ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2004 Справа N 14/417
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкіна - головуючого
Є. Чернова В. Цвігун
за участю представників:
позивача Кривенко С.Г.
відповідача Чернобай О.В., Боярчук М.С.
розглянув касаційну скаргу
(подання) Національного Банку України
на постанову від 02.12.2003
Київського апеляційного господарського суду
у справі №14/417
за позовом Національного банку України
до АТ “Укрінбанк"
про стягнення 1 128 596,83 грн.
в с т а н о в и в:
Національний банк України в особі головного управління по м. Києву
і Київській області 29.10.99 р. звернувся з позовом до АТ
“Укрінбанк” про стягнення 1 128 596,83 грн. штрафу за
недорезервування коштів на кореспонденському рахунку у 1998 Р.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від 26.11.99р. (суддя у
задоволені позову відмовлено, посилаючись на те, що позивач
пропустив строк позовної давності, передбачений ст. 72 Цивільного
кодексу ( 435-15 ) (435-15)
, що згідно до ст. 80 цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
є
підставою для відмови в позові.
Позивач подав 31.01.2000р. заяву про перевірку рішення від 26.11.99
р. по справі № 14/417 в порядку нагляду до арбітражного суду м.
Києва.
Арбітражний суд м. Києва (Пінчук А. М.) 13.11.2000р. виніс
Постанову про перевірку рішення в порядку нагляду, якою скасував
рішення від 26.11.99 по справі №14/417 та передав матеріали справи
на розгляд судді Івановій Л. Б., мотивуючи тим, що відносини між
Національним банком України і банками основані на підпорядкуванні
один одному і тому відповідно до ст. 1, 2 Цивільного кодексу
( 435-15 ) (435-15)
не можуть регулюватися нормами цього кодексу.
19.12.2000р. клопотання АТ “Укрінбанк” про зупинення провадження у
справ! № 14/417 задоволене ухвалою арбітражного суду м. Києва,
оскільки на даний час з цього питання відкрите конституційне
провадження у справі за конституційним зверненням АТ Вабанк щодо
офўцўйного тлумачення положень п. 22 ст. 92 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ст. 2, 38 КупАП.
Ухвалою арбітражного суду м. Києва від 20.03.02р. провадження у
справі № 14/417 поновленно.
Рішенням господарського суду м. Києва від 10.05.02р. по справі
№ 14/417 в позові відмовлено (суддя Іванова Л. Б.)
Таке рішення суд прийняв з наступних міркувань.
Правовою формою застосування НБУ штрафів є видання ним розпоряджень
про притягнення комерційних банків до відповідальності
Крім того, станом на 03.09.99р. ст. 48 Закону України “Про банки і
банківську діяльність” втратила чинність.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
14.01.03р. по справі № 14/417 (судді: Бенедисюк І. М., Львов Б. Ю.,
Полянський А. Г.) рішення господарського суду м. Києва від
10.05.02р. залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
До винесення такого рішення апеляційний суд прийшов з тих же
підстав, що були зазначені при винесенні рішення судом першої
інстанції.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.04.03р. по
справі № 14/417 (судді: Шульга О., Козир Т., Семчук В.) касаційну
скаргу задоволене частково, справу передано на новий розгляд до
господарського суду м. Києва, оскільки суд вважає, що при розгляді
справи судами першої та апеляційної інстанції не було з'ясовано
яким чином приймалося рішення про стягнення штрафу, чи готувалося і
доводилося відповідачу у встановленому законом порядку
розпорядження про притягнення до відповідальності і стягнення
штрафу і коли.
АТ “Укрінбанк” подав 26.05.03р. касаційну скаргу на постанову
Вищого господарського суду України від 24.04.03р. у справі
№ 14/417.
Ухвалою Верховного суду України від 02.07.03р. відмовлено в
порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови
Вищого господарського суду України від 24.04.03р. по справі №
14/417.
Рішенням господарського суду м. Києва (суддя Власов Ю. Л.) від
26.09.03р. по справі № 14/417 в позові відмовлено повністю.
Таке рішення грунтувалося на тому, що позивач порушив встановленний
чинним на той час законодавством України порядок притягнення
відповідача до відповідальності та стягнення з нього штрафу за
недорезервування відповідачем коштів на його кореспонденському
рахунку, чим обмежив право відповідача на оскарження відповідного
рішення про притягнення до відповідальності та стягнення штрафу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду (судді:
Шаргало В. І., Ланченко Л. В., Пилипчук Н. Г.) від 02.12.03р. по
справі № 14/417 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а
рішення господарського суду м. Києва від 26.09.03р. без зміни.
Позивач в касаційній скарзі просить постанову Київського
апеляцўйного господарського суду від 02.12.2003р. по справі №
14/417 скасувати на підставі того, що судом порушені норми ст. 48
Закону України “Про банки і банківську діяльність” та неправильно
застосовано п. 5.8 Положення про застосування Національним банком
України заходів впливу до комерційних банків за порушення
банківського законодавства, затверджене постановою Правління НБУ.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи та встановив наступне.
Згідно з розділом 5 глави 4 Положення № 38 “Про застосування
Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за
порушення банківського законодавства” ( z0177-98 ) (z0177-98)
нарахування
штрафу у розмірі неправомірно одержаного доходу здійснюється на
підставі акта перевірки чи ревізії або доповідної записки
відповідних регіональних управлінь НБУ. При цьому, регіональні
управління НБУ, готують розпорядження про притягнення до
відповідальності та стягнення штрафу яке підписується керівником та
головним бухгалтером регіонального управління НБУ.
Згідно з п. 5.5 розділу 5 глави 4 Положення № 38 ( z0177-98 ) (z0177-98)
в
редакції за станом на дату подання позову рішення про стягнення
штрафу оформлюється розпорядження яке протягом п'яти робочих днів з
дня надходження інформації про порушення готується регіональним
управлінням НБУ, підписується керівником управління та надсилається
банку-порушнику з обов'язковим додаванням розрахунку суми штрафу.
Розпорядження має містити пропозицію до банку-порушника про
добровільну сплату нарахованої суми штрафу протягом трьох робочих
днів, починаючи з наступного дня після отримання банком
розпорядження.
В матеріалах справи відсутні розпорядження про притягнення АТ
“Укрінбанк” до відповідальності у вигляді штрафу за
недорезервування коштів за вказаний у позовній заяві період.
Станом на день подання позовної заяви, яка датована 03.09.99р. ст.
48 Закону України “Про банки і банківську діяльність” ( 872-12 ) (872-12)
,
на яку посилається позивач в касаційній скарзі, втратила чинність
згідно з п. З розділу 15 “Прикінцеві положення” Закону України “Про
Національний банк України” ( 679-14 ) (679-14)
, тому у суду відсутні
підстави для застосування закону, який втратив чинність на час
пред'явлення позову, в якості підстави для стягнення штрафу.
Скаржник безпідставно об'єднує два поняття: правопорушення і
накладення стягнення.
До визначення складу правопорушення та розміру відповідальності за
нього повинен застосовуватись нормативний акт, який діяв на час
вчинення порушення.
Санкцію, на відміну від правопорушення, застосовують на підставі
нормативного акту, який діяв на час застосування санкції, на час
притягнення особи до відповідальності.
$иходячи з викладеного, керуючись вимогами ст. Ст. 107, п. 3 ст.
111-12, 111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ПОСТАНОВИЛИ:
1. У задоволенні касаційної скарги відмовити.
Рішення господарського суду м. Києва від 26.09.2003р. та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 02.12.03р. по
справі №14/417 залишити без змін.