ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09.09.2004                              Справа N 33/125-04

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді

суддів

              за участю повноважних представників :

позивача

відповідача

розглянувши  у             Дочірньої  компанії  "Г"  НАК  "НУ"

відкритому засіданні

касаційну  скаргу

 на  рішення               від  11  травня  2004  року

                           господарського  суду  Харківської

                           області

у справі   за    позовом   Дочірньої  компанії  "Г" НАК  "НУ"

до                         Балаклійського  міжрайонного

                           підприємства  теплових  мереж

про                        стягнення  95748,45 грн.

                       В С Т А Н О В И В :

У березні 2004  року  позивач  звернувся  до  господарського  суду

Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 5748,45

грн.,  посилаючись на те,  що останній не виконує умов договору по

оплаті за поставлений газ.

Рішенням господарського  суду  Харківської  області  від 11 травня

2004 року в  позові  відмовлено,  в  зв'язку  з  пропуском  строку

позовної давності.

У касаційній  скарзі  позивач  просить рішення господарського суду

скасувати,  як  прийняте  з  порушенням   норм   матеріального   і

процесуального права.

Відзив від відповідача на касаційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника позивача,  перевіривши матеріали

справи та на  підставі  встановлених  в  ній  фактичних  обставин,

проаналізувавши  правильність застосування господарським судом при

прийнятті   оскаржуваного    рішення    норм    матеріального    і

процесуального  права,  суд  вважає,  що касаційна скарга підлягає

частковому задоволенню з таких підстав.

Приймаючи оскаржуване  рішення  про  відмову  позивачу  в  позові,

господарський суд виходив з того, що позивачем без поважних причин

пропущено строк позовної давності.

Проте, з вказаними висновками погодитись не можна, оскільки вони є

хибними.

Так, розглядаючи   даний   спір  і  приймаючи  рішення  у  справі,

господарський  суд  не  звернув  уваги   на   ті   обставини,   що

правовідносини,  які  склалися  між  сторонами  стосовно виконання

зобов'язання по сплаті за спожитий газ продовжували існувати після

1  січня  2004  року.  Тобто,  відповідно  до п.  4 Прикінцевих та

перехідних положень Цивільного кодексу України ( 435-15  ) (435-15)
        ,  який

набрав  чинності  1  січня 2004 року,  до зазначених правовідносин

повинні застосовуватись положення цього кодексу.

Суд, також не врахував,  що згідно п.  6 Прикінцевих та перехідних

положень правила Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         про позовну

давність  застосовуються  до  позовів,  строк  представлення  яких

встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання

чинності цим Кодексом.

За таких обставин,  коли господарським судом при прийнятті рішення

по справі були порушені норми матеріального права, останнє не може

залишатись без змін і підлягає скасуванню.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати

наведене та вирішити спір відповідно до вимог закону.

На підставі наведеного,  керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7, 111-9,

111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,

Вищий господарський суд України,

                      П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Харківської області від 11 травня 2004

року скасувати, частково задовольнивши касаційну скаргу.

Справу передати  на   новий   розгляд   до   господарського   суду

Харківської області в іншому складі суду.