826/14112/15 Про визнання протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк" в частині визнання нікчемним договору вкладу (депозиту), зобов'язання уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про особу вкладника, яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором вкладу (депозиту) - 02.09.2020 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Старокиївський банк" (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк") про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування рішення в частині, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк"

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2016 ухвалену у складі головуючого судді Нагорянського С.І. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Степанюка А.Г., суддів: Кузьменка В.В., Шурка О.І. -

І. РУХ СПРАВИ:

1. 16.07.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію

ПАТ "Старокиївський банк" про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 06/1188-2014, укладеного між ним та ПАТ "Старокиївський банк", оформлене наказом від 17.09.2014 № 92;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" подати до Фонду додаткову інформацію щодо нього як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду;

зобов`язати Фонд включити його до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду.

2. Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 16.02.2016 позовні вимоги задовольнив частково:

зобов`язав Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіну Л.О. подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Старокиївський банк" відповідно до договору банківського рахунку від 05.06.2014 №8523 за рахунок Фонду;

у задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 11.07.2017 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове, яким частково задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправним та скасував рішення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ"Старокиївський банк" Пантіної Л.О. про визнання нікчемними транзакції та правочинів (договорів), яке оформлено наказом від 29.08.2014 № 61, в частині, що стосується укладених від 05.06.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ "Старокиївський банк" договорів банківського вкладу №06/1188-2014 та банківського рахунку №8523;

зобов`язав Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" надати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду;

в іншій частині позову, суд апеляційної інстанції - відмовив.

4. 25.07.2017 Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволені позовних вимог.

5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25.07.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , яким Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ) викладено в новій редакції.

7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).

9. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11.06.2019 №685/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює її участь у розгляді даної справи.

10. Протоколом розподілу справи від 19.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г.

11. Ухвалою судді Верховного Суду від 20.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Суди встановили, що 05.06.2014 між ПАТ "Старокиївський банк" та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу №06/1188-2014, за умовами якого банк відкриває вкладнику вкладний рахунок № НОМЕР_1 "Оптимальний стандарт" у гривні, а вкладник вносить на цей рахунок грошові кошти у сумі 186 000,00 грн.

Крім того, 05.06.2014 між ПАТ "Старокиївський банк" та ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку №8523, за яким банк за заявою клієнта відкриває поточний рахунок клієнта № НОМЕР_2 у гривні, та здійснює за ним операції згідно з діючим законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - НБУ) та чинними Умовами здійснення операцій за рахунками фізичних осіб, нормативно-правовими актами Національного банку України та чинними Умовами операцій за рахунками фізичних осіб в ПАТ "Старокиївський банк".

Згідно з квитанцією від 05.06.2014 № 66496 позивачем на депозитний рахунок № НОМЕР_1 за договором від 05.06.2014 № 06/1188-2014 внесено готівкові кошти у розмірі 186 000,00 грн.

17.06.2014 правлінням НБУ було прийнято постанову №365 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" до категорії неплатоспроможних", відповідно до якої ПАТ "Старокиївський банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

17.06.2014 виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення №50 "Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Старокиївський Банк", яким вирішено, зокрема:

з 18.06.2014 розпочати процедуру виведення ПАТ "Старокиївський банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації;

запровадити тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 18.06.2014 по 18.09.2014 включно;

призначити уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Старокиївський банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації Департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О.

11.09.2014 правлінням НБУ було прийнято постанову №563 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк".

17.09.2014 виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення №92 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, яким вирішено, зокрема:

розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Старокиївський банк" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 18.09.2014;

призначити Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації Департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О. строком на 1 рік з 18.09.2014 по 18.09.2015.

Наказом Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" від 29.08.2014 № 61 вирішено зупинити перерахування/виплати за транзакціями і правочинами згідно з переліком, який додається до наказу, та визнати нікчемними всі транзакції та правочини (договори) згідно з переліком, який додається до наказу, в якому, зокрема, міститься інформація про зазначений вище договір, укладений між ПАТ "Старокиївський банк" та позивачем.

Крім того, 11.12.2014 на адресу позивача направлено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" повідомлення №1372/09-02 "Про визнання правочинів нікчемними", в якому зазначено, що правочини, у тому числі договір банківського вкладу від 05.06.2014 № 06/1188-2014, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахункам, відкритим на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI (4452-17) ) та статті 228 Цивільного кодексу України.

Вважаючи своє право на отримання відшкодування коштів за договором вкладу за рахунок Фонду порушеним, позивач звернулася з даним позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що укладення фізичною особою договору банківського вкладу з банком не є таким, що порушує публічний порядок. Обставини незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи є кримінально караними діяннями, і належним доказом такого факту є відповідне рішення суду, яким буде встановлено обставини, що свідчать про факт незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи.

Оскільки відсутні вказані обставини, доводи Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" щодо нікчемності укладеного правочину позивача з банком є необґрунтованими. При цьому, статус позивача як вкладника підтверджується договором банківського вкладу, касовим документом щодо розміщення депозиту.

14. Скасовуючи рішення першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутність рішень судів, якими встановлено обставини незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи, підробки документів, шахрайства, відсутність судових рішень щодо недійсних договорів та відсутність обставин, встановлених статтею 38 Закону №4452-VI дають підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк", оформленого наказом від 17.09.2014 № 92.

А оскільки позивач є вкладником у розумінні статі 2 Закону №4452-VI (4452-17) , то належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" надати до Фонду інформацію щодо позивача як вкладника.

Щодо вимог до Фонду, то суд апеляційної інстанції виходив з того, що на момент затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" позивача до переліку вкладників включено не було, а прийняття рішення щодо затвердження загального реєстру, а також внесення до нього змін належить до виключної компетенції Фонду, а тому прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог до Фонду, оскільки Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" не надано Фонду додаткової інформації про ОСОБА_1 як вкладника ПАТ "Старокиївський банк".

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" мотивована, зокрема тим, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано не враховано, що наказом від 29.08.2014 № 61 не визнано, а констатовано нікчемність правочинів позивача, встановлену пунктами 2, 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI. Не враховано укладення договорів у період віднесення банку до категорії проблемних всупереч наявних обмежень і доказів дроблення вкладів. Не встановлено факту внесення або невнесення готівкових коштів позивачем в касу банку в порядку, визначеному Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженою постановою Правління НБУ від 01.06.2011 № 174. Оскільки реальних коштів позивачем не вносилось, то укладення договору банківського рахунку та проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів на рахунок, відкритий на ім`я позивача, погіршувало становище банку.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

17. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом № 4452-VI (4452-17) .

18. Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

19. Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

20. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

21. За змістом статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

22. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

23. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

24. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

25. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

26. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

27. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI (4452-17) щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Судами встановлено, що зарахування грошових коштів на вкладні рахунки, відкриті у ПАТ "Старокиївський банк" здійснено до запровадження тимчасової адміністрації, тобто до 18.06.2014.

28. Частина друга статті 38 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на дату укладення договорів банківського вкладу) визначає, що протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв:

1) договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій;

2) договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов;

3) договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів;

4) договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку;

5) договори (правочини) з пов`язаною особою банку, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку;

6) господарські операції, де оплата значно перевищує реальну вартість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком.

29. Частиною третьої вказаної статті встановлено, що договори, зазначені в частині другій цієї статті, є нікчемними. Уповноважена особа Фонду зобов`язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі звернення до суду уповноваженої особи Фонду державне мито не сплачується.

30. У частині четвертій статті 38 Закону № 4452-VI передбачено, що Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

31. З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

32. При цьому колегія суддів зазначає, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України (435-15) та частина третя статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

33. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15.

34. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до наказу від 29.08.2014 № 62 було визнано нікчемними правочини та транзакції згідно з переліком, в тому числі і позивача.

У надісланому на адресу позивача листі відповідачем повідомлено, що правочин, операція з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог статті 38 Закону №4452-VI та статті 228 Цивільного кодексу України.

35. Разом з тим, ні вищевказаний наказ, ні повідомлення про нікчемність правочину, надіслане позивачу, всупереч приписам чинного законодавства, не містить посилань на конкретні підстави, визначені статтею 38 Закону №4452-VI, в редакції, чинній на час укладення договорів банківського вкладу, з якими відповідач пов`язує нікчемність правочину (договору) банківського вкладу позивача.

36. Таким чином, Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" не доведено обставин, які б могли бути підставою застосування частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

37. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наданої квитанції від 05.06.2014 № 66496 зарахування коштів на вкладний депозитний рахунок позивача відбулось шляхом внесення готівки на депозитний рахунок і це відповідає приписам пункту 10.12 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління НБУ від 12.11.2003 №492 (z1172-03) . Доказів іншого відповідачем не надано.

38. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Старокиївський банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Старокиївський банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI (4452-17) .

39. Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду для подання до Фонду додаткової інформації щодо позивача як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду.

40. Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10. 2018 у справі № 802/351/16-а.

41. Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону 4452-VI.

42. В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

43. Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

44. Такі неправомірні або оспорюванні дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до статті 78 КАС України є обов`язковими для адміністративних судів.

45. Разом з тим, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договорів банківського вкладу ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачем надано не було.

46. Суд касаційної інстанції зауважує, що у випадку встановлення відповідним судовим рішенням у межах кримінального провадження обставин, які свідчать про нікчемність укладеного особою з банком правочину, уповноважена особа не позбавлена права у відповідності до положень чинного законодавства подати до Фонду додаткову інформацію про зменшення кількості вкладників, а також застосувати наслідки нікчемності такого правочину.

47. Що стосується позовних вимог до Фонду про зобов`язання включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський банк", то Верховний Суд вважає, що така вимога є передчасною, оскільки відповідно до пункту 4 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 № 14 виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Затвердження такого реєстру та відшкодування коштів здійснюється на підставі відомостей, поданих Уповноваженою особою Фонду.

48. На момент затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" до переліку вкладників позивача включено не було, а прийняття рішення щодо затвердження загального реєстру, а також внесення до нього змін належить до виключної компетенції Фонду.

49. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.09.2019 по справі № 826/3780/15, від 31.10.2019 по справі № 814/4069/15.

50. Щодо позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л.О. про визнання нікчемними договору банківського вкладу № 06/1188-2014 від 05.06.2014, договору банківського рахунку № 8523 від 05.06.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Старокиївський банк" Суд зазначає таке.

51. Згідно з частинами першою, другою, десятою статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

52. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону №4452-VI виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

53. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України та частина третя статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Старокиївський банк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

54. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №819/353/16.

55. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб внаслідок його прийняття.

56. Із зазначеного можна зробити висновок, що права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи, а тому відсутні підстави для оскарження такого наказу у судовому порядку.

57. Відтак, у частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Пантіної Л.О. про визнання нікчемними договору банківського вкладу від 05.06.2014 № 06/1188-2014, договору банківського рахунку від 05.06.2014 № 8523, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Старокиївський банк", провадження у справі підлягає закриттю.

58. Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

59. За правилами абзацу першого частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

60. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 341, 345, 354, 356 КАС України, Верховний Суд -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни - задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 у справі №826/14112/15 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіної Любові Олександрівни про визнання нікчемними трансакцій та правочинів (договорів), яке оформлено наказом 29.08.2014 №61 в частині, що стосується укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк" договору банківського вкладу від 05.06.2014 №06/1188-2014, а провадження у справі в цій частині закрити.