ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2004 Справа N 05/4905
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Плахотнюк С.О.,
суддів: Панченко Н.П. , Плюшка І.А.,
розглянувши матеріали Приватного підприємця Шума Василя
касаційної скарги Петровича
на постанову від 22.12.2003 Київського апеляційного
господарського суду
та рішення від 26.12.2002 господарського суду
Черкаської області
у справі № 05/4905
за позовом Леміщинської сільської ради
до ПП Шума Василя Петровича
про розірвання договору оренди
за участю представників:
- позивача – не з’явився (належним чином повідомлений),
- відповідача – Шума В.П. , Диби І.Я.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 26.12.2002 господарського суду Черкаської області
(суддя Швидкий В.А.) у справі № 05/4905 позов задоволено;
розірвано договір оренди від 13.02.2002, укладений між
Леміщинською сільською радою та ПП Шум Василем Петровичем щодо
ставка, який знаходиться в межах села Леміщиха Жашківського
району, площею 8,2 га; з ПП Шума Василя Петровича стягнуто на
користь Леміщинської сільської ради 85,00 грн. витрат по сплаті
державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу. Рішення від 26.12.2002
господарського суду Черкаської області мотивоване тим, що
відповідно до ст. 51 Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
,
Леміщинська сільська рада перевищила свої повноваження щодо
вирішення питань про передачу в оренду водних об’єктів місцевого
значення.
Постановою від 22.12.2003 Київського апеляційного господарського
суду (склад суду: Зеленін В.О. – головуючий, Коршун Н.М., Корсак
В.А.) у справі № 05/4905 залишили в силі рішення від 26.12.2002
господарського суду Черкаської області у цій справі.
Не погоджуючись з рішенням від 26.12.2002 господарського суду
Черкаської області та постановою від 22.12.2003 Київського
апеляційного господарського суду у справі № 05/4905, ПП Шум
Василь Петрович звернувся до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначені рішення
та постанову, постановити нове рішення, яким в позові відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що господарськими судами першої
та апеляційної інстанції порушені та невірно застосовані норми
матеріального (ст.ст. 4, 51 Водного кодексу України
( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
, ст.ст. 59, 124 Земельного кодексу України
( 561-12 ) (561-12)
, ст.ст. 3, 4 Закону України “Про оренду землі”
( 161-14 ) (161-14)
, ст.ст. 8, 12 Закону України “Про місцеве
самоврядування в Україні” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
) та процесуального
(ст.ст. 20, 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) права.
Заслухавши доповідача, ПП Шума Василя Петровича та його
представника, перевіривши правильність застосування
господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено, що 31.01.2002 на сесії Лемішінської сільської ради
прийнято рішення № 19-7, яким дано дозвіл сільській раді про
надання в оренду ПП Шум В.П. ставу “Панський”, який знаходиться
в межах села Лемішіха площею 8,2 га строком на 10 років. На
підставі даного рішення був укладений договір. 15.02.2002
прокурор Жашківського району вніс протест на рішення в частині
дачі дозволу на надання в оренду ставу відповідачу по тим
пўдставам, що дане питання не було предметом обговорення на
сесії. Рішенням сесії цієї ж ради від 22.05.2002 № 2-1 скасовано
рішення від 31.01.2002 № 19-7 в частині надання дозволу на
укладення договору.
Відповідно до ст. 4 Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
до
земель водного фонду належать землі, зайняті водоймами. Згідно
ст. 3 Земельного кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
, земельні
відносини, що виникають при використанні вод регулюються
Земельним кодексом України, нормативно-правовими актами про
води, якщо вони не суперечать Земельному кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
.
Ст. 59 Земельного кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
передбачає
передачу громадянам та юридичним особам органами місцевого
самоврядування із земель водного фонду на умовах оренди водойм
для рибогосподарських потреб тощо. Звертаємо увагу на
розбіжність вимог норм п. 4 ст. 59 Земельного кодексу України
( 561-12 ) (561-12)
( 561-12 ) (561-12)
і ст. 51 Водного кодексу України
( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
в частині визначення орендодавця. Відповідно до
п. 3 Прикінцевих положень Земельного кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання
чинності цим кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому
кодексу. Так як Земельний кодекс України набрав чинності з
01.01.2002, то при прийнятті рішення у справі № 05/4905
господарський суд Черкаської області та Київський апеляційний
господарський суд повинні були прийняти за основу вимоги саме
Земельного кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
щодо передачі в оренду
земель водного фонду.
Ст. ст. 93, 124 Земельного кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
та
розділом 2 Закону України “Про оренду землі” ( 161-14 ) (161-14)
передбачені право оренди земельної ділянки та порядок передачі
земельних ділянок в оренду. Господарським судами першої та
апеляційної інстанції не встановлено порушення відповідних норм
законодавства України.
На підставі викладеного, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що господарськими судами першої та апеляційної
інстанції, при вирішенні даного спору, невірно застосовані норми
матеріального права. Тому рішення від 26.12.2002 господарського
суду Черкаської області та постанова від 22.12.2003 Київського
апеляційного господарського суду у справі № 05/4905 підлягають
скасуванню, як такі, що не ґрунтуються та не відповідають
законодавству України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, стороні, на
користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує
мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу за рахунок другої сторони.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ПП Шума Василя Петровича на постанову від
22.12.2003 Київського апеляційного господарського суду та
рўшення від 26.12.2002 господарського суду Черкаської області у
справі № 05/4905 задовольнити.
Постанову від 22.12.2003 Київського апеляційного господарського
суду та рішення від 26.12.2002 господарського суду Черкаської
області у справі № 05/4905 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з Леміщинської сільської ради на користь ПП Шума Василя
Петровича 170,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу. Виконання постанови доручити господарському суду
Черкаської області.