802/1349/17-а Про визнання протиправними дії посадових осіб обласного ВК та Міноборони щодо несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, стягнення з Міноборони України на користь особи борг за відповіний період - 02.09.2020 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного військового комісаріату (далі - Вінницький ОВК), Міністерства оборони України (далі - Міноборони) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2017, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Альчука М.П., суддів Дончика В.В., Мультян М.Б. та

постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Курка О.П., суддів Драчук Т.О., Совгири Д.І.,-

І. РУХ СПРАВИ

1. 05.08.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

визнати протиправними дії посадових осіб Вінницького ОВК та Міноборони щодо несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (975-2013-п) (далі - Порядок № 975);

стягнути з Міноборони України на його користь борг за період з 01.09.2016 по 16.08.2017 в розмірі 98 655, 72 грн, в тому числі: інфляційні втрати за весь час прострочення виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 35 384,05 грн, три проценти річних від простроченої суми в розмірі 6239, 00 грн, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ) в розмірі 57 032, 67 грн та 20 000, 00 грн моральної шкоди.

Позов ОСОБА_1 обґрунтував протиправністю дій відповідачів щодо несвоєчасної виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленою ІІІ групою інвалідності, що пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. Відтак, ОСОБА_1 пославшись, зокрема на статтю 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), вказав на те, що має право на сплату йому індексу інфляції та трьох процентів річних, оскільки виплата вказаної вище допомоги здійснена з порушенням встановлених строків, що призвело до знецінення належних йому коштів.

2. Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 06.09.2017, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018, відмовив в задоволенні позовних вимог.

3. 17.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

4. Верховний Суд ухвалою від 28.03.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

5. 23.04.2018 від Вінницького ОВК до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані ОСОБА_1 судові рішення - без змін.

6. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22.04.2020 №634/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".

7. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г., Желєзний І.В.

8. Ухвалою судді Верховного Суду від 23.04.2020 прийнято зазначену справу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. У справі, яка розглядається суди встановили, що згідно із довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) від 17.06.2016 № 564845 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності, що пов`язано з виконанням обов`язків військової служби.

21.06.2016 позивач звернувся із заявою до Вінницького ОВК, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності, а також подав документи для прийняття рішення щодо направлення їх на комісію Міноборони для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням ІІІ групи інвалідності, що пов`язана з військовою службою.

Вінницький ОВК листом від 22.06.2016 № 12/2469 вказані документи, а також висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 було передано до Департаменту фінансів Міноборони.

Згідно із протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 12.08.2016 № 64, розглянувши подані документи, зазначена вище комісія дійшла висновку про можливість призначення одноразової грошової допомоги, зокрема полковнику у запасі ОСОБА_1 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 217 500, 00 грн.

Відповідно до наказу військового комісара Вінницького ОВК від 15.08.2017 № 396 та платіжного доручення від 16.08.2017 № 2256 ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 217 500, 00 грн.

Позивач, вважаючи, що через значне затримання виплати одноразової грошової допомоги відбулось значне знецінення вказаних коштів, просить стягнути з Міноборони матеріальну шкоду в розмірі 98 655,72 грн з урахуванням інфляційних втрат за час прострочення, три проценти річних та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, посилаючись на норми цивільного законодавства, та 20 000, 00 грн моральної шкоди.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачі виконали перед позивачем покладену на них державою функцію щодо соціального захисту військовослужбовців шляхом виплати йому гарантованої законодавством одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності. А оскільки одноразова грошова допомога у зв`язку із встановленням інвалідності належить до соціальних виплат, а також пов`язана з проходженням військової служби, що не заперечується позивачем, підстави для застосування положень статті 625 ЦК України відсутні.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

11. Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статті 625 ЦК України та не встановлено черговість розподілу коштів на виплату одноразової грошової допомоги, у зв`язку із чим дійшли помилкових висновків про те, що відповідачі виконали перед ним покладену на них державою функцію щодо соціального захисту військовослужбовців шляхом виплати йому гарантованої законодавством одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності.

12. У відзиві на касаційну скаргу позивача Вінницький ОВК вказує на те, що ним повністю виконано свій обов`язок покладений на нього положеннями Порядку № 975, тому вимоги позивача є безпідставними.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі" (460-20) ; далі - Закон № 460-IX (460-20) )], колегія суддів виходить із такого.

14. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Відповідно до статті 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII (2011-12) ) соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

16. Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України (254к/96-ВР) і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 1- 1 Закону № 2011-XII).

17. Частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

18. Згідно із пунктом 4 частини другої статті 16 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

19. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (частина шоста статті 16-3 Закону № 2011-XII).

20. Згідно із частиною дев`ятою статті 16-3 Закону № 2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

21. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) визначає Порядок № 975.

22. Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

23. У справі, яка розглядається суди встановили, що згідно із довідкою до акта огляду МСЕК від 17.06.2016 № 564845 позивачу встановлено безстроково ІІІ групу інвалідності у зв`язку травмою, пов`язаною із виконанням обов`язків військової служби.

24. Відтак, з 17.06.2016 позивач отримав право на виплату одноразової грошової допомоги.

25. При цьому, за правилами пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку № 975, подані заявником

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

26. У свою чергу, відповідно до пункту 14 Порядку № 975 одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

27. Разом з цим, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку черговості відповідно до дати подання документів (пункту 20 Порядку № 975).

28. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення одноразової грошової допомоги. При цьому, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку черговості.

29. Таким чином, законодавець не пов`язує строк прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги зі строком її виплати.

30. З урахуванням того, що у справі, яка розглядається Мініоборони та Вінницький ОВК виконали перед позивачем покладену на них державою функцію щодо соціального захисту військовослужбовців шляхом виплати йому гарантованої законодавством одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, то колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій посадових осіб відповідачів щодо несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 975.

31. Що стосується вимоги позивача про стягнення з Міноборони матеріальної шкоди в розмірі 98 655,72 грн з урахуванням інфляційних втрат за час прострочення, 3% річних та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, колегія суддів виходить із такого.

32. Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

33. Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

34. У частині другій статті 625 ЦК України зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

35. За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України (435-15) грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

36. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

37. Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України (435-15) . Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України (435-15) поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України (435-15) ), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України (435-15) ).

38. Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

39. Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних правовідносин, але й з інших підстав, зокрема, з факту виплати одноразової грошової допомоги.

40. У справ, яка розглядається суди не встановили факту прострочення виплати одноразової грошової допомоги. Відтак, відсутні підстави для стягнення з Міноборони на користь позивача боргу в розмірі 98 655, 72 грн, в тому числі: інфляційних втрат, трьох процентів річних, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

41. Ухвалюючи рішення в частині наведених позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відмову в їх задоволенні. Разом з цим, мотиви, з яких виходили суди не гуртуються на правильному розміні закону.

42. З урахуванням наведеного, постанови судів першої іта апеляційної інстанції слід змінити в частині мотивів застосування положень статті 625 ЦК України, виключивши висновки, зокрема, про те, що вказана норма не застосовуються до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством.

43. Водночас, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Міноборони моральної шкоди, оскільки на її підтвердження позивачем не надано жодного доказу про заподіяння моральної шкоди, яке було б пов`язане з протиправними діями відповідачів.

44. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

45. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані постанови судів першої та апеляційної інстанцій необхідно змінити в частині мотивів застосування положень статті 625 ЦК України, зокрема, шляхом виключення із їх мотивувальних частин посилань на те, що вказана норма не застосовуються до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством.

В іншій частині постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Змінити мотивувальні частини постанов Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2017 та Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 в частині мотивів застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України, зокрема, шляхом виключення із їх мотивувальних частин посилань на те, що вказана норма не застосовуються до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством.

В іншій частині постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 у справі №802/1349/17-а - залишити без змін.