ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
13.04.2004                                        Справа N 6/353
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого-судді             Плахотнюк С.О.,
суддів:                       Панченко Н.П.,
                              Плюшка І.А.,
 
розглянувши касаційну скаргу  Фермерського господарства “Ауріка”
 
на постанову                  від 30.07.2003 Одеського
                              апеляційного господарського суду
 
у справі                      № 6/353
 
за позовом                    ПП “ВТФ “Лагуна”
 
до                            Фермерського господарства “Ауріка”
 
Про   стягнення 4567,58 грн.,
 
за участю представників:
 
позивача – не з’явився (належним чином повідомлений),
відповідача – не з’явився (належним чином повідомлений),
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням   господарського  суду  Миколаївської  області   (суддя
Ткаченко  О.В.)  від  25.09.2002 по справі  №  6/353  задоволено
позовні  вимоги  приватного  підприємства  “ВТФ  “Лагуна”  та  з
фермерського господарства “Ауріка” стягнуто на користь  ПП  “ВТФ
“Лагуна”  3413,78 грн. збитків, 255,56 грн. пені та 135,76  грн.
судові витрати. Виконання рішення відстрочено до 25.11.2002.
 
29.04.2003   позивач  звернувся  з  заявою  про  зміну   способу
виконання   рішення,  а  саме:  звернути  стягнення   на   майно
відповідача на суму заборгованості по рішенню суду у  зв’язку  з
відсутністю у боржника грошових коштів.
 
Ухвалою   господарського  суду  Миколаївської   області   (суддя
Ткаченко  О.В.)  від  05.06.2003 у  справі  №  6/353  відмовлено
приватному  підприємству “ВТФ “Лагуна” в задоволенні  заяви  про
зміну  способу  виконання  рішення з  огляду  на  пропуск  трьох
місяців з дня прийняття рішення судом для пред’явлення наказу до
виконання   з   посиланням  на  ст.ст.  118,  121  ГПК   України
( 1798-12  ) (1798-12)
        , а клопотання про відновлення строку позивачем  не
заявлено.
 
Постановою  від 30.07.2003 Одеського апеляційного господарського
суду  (судді: Тофан В.М., Журавльов О.О., Коваль О.М.) у  справі
№  6/353  зазначена  ухвала суду скасована, заява  позивача  про
зміну  способу та порядку виконання рішення господарського  суду
Миколаївської   області  від  25.09.2002  задоволена.   Звернуто
стягнення  на  майно фермерського господарства “Ауріка”  в  сумі
боргу 3805,10 грн. на користь ПП “ВТФ “Лагуна”.
 
Фермерське   господарство   “Ауріка”   звернулося   до    Вищого
господарського суду з касаційною скаргою на постанову  Одеського
апеляційного господарського суду від 30.07.2003, в якій  ставить
питання про скасування зазначеної постанови і залишення без змін
ухвали господарського суду Миколаївської області від 05.06.2003.
Касаційна  скарга  обґрунтована тим, що  апеляційною  інстанцією
порушені  норми процесуального права, а саме, ст.ст.  4-2,  4-3,
4-6,  47, 20, 22, 33, 53, 65, 77, 82, 93, 97, 98, 99, 101,  102,
105,  111-10,  116,  118,  119, 121 ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        .
Зокрема,  постанова прийнята не тим складом суддів, які  входили
до  складу колегії, що розглядала справу у засіданні, пропущений
термін   пред’явлення  наказу  до  виконання,  строк  судом   не
поновлено.
 
Заслухавши  доповідача,  перевіривши  правильність  застосування
господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального  та
процесуального  права колегія суддів Вищого господарського  суду
України   дійшла  висновку,  що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Апеляційним господарським судом встановлено, що після  відкриття
виконавчого   провадження  для  примусового  виконання   рішення
господарського  суду  Миколаївської області  від  25.09.2002  по
справі   №   6/353   державним  виконавцем  складено   акт   про
неможливість стягнення з відповідача – Фермерського господарства
“Ауріка”  на  користь  позивача – ПП  “ВТФ  “Лагуна”  коштів  по
зазначеному  рішенню  суду  у  зв’язку  з  блокуванням  в  банку
“Україна” рахунків клієнтів, до яких відноситься і відповідач по
справі,  та, відповідно до ст. 40 Закону України “Про  виконавче
провадження”  ( 606-14  ) (606-14)
          винесена  постанова  про  повернення
виконавчого документу без виконання.
 
29.04.2003 позивач звернувся до господарського суду з заявою про
зміну способу виконання цього рішення шляхом звернення стягнення
на майно відповідача на суму заборгованості по рішенню суду.
 
Статтею  121  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          передбачено,  що  при
наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять
його  неможливим,  за заявою сторони, державного  виконавця,  за
поданням  прокурора чи його заступника або за своєю  ініціативою
господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає  це
питання  у  судовому засіданні і у виняткових випадках,  залежно
від  обставин  справи, може змінити спосіб та порядок  виконання
судового рішення.
 
Вищий   господарський  суд  України  у  складі  колегії   суддів
погоджується   з   позицією  господарського   суду   апеляційної
інстанції  стосовно відсутності обмежень певним  строком  такого
права  суду  та  вважає правомірною постанову про зміну  способу
виконання рішення господарського суду Миколаївської області  від
25.09.2002,   звернувши  стягнення  на   майно   відповідача   –
Фермерського господарства “Ауріка”.
 
Посилання скаржника на порушення апеляційним господарським судом
ст.  111-10  ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         щодо зміни складу  колегії
суддів  Вищий  господарський суд України  вважає  безпідставним,
оскільки  Справа  N  6/353  розглядалась  у  судовому  засіданні
30.07.2003 колегією суддів Одеського апеляційного господарського
суду  у складі Тофана В.М. (головуючий), Журавльова О.О., Коваля
Ю.М.  відповідно  до  розпорядження голови суду  від  10.07.2003
№ 20, яке міститься в матеріалах справи (а.с.63).
 
Посилання  скаржника на те, що судом, всупереч вимогам  ст.  102
ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , було розглянуто апеляційну  скаргу  за
строк,  менший  одного місяця, не може бути  прийнято  до  уваги
Вищим   господарським   судом   України,   оскільки   тлумачення
скаржником ст. 102 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не ґрунтується на  її
змісті.
 
Враховуючи   викладене   та  керуючись  ст.ст.   111-5,   111-7,
ст.   ст.  111-9  -  111-12  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу Фермерського господарства “Ауріка” на постанову
від  30.07.2003  Одеського апеляційного  господарського  суду  у
справі № 6/353 залишити без задоволення.
 
Постанову  від  30.07.2003 Одеського апеляційного господарського
суду у справі № 6/353 залишити без змін.