ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2004 Справа N 6/126н
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
розглянув Державної податкової інспекції у
касаційну скаргу Артемівському районі м. Луганська
на постанову від 14.01.2004
Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 6/126н господарського суду Луганської
області
за позовом приватного підприємства "Е" м. Луганськ
до Державної податкової інспекції у
Артемівському районі м. Луганська
про визнання недійсним податкового повідомлення- рішення
за участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від відповідача не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
В червні 2003 року приватне підприємство "Е" пред'явило в суді
позов до Державної податкової інспекції у Артемівському районі м.
Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
№ 212301/0 від 30.01.2003 яким було визначено податкове
зобов'язання по податку на прибуток в сумі 344970,00 грн., в тому
числі основний платіж 229980,0 грн. та штрафні санкції в сумі
114990,0 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що підприємство не мало
прибутку від операцій з цінними паперами, деривативами та
корпоративними правами, більш того воно понесло збитки в сумі
39259,00 грн., а тому у податкової інспекції були відсутні
підстави приймати спірне податкове повідомлення-рішення.
Рішенням господарського суду Луганської області від 05.08.2003 р.
позов задоволено.
Податкове повідомлення-рішення № 212301/0 від 30.01.2003 Державної
податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська визнано
недійсним.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду рішення
залишено без змін.
Задовольняючи позов та залишаючи рішення без змін, судові
інстанції виходили з того, що у позивача був відсутній об'єкт
оподаткування - прибуток від операцій з цінними паперами та
корпоративними правами. При цьому господарський суд, з яким
погодився і апеляційний господарський суд, виходили з того, що
рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 14.03.2003
визнано право власності за громадянином Б-ком В.Е. на корпоративні
права з 15.09.2002 - з дати укладання договору купівлі-продажу між
Б-ком В.Е. та К-вим А.В., що діяв за дорученням позивача від
14.08.2002. Ця господарська операція принесла позивачу збитки.
В касаційні скарзі Державна податкова інспекція у Артемівському
районі м. Луганська просить постанову апеляційного господарського
суду та рішення господарського суду скасувати та постановити нове
рішення, посилаючись на порушення п. п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх
юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з
наступного.
Судовими інстанціями встановлено, що 30.01.2003 ДПІ у
Артемівському районі м. Луганська складено акт "Про результати
додаткової документальної перевірки дотримання вимог податкового
законодавства приватного підприємства "Е" в якому зазначено, що
позивачем здійснювались операції з цінними паперами, доход від
яких склав 748,6 тис. грн., а саме підприємством у квітні 2001
року придбані акції ВАТ "Е" в кількості 3370363 шт. фактичною
вартістю 0,025 грн. на суму 84259,07 грн. Розрахунок з продавцем
(ПП "Ф") проведено безготівковим розрахунком. Сплачено за послуги
по веденню реєстраційних паперів 9689,79 грн. 12.04.2002
замовником ПП "Е" прийнято рішення про вступ до складу засновників
ТОВ ТПД "Е" та для формування статутного фонду передати у
власність акції ВАТ "Е" в кількості 3370363 шт. номінальною
вартістю 0,25 грн. на суму 842590,75 грн.
На виконання установчого договору ПП "Е" у липні 2002 року
передано у власність ТОВ ТПД "Е" акції ВАТ "Е" в кількості 3370363
шт. номінальною вартістю 842590,75 грн.
ПП "Е" передало право власності на акції ВАТ "Луганський Е"
підприємству ТОВ ТПД "Е" в якості внеску до статутного фонду на
суму 842591,75 грн., що складає 25,13% статутного фонду
товариства. В якості компенсації за передані акції ПП "Е" отримало
корпоративні права.
08.08.2002 укладено договір купівлі-продажу акцій емітента ВАТ "Е"
між ПП "Е" та ТОВ ТПД "Е". Згідно акту прийому-передачі від
08.08.2002 ТОВ ТПД "Е" передало у власність ПП "Е" акції ВАТ "Е" в
кількості 3370363 шт. на суму 842590,75 грн.
20.08.2002 між ПП "Е" та ВАТ "Е" укладено договір відповідно до
якого ПП "ЕП" обмінює акції ВАТ "Е" на корпоративні права в
статутному фонді ТОВ ТПД "Е". В наслідок цієї операції частка ПП
"Е" складає 49,78 % статутного фонду ТОВ та ТПД "Е".
Внаслідок операцій з цінними паперами та коопоративними правами
позивачем отримано доход в сумі 748641,89 грн., з якого не
сплачено податок на прибуток.
На підставі цього акту відповідачем прийнято оспорюване податкове
повідомлення-рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік
та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
бухгалтерський облік
є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що
використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних обліку.
Задовольняючи позов, господарський суд не з'ясував і не дав оцінку
вищенаведеним обставинам та їх відображення позивачем у
бухгалтерському і податковому обліку.
Не можна погодитись з висновком господарського суду про те, що
наявність у позивача збитків від операцій з цінними паперами
підтверджується рішенням Артемівського районного суду м. Луганська
від 14.03.2003, яке є обов'язковим для господарського суду,
посилаючись при цьому на ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Висновки, зроблені судом загальної юрисдикції, на які послалися
судові інстанції, є юридичною оцінкою, а не фактами.
Існування згаданого рішення не спростовує наявність порушень норм
матеріального права, допущених при розгляді справи.
Крім того, висновки суду загальної юрисдикції не відповідають
вимогам Закону України "Про господарські товариства".
Враховуючи, що судовими інстанціями допущено порушення ст. 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
повноти, об'єктивності і всебічності встановлення обставин справи,
що призвело до порушення п. п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
постановлені судові рішення підлягають скасуванню, а справа
направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і
вирішити спір у відповідності з вимогами закону і обставинами
справи.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Артемівському
районі м. Луганська задовольнити частково.
Постанову від 14.01.2004 Донецького апеляційного господарського
суду та рішення від 05.08.2003 господарського суду Донецької
області у справі № 6/126н скасувати, справу направити на новий
розгляд до суду першої інстанції.