ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2004 Справа N 12/339
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач) і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
"XXX", м. Н-ськ (далі - ЗАТ "XXX")
на рішення господарського суду Чернігівської області від
18.12.2003
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.02.2004
зі справи № 12/339
за позовом приватного підприємства "YYY", м. Н-ськ (далі - ПП
"YYY")
до ЗАТ "XXX"
та товариства з обмеженою відповідальністю "SSS", м. Ч-ськ (далі -
ТОВ "SSS")
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, -
відкрите акціонерне товариство "QQQ" в особі Н-ської дирекції
(далі - ЗАТ "QQQ" в особі Н-ської дирекції )
про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Судове засідання проведено за участю представників:
ПП "YYY": А.А.А., Б.Б.Б.,
ЗАТ "XXX": Г.Г.Г., Д.Д.Д.,
ТОВ "SSS": В.В.В.,
ЗАТ "QQQ" в особі Н-ської дирекції: не з'явився.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 18.12.2003
позов задоволено: договір купівлі-продажу майна від 12.11.2001
визнано недійсним з моменту його укладення; з ТОВ "SSS" на користь
ЗАТ "XXX" стягнуто 16300,00 грн. вартості оптичних волокон та
судові витрати.
Мотивуючи своє рішення, суд послався на те, що ТОВ "SSS" не було
власником майна, а саме: прокладеної ним оптоволоконної лінії для
подачі групового ТБ-сигналу; 22 оптичних волокон в 32 -
волоконному кабелі. Зважаючи на це, ТОВ "SSS" не мало права
розпоряджатися зазначеним майном і укладати договір
купівлі-продажу від 12.11.2001 спірного майна з ЗАТ "XXX",
оскільки він суперечить статті 225 Цивільного кодексу Української
РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(далі - ЦК) та статті 4 Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
. Крім того, відповідно до статті 353 ЦК
( 1540-06 ) (1540-06)
ТОВ "SSS" за договором від 12.04.2001 зобов'язано було
виконати підрядні роботи з будівництва оптоволоконної лінії для
подачі групового ТБ-сигналу та передати її замовнику і жодним
чином не могло розпоряджатися об'єктом підряду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
17.02.2004 назване рішення залишено без змін з тих же мотивів.
ЗАТ "XXX" звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, у якій просить рішення місцевого
господарського суду та постанову апеляційної інстанції скасувати.
Касаційну скаргу мотивовано посиланням на те, що попередніми
судовими інстанціями неправильно застосовано статтю 225 ЦК
( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки не було з'ясовано, яка особа є власником
спірного майна, та не враховано вимоги статті 145 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
.
ПП "YYY" у письмовому поясненні зазначає, що рішення
господарського суду Чернігівської області від 18.12.2003 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.02.2004 прийнято з дотриманням норм матеріального та
процесуального права і просить їх залишити без змін, а касаційну
скаргу без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним
чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Представник ЗАТ "QQQ" в особі Н-ської дирекції у судове засідання
не з'явився.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями
фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги
з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- ТОВ "SSS" та ЗАТ "XXX" уклали договір купівлі- продажу майна від
12.11.2001 (далі - договір купівлі-продажу);
- відповідно до пункту 1.1 договору купівлі-продажу ТОВ "SSS"
зобов'язалося передати у власність ЗАТ "XXX", а останнє в свою
чергу, зобов'язалося прийняти і оплати таке майно: 11 оптичних
волокон в 32 - волоконно-оптичному кабелі, який пролягає від
готелю "RRR" до АТС № X2, та 22 оптичних волокна в 32 -
волоконно-оптичному кабелі, який пролягає від готелю "RRR" до АТС
№ X1;
- відповідно до пункту 1.2 договору купівлі-продажу право
власності на майно переходить з моменту підписання відповідного
акта приймання-передачі;
- акт приймання передачі на виконання названого пункту договору
купівлі-продажу ТОВ "SSS" та ЗАТ "XXX" не підписувався;
- ЗАТ "XXX" на виконання умов договору купівлі-продажу та на
підставі виставленого ТОВ "SSS" рахунку від 14.11.2001 № 41
перерахувало ТОВ "SSS" за платіжними дорученнями від 22.11.2001 №
933, від 18.01.2002 № 50, від 11.01.2002 № 24, від 09.01.2002 № 14
за оптичне волокно 16300,00 грн.
- ПП "YYY" та ТОВ "SSS" уклали договір підряду від 12.04.2001
(далі - договір підряду);
- відповідно до умов договору підряду ТОВ "SSS" взяло на себе
зобов'язання збудувати оптико-волоконну лінію для подачі групового
ТБ-сигналу від готелю "RRR" до ГТС № X2, від ГТС № X2 до буд. № 88
по вул. Л-на, від буд. № 88 до буд. № 99 по вул. Л-на для
підключення мереж кабельного телебачення в м. Н-ську (район Р-у)
потужністю 4500 квартир (вул. П-ка, Е-ва, В-ча, К-го, пров.
Г-ський, вул. Л-на);
- за результатами виконаних робіт за договором підряду підписано
акта від 01.06.2001 робочої комісії з приймання обладнання після
комплексного випробування, а 15.04.2002 підписано акта державної
приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого
об'єкту;
- 03.12.2001 ТОВ "SSS" та ПП "YYY" підписали акта
приймання-передачі другої черги мережі кабельного телебачення в м.
Н-ську (район Р-у) згідно з технічним рішенням від 10.04.2001 № 1
та проектної документації за договором підряду;
- ТОВ "SSS" та ПП "YYY" уклали договір доручення від 01.11.2001
(далі - договір доручення);
- відповідно до пункту 1.1 договору доручення ПП "YYY" доручило
ТОВ "SSS" укласти від його імені та за його рахунок два договори
купівлі продажу майна з АТЗТ "GGG" (далі - третя особа),
спрямовані на: купівлю у третьої особи 22 оптичних волокна в 32
волоконно-оптичному кабелі, який пролягає від готелю "RRR" до АТС
№ X1; продаж третій особі 10 оптичних волокон в 32
волоконно-оптичному кабелі, який пролягає від готелю "RRR" до АТС
№ X2, від АТС № X2 до буд. 88 по вул. Л-на;
- ТОВ "SSS" на виконання умов договору доручення уклало з третьою
особою договір купівлі-продажу майна, згідно з яким ТОВ "SSS"
придбало для ПП "YYY" 22 оптичних волокна в 32 волоконно-оптичному
кабелі, який пролягає від готелю "RRR" до АТС № X1, що
підтверджується актом приймання передачі від 06.12.2001, який
підписано ТОВ "SSS" та третьою особою;
- власником 22 оптичних волокна в 32 волоконно-оптичному кабелі,
який пролягає від готелю "RRR" до АТС № X1 є ПП "YYY"
Причиною спору, на думку позивача, став продаж ТОВ "SSS" ЗАТ "XXX"
за договором купівлі-продажу майна, що ТОВ "SSS" не належить, а є
власністю ПП "YYY".
Відповідно до 353 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
, як встановлено попередніми
судовим інстанціями, ТОВ "SSS" за договором від 12.04.2001
зобов'язано було виконати підрядні роботи з будівництва
оптоволоконної лінії для подачі групового ТБ-сигналу та передати
її замовнику. Названою статтею ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
підряднику - ТОВ
"SSS" не надано права розпоряджатися об'єктом підряду.
Відповідно до статті 225 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
право продажу майна, крім
випадків примусового продажу, належить власникові.
Статтею 4 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
передбачено,
що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається
належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо майна
будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати
майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої
законом діяльності, зокрема, передати його безоплатно або за плату
у володіння користування іншим особам.
З встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи
вбачається, що власником спірного майна є ПП "YYY".
Таким чином, Вищий господарський суд України вважає правильним
висновок попередніх судових інстанцій щодо застосування до спірних
правовідносин частини другої статті 48 ЦК ( 697-12 ) (697-12)
, якою
передбачено, що по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана
повернути другій стороні все одержане за угодою, а при
неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його
вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не
передбачені законом.
Що ж до посилання заявника скарги на неправомірне застосування
апеляційним судом до спірних відносин нового Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, то слід зазначити, що у розгляді спору про
визнання угоди недійсною необхідно застосовувати законодавство,
яке було чинним на момент укладення спірної угоди. Тому в
апеляційного суду не було підстав для застосування у розгляді
даної справи нового Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. У разі
коли після укладення угоди набрав чинності акт законодавства,
норми якого інакше регулюють договірні відносини, ніж ті, що діяли
в момент укладення угоди, сторони вправі керуватися умовами
договору, а не цим нормативним актом, якщо останній не має
зворотної сили (абзац третій пункту 10 роз'яснення президії Вищого
господарського суду України від 12.03.99 № 02-5/111 "Про деякі
питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод
недійсними" ( v_111800-99 ) (v_111800-99)
).
Отже Вищий господарський суд України вважає оскаржувані судові
рішення такими, що відповідають нормам матеріального та
процесуального права.
Керуючись пунктом статтями 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні касаційної скарги закритого акціонерного
товариства "XXX" відмовити.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від
18.12.2003 та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 17.02.2004 зі справи № 12/339 залишити без змін.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь