ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
13.04.2004                               Справа N 1/6/1097-5/14/03
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого
суддів
 
розглянув            закритого акціонерного товариства "Компанія
касаційну скаргу     "Р", м.  Мелітополь
 
на постанову         від 23.10.2003р.
                     Запорізького апеляційного господарського
                     суду
 
у справі             №  1/6/1097-5/14/03
 
господарського суду  Запорізької області
 
за позовом           закритого акціонерного товариства "Компанія
                     "Р"
 
до                   Мелітопольської об'єднаної державної
                     податкової інспекції
                     Мелітопольського відділення Державного
                     казначейства у Запорізькій області
 
про   повернення коштів
 
                 за участю представників сторін:
 
від позивача
від відповідача
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
В вересні 2002 року закрите акціонерне  товариство  "Компанія  "Р"
пред'явило  в  суді  позов до Мелітопольської об'єднаної державної
податкової інспекції про стягнення  помилково  перерахованої  суми
податку  на  додану вартість та пені по податку на додану вартість
за період з 1999р. 2001р. в розмірі 105693 грн.
 
Зазначало, що товариством помилково перераховано суму  податку  на
додану  вартість  і пені по податку на додану вартість за період з
1999р.  по 2001р.  яка складає 105693 грн.  і на підставі ст. 15.3
Закону   України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників
податків   перед   бюджетами  та   державними  цільовими  фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
         підлягає поверненню.
 
Ухвалою господарського  суду  Запорізької  області  від 11.11.2002
року  притягнуто  у  якості  відповідача  по   справі   відділення
Державного казначейства в м. Мелітополі Запорізької області.
 
В грудні  2002 року ЗАТ "Компанія "Р" подало уточнення до позовних
вимог де зазначало,  що строк,  визначений законом для  повернення
надмірно  сплачених  сум податків на дату перевірки підприємства з
24.05.2001р.  по 26.06.2001р.  пропущено не було, він закінчувався
тільки 20.12.2001.
 
04.06.2003 року  ЗАТ  "Компанія  "Р"  уточнила  позовні  вимоги  і
просила повернути з державного бюджету помилково перераховану суму
ПДВ за період з 1999р.  по 2001р.  в сумі 60926,25 грн. та пені по
ПДВ в розмірі 24920,3 грн.,  відшкодування по ПДВ по декларації за
листопад 1998р. в сумі 19812,82 грн.
 
Рішенням господарського  суду  Запорізької  області від 04.06.2003
позов задоволено частково.
 
Стягнуто з бюджетного рахунку  помилково  перераховану  за  період
1999-2001  рр.  суму  податку  на  додану  вартість та пені в сумі
85846,55 грн.
 
В іншій частині в позові відмовлено.
 
Задовольняючи позов та стягуючи помилково перераховану суму ПДВ та
пені  господарський суд виходив з того,  що здійснення корегування
сум податкового кредиту по податку на додану  вартість  сплаченому
позивачем  в  попередніх  звітних  періодах у зв'язку з придбанням
основних фондів,  які  підлягають  амортизації,  та  у  зв'язку  з
використанням  цих  же  фондів  у  пільгових  операціях  наступних
податкових  періодів,  законом  України  "Про  податок  на  додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         не передбачено. Висновок позивача про його
помилку при здійсненні корегування податкового кредиту в листопаді
1998 року є обґрунтованим.
 
Відмовляючи в  позові в частині відшкодування ПДВ за листопад 1998
року в сумі 19812  грн.  господарський  суд  виходив  з  того,  що
позивачем   не   додано   суду  доказів  звернення  з  заявою  про
відшкодування  цієї  суми  до  Мелітопольської   ОДПІ.   Посилання
позивача  на  заперечення  від 26.06.2001р.  № 19 до акту планової
комплексної перевірки за 2,3,4 кв.  1998р.  - 1 кв.  2001р.  як на
звернення  про  повернення  коштів  з  бюджету  є  безпідставними,
оскільки  не  містять  вимоги  про  повернення  надміру  сплачених
коштів.
 
Постановою Запорізького   апеляційного   господарського  суду  від
23.10.2003  рішення  змінено.  В  позові  закритому   акціонерному
товариству "Компанія "Р" відмовлено.
 
Відмовляючи в  позові  про  стягнення помилково перерахованої суми
ПДВ та пені по ПДВ апеляційний господарський суд виходив  з  того,
що   податкові   зобов'язання   з  ПДВ  за  листопад  1998р.  були
узгодженими відповідно до  Закону  України  №  2181  "Про  порядок
погашення   зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та
державними цільовими  фондами"  ( 2181-14  ) (2181-14)
          (який  діяв  в  той
період),  а  тому  не  могли  бути оскарженими платником податку в
адміністративному чи судовому порядку.
 
Крім того вказав,  що закритим акціонерним товариством було подано
позов  (з  урахуванням позовних вимог) про повернення з державного
бюджету помилково перерахованої  суми,  тому  господарським  судом
безпідставно    задоволено    позов    про   стягнення   помилково
перерахованої суми.
 
В касаційній скарзі закрите акціонерне  товариство  "Компанія  "Р"
просить рішення господарського суду залишити без змін, а постанову
апеляційного  господарського   суду   скасувати   посилаючись   на
порушення норм матеріального і процесуального права.
 
Заслухавши пояснення  представників  сторін,  перевіривши  повноту
встановлених судом обставин справи та їх  юридичну  оцінку,  Вищий
господарський  суд  України  вважає,  що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню виходячи з наступного.
 
Актом від  26.06.2001  "159/Д/23-222   про   результати   планової
комплексної     документальної    перевірки    дотримання    вимог
законодавства про оподаткування ЗАТ "Компанія "Р" за період  з  ІІ
кв.  1998р.  по 1 кв. 2001р. встановлено, що в листопаді 1998 року
позивач вніс до статутного фонду ЗАТ "КР" основні засоби, які були
ним придбані або споруджені самостійно.  Оскільки відповідно до п.
3.2.8   ст.  3  Закону України "Про податок  на  додану  вартість"
( 168/97-ВР   ) (168/97-ВР)
          передача  основних  фондів  до  статутного  фонду
юридичної  особи  для  формування  її  майнового  комплексу  не  є
об'єктом оподаткування, підприємством відповідно до п. 7.4.2 ст. 7
Закону України здійснено сторнування в  сумі  79343,56  грн.  ПДВ,
який   раніше  віднесений  до  податкового  кредиту.  Ця  операція
відображена у рядку 16 декларації по ПДВ за листопад 1998 року.
 
Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок
на  додану  вартість"  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          податковий кредит звітного
періоду  складається  із  сум  податків,  сплачених  (нарахованих)
платником  податку  у  звітному  періоді  у  зв'язку  з придбанням
товарів (робіт,  послуг),  вартість  яких  відноситься  до  складу
валових витрат   виробництва   (обігу)   та   основних  фондів  чи
нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
 
Суми податку на додану вартість,  сплачені (нараховані)  платником
податку у  звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням )
основних фондів,  що підлягають амортизації, включаються до складу
податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків
введення в експлуатацію основних фондів,  а також від того, чи мав
платник  податку  оподатковані  обороти  протягом  такого звітного
періоду.
 
Враховуючи наведену норму Закону,  господарському  суду  необхідно
з'ясувати,  чи  обґрунтовано позивач відніс до податкового кредиту
79346,56 грн.
 
У разі встановлення обґрунтованості віднесення  вказаної  суми  до
податкового  кредиту  і  послідуюче  її  оподаткування,  необхідно
з'ясувати  і  дати  оцінку  в  рішенні  цій  обставині,  а   також
підставності нарахування пені податковою інспекцією.
 
При вирішенні  спору необхідно врахувати,  чи підлягає задоволенню
позов,  виходячи з того,  що п.  п.  15.3.1 п.  15.3 ст. 15 Закону
України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         заяви
на повернення  надміру  сплачених  податків,  зборів (обов'язкових
платежів)  або  на  їх  відшкодування  у  випадках,   передбачених
податковими  законами,  можуть  бути  подані  не пізніше 1095 дня,
наступного за днем здійснення такої переплати або отримання  права
на таке відшкодування.
 
Крім того,  господарському  суду необхідно з'ясувати обставини,  з
якими позивач обґрунтовує своє право на відшкодування ПДВ  і  яким
чином вони пов'язані з поверненням ПДВ.
 
Враховуючи, що   судом  неповно,  об'єктивно,  всебічно  з'ясовані
обставини справи,  що суперечить  вимогам  ст.  43  Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  постановлені судові
рішення підлягають  скасуванню,  а  справа  направленню  на  новий
розгляд до суду першої інстанції.
 
При новому  розгляді  справи  суду необхідно врахувати викладене і
вирішити спір у відповідності  з  вимогами  закону  і  обставинами
справи.
 
Керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9  - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу  закритого  акціонерного товариства "Компанія "Р"
задовольнити частково.
 
Постанову від 23.10.2003 Запорізького апеляційного  господарського
суду  та  рішення  господарського  суду  Запорізької  області  від
04.06.2003 у справі № 1/6/1097-5/14/03 скасувати, справу направити
на новий розгляд до суду першої інстанції.