ВИЩИЙ   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

                           ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.04.2004                                    Справа N 37/377-03

                           м. Київ

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М., Палій В.М.,

за  участю  представників  сторін  А.А.А. (керівник підприємства),

Б.Б.Б. (керівник підприємства), розглянувши у відкритому  судовому

засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства "XXX"

на                постанову  від  8 грудня 2003 року  Харківського

                  апеляційного господарського суду

у справі          № 37/377-03

за позовом        акціонерного товариства "XXX"

до                відкритого акціонерного товариства "YYY"

про   стягнення 163 741, 33 грн.,

                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням від  20  серпня 2003 року господарського суду Харківської

області  (суддя  Д.Доленчук)  позов  задоволено  з  відшкодуванням

збитків  в  сумі  163  741,  33  грн.  та судових витрат з мотивів

порушення умов договору схову.

Постановою від  8  грудня  2003   р.   Харківського   апеляційного

господарського  суду  рішення  від 20 серпня 2003 року скасовано з

відмовою   в   позові   з   мотивів   не   визначеності    обсягів

відповідальності  охоронця  та  відсутності  в  його  діях  складу

цивільноправової відповідальності.

Акціонерне товариство "XXX" просить зазначену постанову  скасувати

з  огляду  на  неправильне  застосування апеляційним господарським

судом   пунктів 1, 2 статті 413 Цивільного кодексу Української РСР

( 1540-06 ) (1540-06)
           та  статей  68,  103  Господарського  процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         та залишити в силі рішення суду першої

інстанції.

Відкрите акціонерне товариство "YYY" просить оскаржувану постанову

залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення апеляційним судом обставин справи

та  їх  правову  оцінку,  Вищий  господарський  суд України дійшов

висновку про відповідність прийнятої у  справі  постанови  вимогам

закону з огляду на таке.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з

відповідача  суми  не  отриманого прибутку у розмірі 131 250 грн.,

32 000 грн.  витрат за юридичні  послуги,  491, 33 грн. збитків за

невиконання договірних зобов'язань.

Апеляційний суд  встановив,  що  між  сторонами  укладено  договір

стоянки та охорони автотранспорту і здійснивши аналіз  його  умов,

зокрема,   щодо  обсягів  відповідальності  охоронця,  суд  дійшов

правильного висновку про те,  що у вказаному договорі сторонами не

був   передбачений   порядок  передання  на  схов  майна  та  його

повернення,  строки і порядок його зберігання,  а також  обов'язок

відшкодування збитків, вартість майна.

Крім того,    всупереч    правилам    статті   33   Господарського

процесуального кодексу України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  позивач  не  надав

доказів   про   наявність   причинного   зв'язку  між  збитками  і

протиправним  діянням  заподіювача  та  вини   останнього   в   її

заподіянні,  що  відповідно  до загальних підстав цивільноправової

відповідальності     унеможливлює     притягнення     особи     до

відповідальності.

До того  ж  з  матеріалів  справи  вбачається,  що між акціонерним

товариством "XXX",  як орендодавцем,  та товариством  з  обмеженою

відповідальністю "QQQ",  як орендарем, укладено договір суборенди,

відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю в тимчасове

оплатне  користування  автомобілі,  що підтверджується відповідним

актом  і   докази   того,   що   між   товариством   з   обмеженою

відповідальністю  "QQQ" та відкритим акціонерним товариством "YYY"

укладався договір схову на транспортні засоби у справі відсутні.

З урахуванням викладеного,  колегія  суддів  вважає,  що  під  час

розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним

господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного

дослідження  поданих  сторонами доказів,  їх висновки відповідають

цим обставинам і їм дана  належна  юридична  оцінка  з  правильним

застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене  та  керуючись  статей 111-5,  111-7,  111-9,

111-11 Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

суд

                      П О С Т А Н О В И В :

Постанову від   8   грудня  2003  року  Харківського  апеляційного

господарського суду у справі №  37/377-03  залишити  без  змін,  а

касаційну скаргу акціонерного товариства "XXX" без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко

Суддя             І. М. Васищак

Суддя             В. М. Палій