ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2004 Справа N 41/465
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув
касаційну скаргу ВАТ енергопостачальної компанії
“Хмельницькобленерго”
на постанову від 23.12.03 Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 41/465 господарського суду м. Києва
за позовом ВАТ енергопостачальної компанії
“Хмельницькобленерго”
до Антимонопольного комітету України
3-ої особи національної комісії регулювання
електроенергетики України
про визнання недійсним рішення
та зустрічним Антимонопольного комітету України
позовом
до ВАТ енергопостачальної компанії
“Хмельницькобленерго”
про стягнення штрафу у розмірі 10 000 грн.
За участю представників:
позивача: Гузанов О.В.довір. у справі
відповідача: Москаленко Т.Г., Пронькін м. А., довір у справі
30.07.03 ВАТ “Хмельницькобленерго” звернувся з позовом до
господарського суду м. Києва про визнання недійсним рішення
Антимонопольного комітету України від 30.05.03 № 166-р по справі
№ 28-26/32-02/59-04-10-01 “Про порушення антимонопольного
законодавства та накладання штрафу”. Рішення відповідача було
винесено за дії, що полягали в створенні ЗАТ
“Хмельницькенергоцукор” без згоди АМК України, які здійснювалися
до 2.03.2002 року на підставі Закону України “Про обмеження
монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у
підприємницької діяльності” ( 2132-12 ) (2132-12)
, а які здійснювалися з
02.03.2002 року – застосовано Закон України “Про захист
економічної конкуренції” ( 2210-14 ) (2210-14)
.
Позов мотивовано тим, що відповідачем порушено норми п. 6
Розділу Х Закону України “Про захист економічної конкуренції”
( 2210-14 ) (2210-14)
, що полягало у прийнятті рішення від 30.05.03 на
підставі Закону України “Про обмеження монополізму та
недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницької
діяльності” ( 2132-12 ) (2132-12)
від 18.02.1992, що втратив чинність
2.03.2002 року.
Також позов мотивовано тим, що засновники ЗАТ
“Хмельницькенергоцукор” діють на різних товарних ринках і
створення ними господарюючого суб’єкта не вимагає згоди АМК
України згідно п. 1 Постанови АМК України № 765 від 11.11.1994
року “Про запровадження механізму запобігання монополізації
товарних ринків”.
01.09.03 АМК України звернувся з зустрічною позовною заявою до
господарського суду м. Києва про стягнення штрафу з ВАТ
“Хмельницькобленерго” в розмірі 10 000 грн., накладеного
рішенням від 30.05.03 № 166-р.
Рішенням господарського суду м. Києва від 17.11.03 у задоволенні
первісного позову про визнання недійсним рішення АМК України від
30.05.03 № 166 відмовлено повністю. Зустрічну позовну заяву про
стягнення з ВАТ “Хмельницькобленерго” штрафу, накладеного
рішенням від 30.05.03 № 166-р у розмірі 10 000 грн. задоволено.
Рішення суду мотивовано тим, що прийняте рішення АМК України
відповідає вимогам діючого антимонопольного законодавства та
доведеністю матеріалами справи того, що засновники ЗАТ
“Хмельницькенергоцукор”- ВАТ “Волочиський цукровий завод” та ВАТ
“Наркевицький цукровий завод” виробляють та відпускають
електроенергію для збуту, а тому діють на ринку постачання
електроенергії (суддя О.Пилипенко).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
23.12.03 рішення господарського суду від 17.11.03 залишено без
змін з тих же підстав (колегія суддів у складі: Б.Львов,
Г.Коробенко, А.Полянський).
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою,
ВАТ “Хмельницькобленерго” звернувся з касаційною скаргою, в якій
просить оскаржувані судові акти скасувати, як таки, що прийняті
з порушенням норм матеріального права, а саме, що норма ч. 1
ст. 58 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
не може бути
застосована в даному випадку, оскільки в ній йдеться про
зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів
на події, що мали місце до набрання ними чинності; що
відповідачем неправомірно винесено рішення про накладання
штрафу, оскільки нормативно–правові акти, на підставі яких
прийнято рішення відповідача втратили свою чинність; та що
цукрові заводи- засновники ВАТ “Хмельницькенергоцукор” не були
учасниками ринку постачання електроенергії”.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанції було встановлено наступне.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про обмеження монополізму
та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницької
діяльності” ( 2132-12 ) (2132-12)
, якій діяв на момент створення ЗАТ
“Хмельницькенергоцукор” з метою запобігання монопольному
становищу окремих суб’єктів господарювання на ринку
(монополізації товарних ринків) створення, реорганізація,
ліквідація суб’єктів господарювання, створення асоціацій,
концернів...вступ одного або декількох суб’єктів господарювання
в об”єднання у випадках, передбачених законодавством,
здійснюється за умови одержання згоди на це АМК України.
Постановою КМ України від 11.11.94 № 765 “Про запровадження
механізму запобігання монополізації товарних ринків”
( 765-94-п ) (765-94-п)
(п.п. а,б п. 1) встановлено, що створення,
реорганізація, ліквідація суб’єктів господарювання, створення
асоціацій, концернів, корпорацій, консорціумів та інших
об’єднань підприємств, придбання, набуття у іншій спосіб у
власність...проводиться за згодою антимонопольного комітету або
органів у разі створення суб’єктів господарювання двома та
більше суб’єктами господарювання, якщо загальна частка
зазначених суб’єктів господарювання на певному ринку перевищує
35 відсотків або якщо хоч один із зазначених суб’єктів
господарювання займає монопольне становище на ринку. Пунктом 2
зазначеної Постанови встановлено, що установчі документи, на
підставі яких створюються господарські товариства, асоціації,
концерни та інші об’єднання, передбачені п.п. а,б,в п. 1 цієї
постанови, а також зміни до них...., погоджуються з АМК України
або його органами.
Статтею 19 цього Закону ( 2132-12 ) (2132-12)
зазначено, що порушення
вимог ст. . 14 цього Закону тягне за собою накладання штрафу у
розмірі до 5 відсотків виручки суб’єктів господарювання від
реалізації продукції(товарів, робіт, послуг) за останній звітній
рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що створення у 1999
році ЗАТ “Хмельницькенергоцукор” було здійснено без згоди
відповідача по первісному позову. Дозвіл на здійснення
концентрації суб’єктів господарювання у вигляді створення ЗАТ
“Хмельницькенергоцукор” було надано його засновникам, до складу
якого увійшов і первісний позивач, рішенням відповідача за
первісним позовом у травні 2003 року за результатами розгляду
заяви засновників товариства, яка надійшла до АМК України лише
12.03.03.
Тобто суди попередніх інстанції дійшли обґрунтовано висновку, що
спірне рішення прийняте первісним відповідачем у межах його
компетенції та на підставі чинного на момент створення ЗАТ
“Хмельницькенергоцукор” законодавства. На підставі викладеного,
зустрічну позовну заяву про стягнення штрафу, накладеного за
рішенням від 30.05.03 № 1660-р у розмірі 10000 грн. було
правомірно задоволено.
Попередніми судовими інстанціями було встановлено, що витрати
електроенергії на опалення, водопостачання та освітлення
робітничих селищ, окремих житлових будинків ремонтного та
експлуатаційного персоналу, їдалень, гуртожитків, готелів,
клубів, лікарень, дошкільних закладів, баз відпочинку та інш. не
входять до господарських потреб первісного позивача, тому
посилання позивача на те, що заводи використовували вироблену
електроенергію на власні потреби, колегією суддів до уваги не
приймаються, оскільки переоцінка встановлених обставин справи не
належить до компетенції касаційної інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що
попередніми судовими інстанціями вірно застосовані норми
матеріального права та підстав для скасування прийнятих рішення
та постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ ЕК “Хмельницькобленерго” залишити без
задоволення, постанову від 23.12.03 Київського апеляційного
господарського суду у справі № 41/465 господарського суду
м. Києва – без змін.