ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.04.2004 Справа N 2-1/2551-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Бур'янової С.С.
Продаєвич Л.В.
розглянувши матеріали
касаційної скарги арбітражного керуючого А.А.А.
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 30.09.2003 р.
у справі № 2-1/2551-2003 господарського суду АР Крим
за заявою ВАТ "XXX"
до ВАТ "YYY"
про банкрутство
арбітражний керуючий: А.А.А.
в судове засідання представники сторін: не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою арбітражного суду АР Крим від 20.03.2001 р. (суддя
-Латинін О.А.) за заявою ВАТ "XXX" порушено провадження у справі
про банкрутство ВАТ "YYY", введено мораторій на задоволення вимог
кредиторів.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 13.06.2003 р. (суддя
Ковтун Л.А.) затверджено доповнення до плану санації ВАТ "YYY",
підтримане комітетом кредиторів та погоджене з інвестором у справі
про банкрутство ВАТ "YYY".
Не погодившись з зазначеною ухвалою, арбітражний керуючий А.А.А.
звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду АР
Крим від 13.06.2003 р. скасувати як таку, що винесена з порушенням
норм матеріального та процесуального права.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
30.09.2003 р. (судді: Латиніна О.А. - головуючий, Видашенко Т.С.,
Заплава Л.Н.) апеляційна скарга арбітражного керуючого А.А.А.
задоволена, ухвала господарського суду АР Крим від 13.06.2003 р.
скасована.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, арбітражний керуючий А.А.А. просить постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.09.2003
р. змінити, а саме: доповнити резолютивну частину постанови
абзацом наступного змісту: "наказ господарського суду АР Крим від
21.07.2003р., виданий на виконання ухвали господарського суду АР
Крим від 13.06.2003р. вважати таким, що не підлягає виконанню". В
касаційній скарзі скаржник посилається на те, що при винесенні
оскаржуваної постанови, судовою колегією не повно з'ясовані
обставини справи, що призвело до винесення не повної постанови.
Заслухавши доповідь судді Удовиченка О.С., обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла
висновку про відсутність правових підстав для задоволення
касаційної скарги виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної
інстанції, ухвалою господарського суду АР Крим від 13.06.2003 р.
(суддя Ковтун Л.А.) затверджено доповнення до плану санації ВАТ
"YYY", підтримане комітетом кредиторів та погоджене з інвестором у
справі про банкрутство ВАТ "YYY", у зв'язку з чим продовження
процесуальних строків санації є правомірним при умові виконання
плану санації і відновлення платоспроможності боржника.
Доповнення № 2 до плану санації боржника розроблялось арбітражним
керуючим Б.Б.Б., який виконував обов'язки керуючого санацією
боржника до скасування Севастопольським апеляційним господарським
судом ухвали господарського суду АР Крим від 13.03.2003 р. по
справі № 2-1/2551-2003.
Відповідно до вимог ст. 104 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм процесуального права є в
будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого
господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за
відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином
про місце засідання суду.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 13.06.2003 р.
господарський суд АР Крим розглянув справу без участі сторін у
справі про банкрутство, крім того, в матеріалах справи відсутні
будь-які докази повідомлення судом сторін про час та місце
судового засідання по затвердженню доповнення № 2 до плану санації
ВАТ "YYY".
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що
розглянувши справу без участі сторін у справі про банкрутство
місцевий господарський суд порушив принцип змагальності
судочинства, закріпленого у ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Доводи касаційної скарги стосовно того, що при винесенні постанови
Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.09.2003
р. про скасування ухвали господарського суду АР Крим від
13.06.2003 р. не прийнята до уваги та обставина, що 21.07.2003 р.
господарським судом АР Крим було видано наказ про примусове
виконання ухвали господарського суду АР Крим від 13.06.2003 р.,
якою затверджено доповнення № 2 до плану санації ВАТ "YYY" не
приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 122 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
якщо виконані рішення або постанова змінені чи
скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в
позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без
розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на
користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній
частині рішенням, постановою.
Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або
його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника,
до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником
керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму,
стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або
майно вилучено державним виконавцем.
Якщо не приведені у виконання рішення або постанова змінені чи
скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в
позові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без
розгляду, господарський суд виносить ухвалу про повне або часткове
припинення стягнення за зміненими чи скасованими у відповідній
частині рішенням, постановою.
Таким чином, поворот виконання рішення, постанови не є
компетенцією апеляційної та касаційної інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова
Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.09.2003
р. винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому
підстави для її скасування відсутні.
На підставі вищенаведеного, та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу арбітражного керуючого А.А.А. на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.09.2003
р. у справі № 2-1/2551-2003 залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
30.09.2003 р. у справі № 2-1/2551-2003 залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді С.С. Бур'янова
Л.В. Продаєвич