ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2004 Справа N 184/8-03
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.
за участю представників сторін А.А.А. (керівник підприємства),
Б.Б.Б. (дов. від 18.03.04), В.В.В. (керівник підприємства), Г.Г.Г.
(дов. від 04.12.03), розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу приватного підприємства "XXX"
на постанову від 12 грудня 2003 року Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 184/8-03
за позовом приватного підприємства "XXX"
до відкритого акціонерного товариства "YYY"
про 69 000 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 6 серпня 2003 року господарського суду Київської
області (суддя Л. Чорна) позов задоволено з мотивів відсутності
між сторонами договірних відносин і обов'язку сплатити вартість
товару.
Постановою від 12 грудня 2003 року Київського апеляційного
господарського суду (судді О. Моторний, В. Кошіль, В. Карась)
рішення скасовано з відмовою в позові з мотивів невиконання
позивачем договірних зобов'язань і зарахування спірної суми в
рахунок оплати послуг.
Приватне підприємство "XXX" вважає, що постанова господарського
суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з огляду на
порушення судом статей 154, 165, 207, 224 Цивільного кодексу
Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, статей 207 і 655 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, пунктів 7.2.3 і 7.3.1 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, статей 35 і 93
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відкрите акціонерне товариство "YYY" вважає оспорювану постанову
законною і обґрунтованою, а доводи касаційної скарги
безпідставними і в її задоволенні просить відмовити.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши
правильність застосування господарськими судами норм матеріального
і процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням
меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів
знаходить за необхідне касаційну скаргу приватного підприємства
"XXX" задовольнити частково з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом
встановлено, що відповідач за накладною від 24 грудня 2002 року №
24/12-1 та довіреності від 24 грудня 2002 року прийняв від
позивача насіння соняшника, але його вартості в сумі 69 000 грн.
не сплатив, що обумовило задоволення позову.
Скасовуючи дане рішення, господарський суд апеляційної інстанції
виходив з факту встановлення між сторонами зобов'язання на
підставі договору від 9 липня 2002 року № 36 на тимчасове
зберігання зерна і вартість 60 тон насіння соняшника, яка дорівнює
69 000 грн., слід врахувати як відшкодування відкритому
акціонерному товариству "YYY" вартості наданих послуг, на що
власник соняшника - приватне підприємство "XXX" - дало згоду,
підтверджену листом від 24 грудня 2002 року № 67.
До матеріалів справи додане рішення від 2 вересня 2003 року
господарського суду м. Києва у справі № 40/308 за участю тих же
сторін, в основу якого покладені протилежні, ніж у даній справі
висновки, згідно з якими відкрите акціонерне товариство "YYY" на
підставі договору від 9 липня 2002 року № 36 прийняло від
приватного підприємства "XXX" певну кількість зернових культур, у
тому числі насіння соняшника у кількості 539, 425 тон, і надало
послуг на загальну суму 14 515 грн. 07 коп., але оскільки приватне
підприємство сплатило за їх надання 30 000 грн. 45 коп., то сума
переплати в розмірі 15485 грн. 38 коп. має бути повернута
кредитору.
Водночас, хлібоприймальному підприємству було відмовлено в
задоволенні зустрічного позову про стягнення з приватного
підприємства 145 577 грн. 43 коп. за несплату вартості послуг, які
надавалися за цим договором.
Враховуючи, що рішення господарського суду м. Києва набрало
законної сили після ухвалення рішення в даній справі,
господарський суд апеляційної інстанції в силу вимог статті 35
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
зобов'язаний був перевірити можливе його преюдиціальне значення
для вирішення цього спору в контексті співвідношення предметів і
підстав позовів, у тому числі зустрічного, у справах № 40/308 і №
184/8-03.
Таким чином, всупереч вимогам статті 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційний
господарський суд не надав належної оцінки висновкам місцевого
господарського суду у справі 40/308 у співвідношенні з поданими
сторонами доказами в даній справі і судова колегія дійшла висновку
про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим
неможливість надання їм належної юридичної оцінки, в зв'язку з чим
судові акти підлягають скасуванню, а справа передачі на новий
розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх
передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного
з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і
залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного підприємства "XXX" задовольнити
частково
Рішення від 6 серпня 2003 року господарського суду Київської
області та постанову від 12 грудня 2003 року Київського
апеляційного господарського суду у справі № 184/8-03 скасувати,
справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської
області.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій