольнити частково.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 20.11.2003 р. справі № Б29/171/03 скасувати.
3. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від
11.08.2003 р. скасувати в частині накладення арешту на все майно
боржника та заборони боржнику та іншим особам вчиняти будь-які дії
по відчуженню майна боржника, де б воно не знаходилось та в якому
б вигляді воно не було.
4. Справу № Б29/171/03 направити до господарського суду
Дніпропетровської області на новий розгляд в частині визначення
заходів забезпечення.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді С.С. Бур'янова
Л.В. Продаєвич