ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2004 Справа N 13/504
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Відкритого акціонерного товариства
судовому засіданні "Готельний комплекс "Р"
касаційну скаргу
на ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 15 березня
2004 р.
у справі № 13/504
господарського суду м. Києва
за позовом прокурора Печерського району м.
Києва в інтересах держави в особі
Київського міського відділення
фонду України соціального захисту
інвалідів
до Відкритого акціонерного товариства
"Готельний комплекс "Р"
про стягнення 138 040, 00 грн.
за участю представників від:
позивача
відповідача
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням господарського м. Києва від 09.02.2004 р. у справі
№ 13/504 позов задоволено: стягнуто з ВАТ "Готельний комплекс "Р"
138 040, 00 грн. на користь Київського міського відділення фонду
України соціального захисту інвалідів.
Відкрите акціонерне товариство "Готельній комплекс "Р" звернулося
до апеляційної інстанції для оскарження рішення місцевого
господарського суду. Втім, ухвалою від 15.03.2004 р. подану
апеляційну скаргу повернуто судом без розгляду на підставі ст. 86,
п. 2 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського
суду від 15.03.2004 р., ВАТ "Готельний комплекс "Р" звернулося з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського
суду України від 15.03.2004 р. у справі № 13/504 та передати
справу на розгляд до Київського апеляційного господарського суду,
з мотивів винесення оскаржуваної ухвали з порушенням норм
процесуального права, а саме: ч. 2 ст. 29 та п. 2 ст. 97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши представників сторін, проаналізувавши правильність
застосування судом норм процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
При винесенні оскаржуваної ухвали апеляційний господарський суд
виходив з мотивів того, що скаржником не подано належних доказів
направлення копії апеляційної скарги позивачу. Долучений до
апеляційної скарги касовий чек не може вважатись належним доказом
відправлення копії апеляційної скарги іншій стороні у справі,
оскільки із зазначених у ньому відомостях не вбачається, що
відправлено саме копії апеляційної скарги.
Посилаючись, на п. 36 Правил надання послуг поштового зв'язку
( 1155-2002-п ) (1155-2002-п)
, затверджених постановою Кабінету Міністрів
України від 17.08.2002 № 1155, суд апеляційної інстанції зазначив,
що касовий чек, розрахункова квитанція тощо видається
відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, і підтверджує лише факт
надання послуги відділенням зв'язку.
Разом з цим, суд визначив, що належним доказом направлення саме
копії апеляційної скарги іншій стороні у справі з дотриманням
вимог ч. 2 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (
1798-12 ) є бланк опису вкладення, який згідно ч. 2 п. 78 Правил
надання послуг поштового зв'язку ( 1155-2002-п ) (1155-2002-п)
заповнюється
відправником у двох примірниках. Відповідність опису перевіряється
працівником об'єкта поштового зв'язку, який на обох примірниках
ставить підпис та відбиток календарного штемпелю.
За таких обставин, судова колегія апеляційного господарського суду
дійшла висновку, що долучений скаржником касовий чек не може
вважатись належним доказом, оскільки із нього не вбачається, що
направлено саме копію апеляційної скарги позивачу у справі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не може
погодитись з висновками господарського суду апеляційної інстанції,
виходячи з наступного.
В оскарженій ухвалі Київський апеляційний господарський суд
послався на неналежність доказів надіслання копії апеляційної
скарги іншій стороні у справі, зазначивши, що належним доказом
направлення копії скарги є бланк опису вкладення, завірений
відповідним відділенням зв'язку.
Такий висновок суперечить фактичним обставинам справи та нормам
процесуального права. Скаржник подав докази надіслання копії
апеляційної скарги касовий чек, про що зазначено в оскаржуваній
ухвалі.
За таких обставин, посилання Київського апеляційного
господарського суду на неналежність поданого відповідачем доказу
надіслання копії апеляційної скарги іншій стороні у справі є
необґрунтованим та суперечить положенням процесуального
законодавства.
Колегія судів відмічає, що у випадку сумніву у вірогідності доказу
надсилання, чи дійшовши висновку про недостатність такого доказу,
апеляційний суд міг і повинен був витребувати додаткові докази,
але не мав законних підстав для повернення апеляційної скарги.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну
частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і
свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній
судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні
гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і
забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою
правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується
також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод
( 995_004 ) (995_004)
.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Готельний
комплекс "Р" від 31.03.2004 № 50 задовольнити.
2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
15.03.2004 скасувати, а справу № 13/504 передати до Київського
апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги
Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Р" по
суті.