ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2004 Справа N 2-23/8236-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.,
суддів: Рибака В.В.,
Уліцького А.М.,
за участю представників
сторін
від позивача не з’явився
від відповідача не з’явився
розглянувши матеріали Управління Пенсійного фонду України
касаційної скарги в Залізничному районі
м. Сімферополя
на постанову від 04.11.03 Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі № 2-23/8236-2003
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Управління Пенсійного фонду України
в Залізничному районі
м. Сімферополя
до ТОВ “СП-159”
про стягнення 10 783,12 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
14.07.2003 в позові відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що відповідно до п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2
Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
органами, уповноваженими здійснювати заходи з
погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а
також державні виконавці в межах їх компетенції, а Управління
Пенсійного фонду України в даному випадку є контролюючими
органами.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 04.11.03 зазначене рішення залишено без змін з тих же
підстав.
У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України
в Залізничному районі Автономної Республіки Крим просить
скасувати вищезазначені рішення та постанову, оскільки, на думку
скаржника суди порушили рішення Конституційного суду України від
09.07.02 № 15-рп/202, відповідно до якого право юридичної особи
на звернення до суду не може бути обмежено Законом чи іншим
нормативно-правовим актом. Крім того, Пенсійний фонд, як
контролюючий орган здійснює контроль за своєчасністю надходжень
пенсійного збору до фонду, що надає, на думку скаржника,
установам Пенсійного фонду України право звернення до суду з
метою стягнення податкового боргу за рішенням суду.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку судовими
інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення,
правильність застосування ними норм процесуального і
матеріального права, прийшла до висновку про відсутність
правових підстав для задоволення касаційної скарги виходячи з
наступного.
ТОВ “СП-159” зареєстроване в управлінні ПФУ як платник збору на
обов’язкове державне пенсійне страхування, однак у визначений
Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне
страхування” ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
від 26.06.97 № 400/97–ВР строк
відповідачем цей збір не сплачено. Заборгованість відповідача по
збору склала 10 783,12 грн.
Виходячи зі змісту п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
своєчасно не внесені
суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є
недоїмкою. Оскільки цей збір врахований у ст. 14 Закону України
“Про систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
, його погашення
відбувається у порядку визначеному Законом України від
21.12.2000 № 2181-ІІІ.
Відповідно до п. 2.1.2 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цўльовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
установи Пенсійного фонду України
є контролюючим органом стосовно внесків до Пенсійного фонду
України.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний
фонд України ( 121/2001 ) (121/2001)
затвердженого Указом Президента
України від 01.03.01 № 121/2001.
Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами,
установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове
державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх
надходження до Пенсійного фонду України затвердженою Постановою
правління Пенсійного фонду України та зареєстрованої в
Міністерстві юстиції України 29.11.01 за № 998/6189 передбачено,
що у випадках перерахованих у п. 6 цієї інструкції платнику
збору на обов’язкове державне пенсійне страхування надсилається
повідомлення встановленої форми.
Після проходження процедури узгодження зазначеної в повідомленні
суми, її погашення у відповідності до ст. ст. 6, 7 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.00 № 2181-ІІІ на підставі податкової вимоги.
Податкові вимоги пред’являються на підставі узгодженої
відповідним управлінням Пенсійного фонду України, як
контролюючим органом, суми податкового зобов’язання. Це
податкове зобов’язання зазначається в податковому поданні, що
надсилається контролюючим органом до відповідної податкової
інспекції для здійснення заходів з погашення податкового боргу.
Органами уповноваженими здійснювати заходи з погашення
податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні
виконавці у межах їх компетенції (п.п. 2.3.1 ст. 2 зазначеного
Закону).
Як вбачається з матеріалів справи, Управління Пенсійного фонду
України не зверталось в установленому порядку до податкового
органу.
Вищевикладене підтверджує правомірність висновку судових
інстанцій відносно того, що установи Пенсійного фонду України не
уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу і,
в зв’язку з цим, не можуть бути позивачами у справах по
стягненню такого боргу; спростовує доводи касаційної скарги.
З урахуванням зазначеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
04.11.03 у справі № 2-23/8236-2003 залишити без зміни, а
касаційну скаргу - без задоволення.