ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2004 Справа N 32/430
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
за участю представників сторін А.А.А. (дов. від 08.12.03), Б.Б.Б.
(дов. від 16.12.03), розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
на рішення від 27 серпня 2003 року господарського суду
м. Києва та постанову від 9 грудня 2003 року
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 32/430
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "YYY"
до товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
про стягнення 52 431 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 27 серпня 2003 року господарського суду м. Києва
(суддя О.Хрипун) позов задоволено з стягненням 52 431 грн.
основного боргу, а також судові витрати з мотивів невиконання
договірних зобов'язань.
Постановою від 9 грудня 2003 року Київського апеляційного
господарського суду (судді С.Бондар, А.Тищенко, Б.Отрюх) рішення
місцевого суду уточнено в частині стягнення основного боргу -
стягнуто з відповідача на користь позивача 52 376 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "XXX" просить скасувати
судові рішення в справі з огляду на неправильне застосування
господарськими судами пунктів 1, 2 статті 77 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та направити справу на
новий розгляд.
Товариство з обмеженою відповідальністю "YYY" просить оскаржувану
постанову залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального
та процесуального закону, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відповідність постановлених у справі судових актів
вимогам закону з огляду на таке.
Місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 15 серпня
2002 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу за №
УС-131, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався поставити
склопляшку ВН-500-54 у кількості 18 500 000 штук загальною
вартістю 10 175 000 грн., а позивач - прийняти та оплатити її
вартість на умовах визначених в додаткових угодах.
Позивач відповідно до пункту 2 доповнення від 17 жовтня 2002 року
№ 1 до спірного договору та на підставі рахунку відповідача від 21
жовтня 2002 року № 116 перерахував відповідачу суму попередньої
оплати в розмірі 179 025 грн., що підтверджується платіжним
дорученням від 23 жовтня 2002 року № 1489.
В лютому 2003 року сторони вирішили припинити зобов'язання за
договором і підписали протокол підсумків співпраці, згідно з яким
відповідач зобов'язався до 1 квітня 2003 року повернути позивачу
52 738 грн. 20 коп. за недопоставлений товар.
Виходячи з того, що на час розгляду справи відповідач своїх
зобов'язань належним чином не виконав, господарськими судами вірно
застосовані правила статті 161 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, відповідно до якої зобов'язання повинні виконуватися
належним чином у встановлений строк.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та
апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного
і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, їх висновки,
з урахуванням здійсненого господарським судом апеляційної
інстанції уточнення рішення місцевого господарського суду в
частині суми боргу, відповідають цим обставинам і їм дана належна
юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Інші доводи касаційної скарги не ґрунтуються на матеріалах справи
та зводяться до необхідності вирішення касаційною інстанцією
питань про надання переваги доказів відповідача над іншими, тобто
здійснення відмінної від місцевого та апеляційного суду оцінки
доказів, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а тому судовою
колегією до уваги не приймаються.
Враховуючи викладене та керуючись статей 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
П О С Т А Н О В И В :
Рішення від 27 серпня 2003 року господарського суду м. Києва та
постанову Київського апеляційного господарського суду у справі №
32/430 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з
обмеженою відповідальністю "XXX" без задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій