ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2004 Справа N 2-21/5593-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну ТОВ “К”
скаргу і додані до неї
матеріали
на постанову від 03-09.07.2003
Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 2-21/5593-2003
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом ТОВ “К”
до ВАТ “У” в особі Кримської дирекції
про спонукання до проведення розрахунків
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю “К” у березні 2003 року
звернулося в господарський суд Автономної Республіки Крим з
позовом до відкритого акціонерного товариства “У” в особі
Кримської дирекції про спонукання до проведення розрахунків
згідно з наказом Міністерства зв’язку України від 30.10.96 № 234
та встановлення факту здійснення вихідного з’єднання АТС-261,
268, що належить ТОВ “К” за схемою при одному центрі комутації з
01.07.98 по 26.02.03.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
03.04.2003 у справі № 2-21/5593-2003 позов задоволено частково.
Зобов’язано ВАТ “У” в особі Кримської дирекції здійснити
перерахунок платежів, здійснених ТОВ “К” за договором від
03.06.1998 № 31 відповідно до вимог чинного законодавства,
укладеного сторонами договору та Порядку взаєморозрахунків між
операторами міжміського, міжнародного і міського телефонного
зв’язку різних форм власності, затвердженого наказом
Міністерства зв’язку України № 234 від 30.10.96, зареєстрованого
Міністерством юстиції України 21.11.96 за № 637/1698, виходячи з
того, що з 01.07.98 вихідне з’єднання АТС-261, 268 було
здійснено за схемою при одному центрі комутації (п. 1). В
частині вимог позивача про встановлення факту здійснення
вихідного з’єднання АТС-261, 268, що належить ТОВ “К” за схемою
при одному центрі комутації з 01.07.98 по 26.02.2003 провадження
у справі припинено у зв’язку з відсутністю предмета спору
(п. 3).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 03-09.07.2003 року рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 03.04.03 у справі № 2-21/5593-03 в частині,
якою зобов’язано відповідача здійснити перерахунок платежів і в
частині розподілу витрат по справі (пункти 1 та 2) скасовано та
провадження у справі припинено. В іншій частині це ж рішення
залишено без змін. Постанова мотивована тим, що оскільки порядок
розрахунків між сторонами врегульований договором та
нормативними актами Держкомзв’язку України, позов майнового
характеру, який витікає з договору № 31 від 01.06.98, укладеного
між сторонами у справі, позивачем не заявлений, в компетенцію
суду не входить надання дозволу на застосування тієї або іншої
схеми підключення вхідних і вихідних з’єднань, а тому
провадження у справі слід припинити.
У своїй касаційній скарзі “К” просить постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
03-09.07.2003 у справі № 2-21/5593-2003 скасувати та залишити в
силі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
03.04.2003 або передати справу на новий розгляд до суду першої
інстанції. Скаржник посилається на те, що судом апеляційної
інстанції не було застосовано ст. 124 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, що є нормою прямої дії (ст. 8 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
), а також п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, тобто норму процесуального права, що підлягає
застосуванню, і вважає, що натомість цим судом було
необгрунтовано застосовано п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Скаржник посилається на те, що предметом позову не
була дача будь-яких дозволів на застосування схем з’єднань, і що
дійсним предметом позову було спонукання відповідача до
проведення розрахунків відповідно до наказу Міністерства зв’язку
України від 30.10.96 № 234. Скаржник зауважує, що фактично
предметом позову є забезпечення належного виконання
господарського договору, зокрема, забезпечення здійснення
розрахунків за договором № 31 від 01.06.96 відповідно до норм
законодавства України та договору, пункт 3.3 якого прямо
посилається на необхідність здійснення розрахунків відповідно до
наказу Міністерства зв’язку України від 30.10.96 № 234. Скаржник
просить врахувати, що на момент укладення договору між сторонами
у справі існувала схема підключення вхідних та вихідних
телефонних з’єднань з двома вхідними та двома вихідними центрами
комутації. Відповідно до цієї схеми на основі методики,
встановленої наказом Міністерства зв’язку України від 30.10.96
№ 234, був визначений механізм розподілу часток тарифних доходів
між учасниками процесу, який знайшов закріплення у додатку 1 від
03.06.98. Однак у липні 1998р. відповідачем в односторонньому
порядку схема телефонних з’єднань була змінена, один вихідний
центр комутації був виключений зі схеми, проте, зауважує
скаржник, відповідач продовжував направляти йому рахунки на
оплату своїх послуг виходячи зі схеми підключення, якої вже не
існувало, хоча відповідно до Методики, встановленої наказом
Міністерства зв’язку України від 30.10.96 № 234, механізм
розподілу часток тарифних доходів між учасниками процесу
залежить від кількості центрів комутації у з’єднанні. Скаржник
посилається на те, що усі ці факти підтверджено постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від
03.06.2003 у справі № 2-3/4271-2003, матеріалами справи.
Скаржник вважає, що постанова Севастопольського апеляційного
господарського суду від 03-09.07.2003 у справі № 2-21/5593-2003
прийнята з неправильним застосуванням норм як матеріального, так
і процесуального права і тому підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Севастопольським
апеляційним господарським судом норм матеріального і
процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту
їх встановлення у рішенні та постанові господарських судів
попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з таких підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між
сторонами у справі укладено договір № 31 від 03.06.98, предметом
якого є діяльність сторін, яка пов’язана з наданням послуг
телефонного зв’язку абонентам АТС, що належить позивачу, а також
порядок взаєморозрахунків за ці послуги.
Позивач звернувся з позовом до відповідача про спонукання
проведення розрахунків згідно з наказом Міністерства зв’язку
України від 30.10.96 № 234, що передбачено договором № 31 від
03.06.98 та додатком до нього. Отже, це спір з виконання
господарського договору, зокрема, спонукання виконання
зобов’язання щодо здійснення розрахунків відповідно до договору
№ 31 від 03.06.98. З урахуванням викладеного, висновок
Севастопольського апеляційного господарського суду, що предметом
цього позову є надання дозволу на застосування тієї або іншої
схеми підключення вхідних і вихідних з’єднань, не відповідає
обставинам справи.
При розгляді цього спору суди попередніх інстанцій не з’ясували
всебічно і повно всі обставини, що мають значення для
правильного вирішення спору, який виник, а також не дали повної
оцінки доказів для встановлення наявності чи відсутності
обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін.
Беручи до уваги, що господарськими судами попередніх інстанцій в
порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не були всебічно і
повно розглянуті всі обставини справи та виходячи з повноважень
касаційної інстанції щодо перевірки повноти встановлення
обставин справи у рішенні або постанові господарського суду,
передбачених частиною 2 ст. 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відсутність якої унеможливлює
правильність застосування норм матеріального права при вирішенні
спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що прийняті у справі судові рішення на постанова
підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід взяти до
уваги викладене, всебічно і повно встановити обставини справи та
в залежності від встановленого і відповідно до чинного
законодавства вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу ТОВ “К” на постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 03-09.07.2003 р. у справі
№ 2-21/5593-2003 задовольнити.
2.Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 03-09.07.2003 р. та рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 03.04.2003 р. у справі № 2-21/5593-2003
скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського
суду Автономної Республіки Крим.